Рішення № 94963202, 10.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/148/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2021 справа № 908/2471/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: суддя Левкут В.В.,

при секретарі судового засідання: Непомнящій Н.П.

за позовом публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Промислове підприємство “Енергія” (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 2-В)

про стягнення 8417,65 грн.

учасники справи:

від позивача: Омельяненко В.В., довіреність № 649 від 24.12.2020

від відповідача: не з`явився

Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж 24.09.2020 звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Промислове підприємство “Енергія” 8417,65 грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії від 09.12.2008 № 7795 (залишок боргу за період з квітня 2018 року по грудень 2018 року).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 справу № 908/2471/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 05.11.2020 після усунення обставин, що зумовили залишення позову без руху, відкрито загальне позовне провадження у справі №908/2471/20, присвоєно справі номер провадження 18/148/20, підготовче засідання призначено на 01.12.2020.

Ухвалою від 01.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 14.01.2021.

Ухвалою від 14.01.2021 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10.02.2021.

В судовому засіданні 10.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії від 09.12.2008 № 7795 щодо повної оплати електричної енергії, спожитої у квітні-грудні 2018 року, з зв`язку з чим заборгованість за цей період склала 8417,65 грн. За поясненнями позивача, враховуючи, що з вересня 2018 року споживач не надавав акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію, обсяг спожитої електроенергії за період з вересня по грудень 2018 року розрахований за середньодобовим. Посилаючись на приписи на ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. <…>

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Промислове підприємство “Енергія” є: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 2-В, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 05.11.2020 та ухвала від 01.12.2020, які надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позові та за місцезнаходженням, повернулись до суду без вручення, з відміткою відділення поштового зв`язку: “за закінченням терміну зберігання”.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи. За таких обставин суд визнає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом COVID-19 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася та наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалі строки у зв`язку із запровадженими обмеженнями від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі у судовому засіданні 10.02.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (Постачальник електричної енергії, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Промислове підприємство “Енергія” (Споживач, відповідач у справі) 09.12.2008 укладено договір про постачання електричної енергії № 7795 (надалі – Договір).

В подальшому найменування постачальника змінено на публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”.

Відповідно до умов Розділу 1 Договору Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача згідно додатка №5 з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 “Точки продажу електричної енергії споживачу”.

Згідно з п. 3.1.1 Договору Постачальник електричної енергії має право отримати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.4 Договору Споживач зобов`язався виконувати умови цього договору; оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії за умовами додатка №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка №5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до пункту 1 додатка до договору № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” розрахунковим вважається період з 00 годи першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на рахунок Постачальника, вказаний в п.10 Договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника електричної енергії.

В пункті 4 додатка № 4 до договору встановлено, що Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у 2 примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

- “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за формою Додатка № 5.1.;

- “Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу” за формою додатка № 5.4. (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу).

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Відповідно до пункту 7 додатка № 4 до договору за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно з пунктом 11 додатка № 4 до договору Споживач зобов`язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити сплату.

Пунктом 12 додатка № 4 до договору встановлено, якщо Споживач не надав “Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати, виходячи із середньодобового обсягуспоживачння електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягм наступного розрахункового періоду.

Згідно з п. 9.4 Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Доказів звернення будь-якою із сторін з пропозицією припинення договору суду не надано, договір вважається продовженим.

З 01.01.2019 ТОВ “Промислове підприємство “Енергія” приєдналось до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщено на офіційному сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» і є у загальному доступі. Приєднання відбулося на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 09.12.2008 №7795 щодо індивідуальних характеристик об`єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо згідно п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем нараховано:

- згідно наданого відповідачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за квітень 2018 року вартість активної енергії - 2647,68 грн., з яких відповідачем сплачено 2009,45 грн., залишок заборгованості 638,23 грн.;

- згідно наданого відповідачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за травень 2018 року вартість активної енергії -1505,50 грн., з яких відповідачем сплачено 1900,00 грн., борг відсутній, переплата 394,50 грн.;

- згідно наданого відповідачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за червень 2018 року вартість активної енергії – 1911,11 грн., з яких відповідачем сплачено 1300,00 грн., залишок заборгованості 611,11 грн.;

- згідно наданого відповідачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за липень 2018 року вартість активної енергії – 2048,93 грн., з яких відповідачем сплачено 2000,00 грн., залишок заборгованості 48,93 грн.;

- згідно наданого відповідачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за серпень 2018 року вартість активної енергії – 731,94 грн., з яких відповідачем сплачено 700,00 грн., залишок заборгованості 31,94 грн.

Враховуючи, що з вересня 2018 року споживач не надавав акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію, обсяг спожитої електроенергії за період з вересня по грудень 2018 року розрахований позивачем за середньодобовим (згідно пункту 12 додатка № 4 до договору) та склав:

- за вересень 2018 року 1826,05 грн.

- за жовтень 2018 року 1900,73 грн.

- за листопад 2018 року 1854,43 грн.

- за грудень 2018 року 1900,73 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за спожиту активну електричну енергію за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 складає 8417,65 грн., про що також свідчить остаточна платіжна вимога-доручення № 7795 від 24.07.2020.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості активної електроенергії стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії № 7795 від 09.12.2008.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати вартості отриманої електричної енергії визначено у п. 11 додатка № 4 до договору – не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманих від постачальника електричної енергії рахунків у період з квітня по грудень 2018 року у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 8417,65 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості отриманої електроенергії є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 8417,65 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання умов Договору щодо своєчасної оплати боргу за використану електричну енергію у період квітень-грудень 2018 року не надав.

На підставі викладеного, суд визнав позовні вимоги про стягнення 8417,65 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промислове підприємство “Енергія” (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 2-В, ідентифікаційний код 30663778) на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926) в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вулиця Волгоградська, 25) 8417,65 грн. (вісім тисяч чотириста сімнадцять грн. 65 коп.) основного боргу та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.02.2021.

Суддя В.В. Левкут