Постанова № 9494367, 13.05.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 травня 2010 р. № 8/444-08/4 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,

суддів:Владимиренко С.В. - доповідач,

Кролевець О.А.,

розглянув

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009р.

та рішення господарського суду Київської області від 07.10.2009р.

у справі№8/444-08/4

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БУД.Комплекс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс"

простягнення 151434,94грн., Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 12.05.2010р. №02.02-10/206 у зв’язку з відпусткою судді Кота О.В. з 13.05.2010р., змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий, судді Владимиренко С.В. (доповідач), Кролевець О.А., для розгляду касаційної скарги у даній справі.

За участю представників:

-          позивача: Кілічава Т.М., дов. №50 від 05.09.2008р.;

-          відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД.Комплекс" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" про стягнення за договором виконання робіт боргу на суму 99301,6грн., пені на суму 52133,34грн., 1500грн. витрати на правову допомогу.

Під час розгляду даної справи позивачем подано пояснення, в якому визначено суму боргу на суму 99301,6грн. та пеня на суму 31327,79грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.10.2009р. у справі №8/444-08/4 (суддя Щоткін О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд.Комплекс" 99301,6грн. основного боргу, 31327,79грн. пені, 1306,3грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009р. у справі №8/444-08/4 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіної Н.І., суддів Мазур Л.М., Чорногуза М.Г.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" на рішення господарського суду Київської області від 07.10.2009 року у справі за №8/444-08/4 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Київської області від 07.10.2009р. у справі за №8/444-08/4 змінено, резолютивну частину якого викладено у наступній редакції: "1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" (код ЄДРПОУ 33003031) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУД.Комплекс" (код ЄДРПОУ 32154750) 94301грн. 60коп. боргу, 31327грн.79коп. пені, 1250грн. 60коп. державного мита, 113грн. 52коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В іншій частині позову відмовити.".

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 07.10.2009р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009р. у справі №8/444-08/4 та залишити позов без розгляду (повністю).

Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.

В судове засідання представники відповідача не з’явилися. У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанцій, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників відповідача.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.03.2008р. між ТОВ "БУД. Комплекс" (виконавець) та ТОВ "Рем Транс" (замовник) укладено договір №3 "на виконання робіт", за умовами якого замовник передає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню будівельно-монтажних робіт на об'єкті, а саме: ремонт фасаду офісного приміщення загальною площею 700кв.м. за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Буденного, 33, на грошові кошти замовника згідно кошторисної документації.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що договірна ціна (динамічна) робіт по даному договору складає 149301,6грн.

Строк дії даного договору обумовлено сторонами з дати початку виконання робіт до повного виконання його умов сторонами і кінцевих розрахунків. Строки виконання робіт з 01.03.2008р. по 31.05.2008р.

Судами попередніх інстанцій також з'ясовано, що 01.03.2008р. позивач надав відповідачу кошторис на виконання будівельно-ремонтних робіт вартістю 149301,6грн., погоджений сторонами, про що свідчать власноручні підписи та печатки перших осіб підприємств.

З урахуванням положень ч.1 ст.837 ЦК України, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних будівельно-ремонтних робіт №1 за березень 2008р. на суму 61138,8грн. та за травень 2008р. на суму 88162,8грн. При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідач в порушення договірних умов частково розрахувався з позивачем за виконані останнім роботи, сплативши 07.03.2008р. - 40000грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача, та 23.04.2008р. - 15000грн.

Водночас, попередніми судовими інстанціями з акту від 26.06.2008р. зазначено, що у відповідача не було претензій до виконаної позивачем роботи, що підтверджується підписами членів комісії на цьому акті, а також вказано, що відмова замовника щодо прийняття виконаних робіт не надходила, акти приймання виконаних підрядних робіт ф.КБ-2в та кошториси про вартість виконаних підрядних робіт підписані сторонами та завірені належним чином.

З договірних умов, визначених сторонами в п.3.3, 5.9 договору, судами встановлено, що відповідач повинен був оплатити виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця, тобто не пізніше 10.06.2008р. За невиконання замовником п. 3.3 договору він сплачує штраф 0,5% за кожен день прострочення від суми затриманого платежу.

Врахував вищевикладене, пославшись на приписи ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, ч.1 та ч.7 ст.193, ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", зазначивши про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи на суму 99301,6грн. та пені на суму 31327,79грн.

Натомість суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку прийняте у даній справі рішення вірно встановив, що в резолютивній частині рішення сума боргу, яка має бути стягнута на користь позивача відображена судом першої інстанції без врахування здійснених відповідачем оплат за договором №3: 07.03.2008р. на суму 40000грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача, та 23.04.2008р. –на суму 15000грн., а не 10000грн., як вказано судом першої інстанції, апеляційний господарський суд, керуючись п.4 ст.103 ГПК України правильно змінив оскаржене рішення місцевого господарського суду Київської області, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" (код ЄДРПОУ 33003031) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУД.Комплекс" (код ЄДРПОУ 32154750) 94301грн. 60коп. боргу, 31327грн.79коп. пені, 1250грн. 60коп. державного мита, 113грн. 52коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В іншій частині позову відмовити.".

При цьому, судами попередніх інстанцій підставно відхилені доводи відповідача, що договір на виконання підрядних робіт є недійсним внаслідок його підписання особою без необхідного обсягу повноважень. Вірно зазначивши, що відповідач частково оплатив виконані позивачем за договором №3 на виконання будівельно-монтажних робіт від 01.03.2008р. підрядні роботи, акти прийняття виконаних підрядних робіт підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що такі дії свідчать про прийняття його до виконання та, відповідно, про подальше схвалення товариством цього договору. Вказане відповідає приписам ст.241 ЦК України.

Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами також правильно зазначено, що твердження відповідача про здійснення ним оплати за отримані від позивача послуги по виконанню будівельно-монтажних робіт на загальну суму 80940грн., спростовані наданими позивачем доказами, вказуючи про доведення позивачем, що відповідач здійснював оплату за укладеними між сторонами додатковими угодами, тоді як борг за підписаними сторонами актами виконаних будівельно-ремонтних робіт №1 за березень 2008р. на суму 61138,8грн. та за травень 2008р. на суму 88162,8грн. не сплачений.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника зводяться в касаційній скарзі до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені ст.1117 Господарського процесуального кодексу України. Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та спростовуються вищевикладеним.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 Рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010р. у справі № 1-1/2010 "В аспекті конституційного подання: –визначення у положенні пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України як однієї з основних засад судочинства "забезпечення … касаційного оскарження рішення суду" у системному зв’язку з положеннями частини першої статті 8, статті 125 Основного Закону України означає лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішення суду; законом можуть бути передбачені й інші форми оскарження та перегляду рішень судів загальної юрисдикції". Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" залишити без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.12.2009р. у справі №8/444-08/4 - без змін.

Згідно ст.ст.125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010р. касаційне оскарження постанов Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідком розгляду касаційних скарг /подань/ не передбачено.

Головуючий суддя:С. Шевчук

Судді: С. Владимиренко О. Кролевець