Рішення № 9494903, 29.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.10 Справа № 8/85/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Рома, ЛТД” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача –Жовніренко І.В., дов. від 22.04.2010 р.

Коваленко С.О., дов. від 28.04.2010 р.

Відповідача –Сиваш А.М., дов. від 28.12.2009 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 6432 грн. 33 коп. основного боргу за договором № 106 від 20.01.2007 р., 1463 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 87 грн. 35 коп. річних процентів, 613 грн. 22 коп. пені, 309 грн. 61 коп. процентів за користування грошовими коштами.

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Клопотання не суперечить ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Розглядаються вимоги про стягнення 6432 грн. 33 коп. основного боргу за договором № 106 від 20.01.2007 р., 1463 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 265 грн. 37 коп. річних процентів, 772 грн. 60 коп. пені та 988 грн. 25 коп. процентів за користування грошовими коштами.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 29.04.2010 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та у клопотанні про збільшення розміру позовних вимог. В обґрунтування вимог вказує, що 20.01.2007 р. ТОВ “ВКФ “Рома, ЛТД” та ВАТ “Запорізький завод феросплавів” уклали договір № 106 за умовами якого ТОВ “ВКФ “Рома, ЛТД” зобов’язалось поставити, а ВАТ “Запорізький завод феросплавів” –прийняти та оплатити поставлений товар. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплату за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 6432 грн. 33 коп., яку просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути з відповідача 1463 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 265 грн. 37 коп. річних процентів, 772 грн. 60 коп. пені та 988 грн. 25 коп. процентів за користування грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, зазначив, що порядок розрахунків сторонами погоджено в розділі 3 Договору, який передбачає, що Покупець здійснить оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 10 банківських днів з моменту передачі Продавцем товару за умови виконання Продавцем п. 4.3. Договору. Згідно п. 4.3. Продавець разом з товаром повинен надати оригінали документів: рахунок, накладну на відпуск товару, податкову накладну, сертифікат якості. Зазначає, що рахунки від позивача на адресу відповідача не надходили.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 20.01.2007 р. ТОВ “ВКФ “Рома, ЛТД” (продавець) та ВАТ “Запорізький завод феросплавів” (покупець) уклали договір № 106.

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов’язався поставити, а покупець –прийняти та оплатити поставлений товар згідно специфікацій.

За умовами договору (п. 3.1) покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару на склад покупця шляхом перерахування грошових коштів на р/р продавця на протязі 30 банківських днів з моменту передачі товару за умови виконання продавцем п. 4.3 даного договору.

Згідно п. 4.3 договору разом з товаром продавець надає покупцю наступні оригінали документів: рахунок, накладну на відпуск товару, податкову накладну, сертифікат якості.

На виконання вимог даного договору позивачем відповідачу поставлено товар на суму 6432 грн. 33 коп., що підтверджується накладними, долученими до матеріалів справи. Факт отримання товару підтверджується наявними довіреностями, виданими відповідачем уповноваженій особі та не оспорюється відповідачем.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов’язання має виконуватись належним чином.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України –договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язань по оплаті отриманого товару у строк, визначений договором.

Суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в сумі 6432 грн. 33 коп.

Відповідно до ч.1. ст.230 ГКУ штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Вимоги про стягнення 772 грн. 60 коп. пені позивач обґрунтовує ст. 230 ГК України та п. 6.3 договору № 106 від 20 січня 2007 р., згідно якого за кожен день затримки оплати товару понад строків, передбачених п. 3.1 покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості не оплаченого в строк товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 230 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 265 грн. 37 коп. річних процентів, нарахованих за період з 28.07.2008 р. по 01.03.2010 р. та 1463 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів за липень 2008 р. –лютий 2010 р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З посиланням на ст. 231 ГК України та ст. 536 ЦК України позивач просить стягнути 988 грн. 25 коп. процентів за користування чужими коштами. Відповідно до приписів ст. 536 ГК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Ні закон, ні угода сторін не передбачають розміру процентів за користування чужими коштами, що можуть бути стягнуті зі сторони, яка порушила зобов’язання за договором №106 від 20.01.2007 р .

Суд знаходить вимоги позивача про стягнення 988 грн. 25 коп. процентів за користування чужими коштами такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені ним у запереченнях на позов, суд знаходить безпідставними та надуманими. Відповідно до умов п. 4.3 договору рахунок на оплату, про неотримання якого заявляє відповідач, передається продавцем разом з товаром. Наявні матеріали свідчать, що при прийнятті товару уповноважена особа відповідача не заявляла про відсутність товаросупроводжувальних документів.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст. 231, 526, 536, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Рома, ЛТД” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39, ЄДРПОУ 23855495) 6432 грн. 33 коп. основного боргу, 772 грн. 60 коп. пені, 265 грн. 37 коп. річних процентів, 1463 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 351 грн. 26 коп. судових витрат. Видати наказ.

В частині стягнення 988 грн. 25 коп. процентів за користування грошовими коштами відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення оформлено та підписано 13.05.2010 р.