Постанова № 9494208, 15.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 квітня 2010 р. № 2-а- 1516/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тацій Л.В. при секретарі судового засідання Букар Х.М.

за участі представників:

позивача Рожкова В.В., діє на підставі статуту, Полшведкіна О.І., діє на підставі довіреності № 1 від 15.03.2010 року;

відповідача Тамошюнас А.Р., діє на підставі довіреності.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтар-Агро»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Валтар-Агро» (далі- ТОВ «Валтар-Агро»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив скасувати в повному обсязі: податкове повідомлення-рішення від 18.09.2009 року № 0001752330/0, податкове повідомлення рішення від 23.11.2009 року № 0001752330/1, яким ТОВ «Валтар-Агро» донараховано суму податку на прибуток у розмірі 508362 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 254181 грн., всього в сумі 762543 грн.; податкове повідомлення-рішення від 18.09.2009р. № 0001762330/0, податкове повідомлення рішення від 23.11.2009 року № 0001762330/1, яким ТОВ «Валтар-Агро» донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 406690 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 203345 грн., всього у сумі 610035 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені вимоги і доводи заявленого позову в повному обсязі, посилаючись на наступне. Викладені в Акті перевірки висновки є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи і нормам законодавства, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є, відповідно, незаконними, та мають бути скасованими.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність проведеної перевірки та прийнятих рішень вимогам діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Валтар-Агро», пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус субєкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 32438080, на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться у ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова.

ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкові проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Валтар-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09. 10. 2006 року по 31. 12. 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01. 10. 2007 року по 30.06.2009 року, про що складено Акт перевірки за № 4169/233/32438080 від 10.09.2009 року (а.с. 8-42, т.1).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова встановлено порушення позивачем п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України від 28.12.1994 №334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 508362,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2007 року в сумі 388333,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 100000,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 20029,00 грн.; п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 406690,00 грн., в тому числі: за жовтень 2007 року на суму 91667 грн., листопад 2007 року на суму 199667 грн., за грудень 2007р. на суму 19333грн., за вересень 2008р. на суму 80000,0 гри., за лютий 2009р. на суму 16023 грн.

На підставі акту перевірки за № 0001752330/0 від 18 вересня 2009 року ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення- рішення від 18.09.2009 року № 0001752330/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток, в загальній сумі 762543,00 грн. (основний платіж 508362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 254181,00 грн.) та №0001762330/0 від 18 вересня 2009 року про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 610035,00 грн. (основний платіж 406690,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 203345,00 грн. (а.с. 48, 49, т.1).

В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказані податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративної скарги до ДПІ в Червонорзаводському районі м. Харкова. Скарга позивача була залишена без задоволення у звязку з чим ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення рішення №0001752330/1 від 23.11.09 р. №0001762330/1 від 23.11.09 р. з ідентичним первинному розміром податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 50-51, т.1).

З дослідженого в судовому засіданні акту виїзної планової перевірки ТОВ «Валтар-Агро» за № 4169/233/32438080 від 10.09.2009 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09. 10. 2006 року по 31. 12. 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01. 10. 2007 року по 30.06.2009 року,валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року та рішень органів податкової служби встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень позивачем п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України від 28.12.1994 №334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями); п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про невключення ТОВ «Валтар-Агро» до складу валового доходу готівкових коштів, отриманих від ПП «ЦСІ «Аграрій» згідно прибуткових касових ордерів на загальну суму 2440140 грн. та невідображення зазначених готівкових коштів у касовій книзі.

Так, аналізуючи характер спірних правовідносин та досліджуючи їх обставини, суд відзначає, що спір склався з приводу повноти формування валових доходів.

Отже, при вирішенні спору належить застосувати приписи п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які надають визначення валових доходів, і відповідно до положень яких, валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.4.1 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами; доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону; доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди); доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді; доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; (сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Підпунктом 11.3.1. ст. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Судом встановлено, що згідно зверння громадянина ОСОБА_4 за № 16/п/ін від 26.06.2009 року повідомлено ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, що керівництво ТОВ «Валтар-Агро» не відобразило в бухгалтерському обліку грошові кошти, отримані від директора ПП «ЦСІ «Аграрій» - згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів за період з 01.10. 2007 року по 30.06.2009 року на загальну суму 2686140,00 грн. (а.с. 186-188, т. 2).

Директор ПП «ЦСІ «Аграрій» ОСОБА_4 листом від 03.09. 2009 року № 19677 до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова додатково повідомив, що готівка проводилась у касу підприємства ТОВ «Валтар - Агро», як передплата за товар (а.с. 183, т.2).

Крім того, громадянином ОСОБА_4 надано контролюючому органу квитанції до прибуткових касових ордерів, виданих ТОВ «Валтар - Агро» на загальну суму 2440140,00 грн. за період з 01.10.2007 року по 30. 06. 2009 року.

Згідно відповіді Вовчанської МДПІ від 05.08.2009 року № 568/7/23-056 на запит ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова у бухгалтерському обліку ПП «ЦСІ «Аграрій» по рахунку 6851 станом на 01.03.2009 року дебіторська заборгованість по ТОВ «Валтар-Агро», складає 4180550,00 грн. (а.с. 183-185, т. 2).

При цьому суд зазначає, що згідно даних касової книги позивачем не відображені готівкові кошти, отримані від директора ПП «ЦСІ «Аграрій» відповідно квитанцій до приходних касових ордерів.

Посилання позивача на те, що прибуткові касові ордери були виписані директором ТОВ «Валтар -Агро» виключно для себе, а згодом викрадені громадянином ОСОБА_4, суд не прйймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 11 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Одним із основних принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Абзацом 12 п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 дане визначення поняття касового ордеру, відповідно до якого касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Пункт 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 передбачає, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

З оглянутих в судовому засіданні оригіналів квитанцій прибуткових касових ордерів вбачається, що вони містять підпис керівника ТОВ «Валтар -Агро» та печатку юридичної особи.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні особи, яка представляє інтереси субєкта господарювання, печатки цього субєкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така особа на законних підставах діє від імені субєкта господарювання.

Доводи позивача щодо викрадення печатки і прибуткових касових ордерів громадянинином ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У судовому засіданні встановлено, не оспорюється позивачем, що вирок за вчинення злочину по викраденню документів та печатки ТОВ «Валтар -Агро» відносно громадянина ОСОБА_4 судом не виносився.

Більше того, постановою Орджонікдзевського районного суду м. Харкова від 21 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04 червня 2009 року, яка набула законної сили, скасовано постанову заступника начальника слідчого відділу Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 04.03.2009 року про порушення кримінальної справи по факту заволодіння чужим майном шляхом введення в оману та зловживання довірою, скоєного в великих розмірах посадовими особами ТОВ «ЦАІ «Кредит -Агро» та ПП «ЦСІ «Аграрій» в особі директора ОСОБА_4 з підстав відсутності законних приводів та достатніх підстав для порушення кримінальної справи (а.с. 189-193, т.2).

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували правомірність невключення позивачем сум, отриманих готівкових коштів або неотримання зазначених коштів, судом встановлено, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Валтар -Агро» занизило валовий дохід-за 4 квартал 2007р. у сумі 155333,0 грн., за 2008 рік у сумі 400000,00 грн., за І півріччя 2009 р. у сумі 80117,00 грн. відповідає фактичним обставинам справи і є правомірним.

Підпунктом 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, в порушення п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Валтар -Агро» занизило податкові зобовязання по податку на додану вартість за період 01.10.2007 року по 30.06.2009 року всього на загальну суму 406690 грн.

Щодо мотивів, викладених в позовній заяві про оформлення акту перевірки з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10 серпня 2005 року № 327, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року N 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про підтвердження належними первинними документами встановленого відповідачем під час невиїзної документальної перевірки факту здійснення позивачем розрахункової операції в готівковій формі та відораження в акті перевірки контролюючим органом чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на конкретні прибуткові касові ордери та квитанції прибуткових касових ордерів, касову книгу, рахунки, інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Беручи до уваги викладені обставини та оцінюючи зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, згідно з якою суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3), суд доходить висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позовної заяви.

Окремо суд відзначає, що виходячи з засад розумності та обєктивної необхідності заповнення прибуткових касових ордерів та їх підпис і скріплення печаткою для власних записів, як зазначив позивач, є свідченням нерозсудливої правової поведінки позивача, оскільки він посилається на наявність виключно безготівкової форми розрахунків, кошти були передані саме позивачу, тому відсутній сенс у будь-якій формі відображати облік цих коштів додатково, а тим більше, на бланку прибуткового касового ордеру з підписом та скріпленням печаткою.

За таких обставин, висновок Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 508362,00 грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 406690,00 грн. визнається судом юридично та фактично обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Валтар -Агро», то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 62 Конституції України, ст. 4, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.ст.7-11, 86, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Валтар - Агро”до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

3.Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 квітня 2010 року.

Суддя Тацій Л.В.