Рішення № 9495180, 01.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/48101.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» До Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «БІ енд Пі, ЛТД»

Про стягнення 139383,94 грн.

За зустрічним позовом:

Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «БІ енд Пі, ЛТД»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»

Про визнання договору оперативного лізингу (лізингової угоди) від 07.12.2007 № OL-0322-07-KY частково недійсним.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача Плескун В.В. –за дов. № б/н від 02.11.2009

Від відповідача не з’явилися

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 139383,94 грн. заборгованості за Угодою з оперативного лізингу № OL-0322-07-KY від 07.12.2007, з яких 126459,22 грн. заборгованість зі сплати лізингових платежів, 9 074,72 грн. заборгованість зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів, 3850,00 грн. заборгованість зі сплати платежу за настання страхового випадку, крім того 1393,84 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач зобов'язується передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до угоди, а відповідач зобов'язується прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Угодою. Але всупереч умовам угоди відповідач не здійснював та порушував строки оплат лізингових та інших платежів починаючи з червня 2008 року.          

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2009 було порушено провадження у справі № 49/481 та призначено розгляд справи на 02.12.2009.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 02.12.2009, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009, призначено розгляд справи на 11.12.2009.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 та від 21.12.2009 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача позов визнає частково, а саме у сумі 10480,00 грн., з яких 7955,00 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 2525,00 грн. заборгованість відповідно до п. 4.1 Угоди, в решті позовних вимог просив відмовити, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 10.12.2009

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з позовом. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що Позивач порушив істотні умови Угоди з оперативного лізингу № OL-0322-07-KY від 07.12.2007.

          У судовому засіданні 15.02.2010 оголошувалась перерва для підготовки та оголошення повного тексту рішення.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оглянувши оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

07 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (далі - Лізингодавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «БІ енд Пі, ЛТД» (далі - Лізингоодержувач) була укладена Лізингова угода № OL-0322-07-KY (надалі - Угода).

Відповідно до п. 1.1 Угоди, зазначена угода регулює юридичні відносини між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем з лізингу Транспортного засобу (засобів), зазначених у Додатку № 1 цієї Угоди. Крім того, п. 1.2 Договору передбачено, сторони визначають статус цієї угоди за правилами оперативного лізингу, згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 2.1 Угоди, як тільки відбудеться підписання Додатку № 2 до цієї угоди Лізингоодержувачем та Лізингодавцем, Транспортний засіб вважається прийнятим Лізингоодержувачем у лізинг від Лізингодавця на умовах цієї угоди.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов угоди передав у лізинг відповідача майно, що є предметом лізингу, а саме транспортні засоби:

-          Mitsubishi Outlader, 2007 року випуску, державний номер АА3906ЕХ, кузов JMBXLCW6W7Z009963, що підтверджується актом прийому – передачі від 21.01.2008 № МІ -02246-0-07-36 підписаного повноважними представниками сторін. Загальна вартість транспортного засобу складає 226466,24 грн.

-          Mitsubishi Outlader, 2007 року випуску, державний номер АА3916ЕХ, кузов JMBXLCW6W7Z009406, що підтверджується актом прийому - передачі від 21.01.2008 № МІ -02247-0-07-36 підписаного повноважним представниками сторін. Загальна вартість транспортного засобу складає 226466,24 грн.

Відповідно до ч. а) п. 8.1 Угоди, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцеві перший лізинговий платіж (передоплату) як це визначено у Додатку № 1 протягом трьох робочих днів після підписання цієї угоди. Частиною b) п. 8.1 Угоди передбачено, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцеві щомісячні платежі, належні за цією Угодою, мають бути сплачені протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків –фактур згідно з лізинговим протоколом - додаток № 1, у якому вказано, Лізингоодержувач (Відповідач) сплачує лізингові платежі згідно з виставленими рахунками в українській гривні і які змінються та розраховуються пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до долару США на дату виставленого рахунку.

Згідно з лізинговим протоколом (Додатком 1-МІ-02246-0-07-36 до Угоди) було встановлено графік, розмір та кількість лізингових платежів, які повинні сплачуватись Лізингоодержувачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Крім того, п.10.7 Угоди, Лізингоодержувач несе витрати на всі ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів (якщо такий перелік ремонтних робіт визначений у додатку № 1), а також пов’язані з недбалим ставлення до транспортного засобу або його забороненим використанням, включаючи роботи, які необхідно виконати внаслідок Забороненого використання Транспортного засобу, невиконанням та/або нерегулярного щоденного та/або стандартного обслуговуваня Транспорного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що за час лізингу транспортних засобів мали місце відповідні ремонтні роботи, що підтверджуються нарядами –замовленнями: № АА034350 від 25.01.2009 на загальну суму 3295,30 грн., № АА036135 від 29.03.2009 на загальну суму 321,30 грн., № АА021470 від 30.04.2009 на загальну суму 253,45 грн., № АА036219 від 31.03.2009 на загальну суму 3095,06 грн., № АА0037549 від 01.05.2009 на загальну суму 5207,16 грн., № АА038395 від 27.05.2009 на загальну суму 2457,37 грн.

Проте, станом на дату винесення рішення Лізингоодержувач не сплатив витрати на проведення ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів, та має заборгованість у сумі 9074,72 грн.

У відзиві на позовну заяву від 11.12.2009 відповідача повністю заперечив проти зазначено твердження позивача, посилаючись на те, що ні договором на додатком до Договору не передбачений перелік ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів.

Однак, у п. 8 Додатку №1 до Договору, зазначено, що додаткове технічне обслуговування та ремонт здійснюється за рахунок Лізингоодержувача. Як визначав позивач, точний перелік робіт, що не входять до стандартного технічного обслуговування транспорного засобу і як наслідок не покриваються за рахунок лізингових платежів, на момент підписання Угоди чи відповідного додатку до неї, визначити неможливо, оскільки неможливо передчибачити, які саме несправності можут виникнути в процесі експлуатації транспорного засобу. А тому, з цього випливає, що у відповідності до умов Угоди, ремонтними роботами, які не покриваються за рахунок лізингових платежів є ті ремонтні роботи, які не передбачені графіком стандартного технічного обслуговування, визначеного в п. 7.4 Додатку 1 до Договору.

У позовній заяві позивач вказав проте, що на час дії Угоди мав місце один страхових випадок, який підтверджується довідкою Міністерства внутрішніх справ Головного управління в місті Києві управління державної автомобільної інспекції № 228 від 27.07.2009.

Відповідно до п. 11.3 Угоди передбачено, що в разі страхового випадку Лізингоодержувач здійснює на користь Лізингодавця платіж, розмір якого визначений п. 4.1 Додатку № 1-МІ-02246-0-07-36 до Угоди, а саме на суму 3850,00 грн.

Стовно вищевказаного, відповідач повністю заперечував, оскільки зазначив про те, що розрахунок стосовно заборгованості зі сплати платежу за настання страхового випадку стосується розрахунку виключно лізингових платежів і ніяк не мають майнової відповідальності Відповідача у зв’язку з настанням ДТП. Крім того, відповідно до п. 4.1 Додатку № 1-МІ-02246-0-07-36 до Договору, Лізингоодержувач відповідає за пошкодження всього або частин транспортного засобу внаслідок дорожньо –транспортної пригоди у розмірі 2 525,00 грн.

Крім того, у відзиві відповідач також зазначав про те, що Позивач перерахував всі лізингові платежі за 2009 рік відповідно до курсу Долару США, тоді як грошовою одиницею України є гривня.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 №1998 «Про удосконалення порядку формування цін»визначено, що формування, встановлення та застосування суб’єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці.

Беручи зазначене до уваги відповідач зазначав, що абзаци 3, 4, 5, п. 6 Лізингового протоколу протирічать ст. 99 Конституції України та Постанові Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 №1998.

Обґрунтовуючи свої заперечення на твердження відповідача позивач посилався на п. 3 ст. 762 Цивільного Кодексу України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (п. 2 ст. 806 Цивільного Кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).

У відповідності до п. п. 8.2 Угоди та п. 6 Додатку 1, Лізингоодержувач (Відповідач) сплачує лізингові платежі згідно з виставленими рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до долару США на дату виставлення такого рахунку, а тому Позивач та Відповідач узгодили порядок зміни розміру плати за користуванням майном. А стосовно твердження відповідача про те, що абзаци 3, 4, 5, п. 6 Лізингового протоколу протирічать ст. 99 Конституції України Позивач обгрунтовано заперечив, посилаючись на те, що усі розрахунки між сторонами здійснювалися виключно у національній валюті.

Стосовно заявлених відповідачем зустрічних вимог в частині визнання абзаців 4, 5 пункту 6 Додатку № 1-МІ-02246-0-07-36 від 07.12.2007 та абзаців 4, 5 пункту 6 Додатку № 1-МІ-02247-0-07-36 від 07.12.2007 до Угоди з оперативного лізингу № OL-0322-07-KY від 07.12.2007 частково недійсними, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Обґрунтовуючи свою позицію у зустрічній позовній заяві відповідач зазначив про те, що сторони допустили помилку щодо природи правочину, прав та обов’язку сторін щодо сплати певної суми та властивості речі (її щомісячної вартості), що знизила її економічну цінність. А відповідно до ст. 229 Цивільного Кодексу України, якщо особа яка вчинила правочин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Проте, враховуючи вказану позицію відповідач не надав належних доказів того, що сторони дійсно допустили помилку.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У позовній заяві позивач вказував про те, що звертався до Відповідача з вимогами та претензіями про сплату заборгованості, але, відповідей так і не отримав.

Відповідно до ч. а) п. 14.1 Угоди, Лізингоодержувач може припинити лізинг Транспортного засобу та повернути Транспортний засіб у своє володіння, якщо Лізнгоодержувач не здійснює 2 (двох) послідовних платежів у повному обсязі, відповідно до Додатку № 1 (або будь –якого з Додатків №1), а також усі належні до сплати платежі (штрафні санкції і інші відшкодування відповідно до Лізингової угоди).

21.09.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (Лізингодавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «БІ енд Пі, ЛТД» (Лізингоодержувач) була укладена Додаткова угода про дострокове припинення лізингу транспортного засобу з ініціативи Лізингодавця до Лізингової угоди № OL-0322-07-KY від 07.12.2007 (далі –Додаткова угода), яка набирає чинності з моменту скріплення печатками та підписання Сторонами Додатку № 4 до Угоди –Акт повернення автомобіля.

Таким чином, 21.09.2009 позивач, враховуючи умови передбачені ч. а) п. 14.1 Угоди достроково припинив Угоду, лізинг транспортних засобів, що підтверджується актами повернення від 21.09.2009 (додаток № 4 Угоди) підписаного обома сторонами.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди, у зв’язку з наявністю, станом на 21.09.2009 року, у Лізингоодержувача заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 139383,94 та на підставі п.п. 14.1 а п. 14 Угоди з оперативного лізингу № OL-0322-07-KY від 07.12.2007 (Угода) з 21.09.2009 року, за ініціативою Лізингоодержувача, дію Угоди в частині лізингу транспортних засобів: Mitsubishi Outlader, 2007 року випуску, державний номер АА3906ЕХ, кузов JMBXLCW6W7Z009963, Mitsubishi Outlader, 2007 року випуску, державний номер АА3916ЕХ, кузов JMBXLCW6W7Z009406 та будь якого іншого додатку до Угоди припинено. Зазначена Додаткова угода була підписана повноважним представниками, а саме: лізингодавець (Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»в особі керівника) –Філіп Валіньї та Лізингоодержувач (Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «БІ енд Пі, ЛТД» в особі директора) Романчук О.А.

Крім того, у матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2009 по 17.09.2009 на загальну суму 139383,94 грн.

Отже, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та враховуючи вище зазначені обставини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позов, а у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «БІ енд Пі, ЛТД» (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, п/р № 260083012307 в АК «Промінвестбанк»(ЗАТ) у м. Києві, МФО 300012, ЄДРПОУ 14351789), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»

(01001, м. Київ, пров. Музейний, 4, п/р 26007003070000 у АК «ІНГ Банк Україна»(м. Київ), МФО 300539, ЄДРПОУ 30436756) 138058,94 грн. заборгованості за Угодою з оперативного лізингу № OL-0322-07-KY від 07.12.2007, з яких 126459,22 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 9 074,72 грн. заборгованості зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів, 2525,00 грн. заборгованість зі сплати платежу за настання страхового випадку, крім того 1380,59 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          2. У задоволенні позову в частині стягнення заборгованості зі сплати платежу за настання страхового випадку у сумі 1325,00 грн. відмовити.

          3. В задоволені зустрічного позову відмовити.

          4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя          А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 01.03.2010