Постанова № 9494105, 19.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19.04.2010 р. № 2-а- 2420/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Тоцька К.М.

представника відповідача- Німий О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Авенга"

до Харківська об'єднана Державна податкова інспекція у Харківській області

пропро визнання протиправними дій та скасування наказу ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Авенга» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Харківської обєднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач) та просив визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо призначення та проведення позапланової виїзної перевірки позивача, визнати протиправним та скасувати наказ начальника відповідача № 811 від 08.12.2009р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки», визнати протиправним та скасувати акт № 142 1234/3368836 про відсутність субєкта господарювання за юридичною адресою від 11.12.2009р.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що 22.09.2009р. Господарським судом Харківської області прийнято ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство позивача. 11.12.2009р. податкові ревізори-інспектори відповідача здійснили вихід для проведення позапланової перевірки за юридичною адресою позивача, однак, в звязку з відсутністю за юридичною адресою керівника позивача, склали акт про відсутність позивача за юридичною адресою.

Дії відповідача та його посадових осіб з призначення та проведення перевірки позивача, а також акт про відсутність позивача за юридичною адресою він вважає незаконними, такими, що порушують його права та законні інтереси .

При цьому він зазначає, що згідно направлення № 799 від 08.12.2009р. підставою для проведення перевірки визначено п.6ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» - проведення реорганізації (ліквідації) підприємства. Однак, на момент видання наказу про проведення перевірки та її проведення реорганізація або ліквідація позивача не проводилася і лише 25.01.2010 р. постановою господарського суду позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Таким чином позивач вважає відсутніми зазначені підстави для проведення перевірки. Крім того він зазначає, що відповідно до абз.8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Проте рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки позивача не було.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи з доводів позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечував через його безпідставність та в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити. Провадження у справі відносно позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту № 142 1234/33368836 від 11.12.2009р. про відсутність субєкта господарювання за юридичною адресою закрити в звязку з тим, що дані позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Так, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2009р. порушено провадження в справі № Б-39/187-09 про банкрутство позивача, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Тоцьку К.М., про що 15.10.2009р. в електронному вигляді надійшли відомості від державного реєстратора Харківської райдержадміністрації Харківській області. Відповідне оголошення надано в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» № 199 від 28.10.2009р.

Як платник податків ТОВ «Агрофірма «Авенга»» знаходиться на обліку в Харківській обєднаній державній податковій інспекції.

З метою проведення позапланової виїзної перевірки позивача на його адресу (юридичну адресу та адресу розпорядника майна) відповідачем направлено листи від 20.10.2009р. № 15479/10/23-418/339 та від 18.11.2009р. № 16914/10/23-418/3945 щодо надання необхідних документів.

08.12.2009р. видано наказ № 811 та сформовано направлення № 779 на проведення перевірки. Проте, під час виїзду за адресою позивача , зазначеною в його реєстраційних документах, повноважних представників платника податків встановлено не було, в звязку з чим фахівцями ДПІ складено акт від 11.12.2009р. № 142/234/333688336 про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Господарський суд Харківської області постановою від 25.01.2010р. визнав позивача банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Тоцьку Катерину Миколаївну. Відповідне оголошення надано в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» № 21 від 04.02.2010р.

08.02.2010р. Харківською ОДПІ видано наказ № 71 та направлення № 60 на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма «Авенга»» відповідно до вимог п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Під час виїзду працівників відповідача за адресою місцезнаходження ліквідатора ТОВ «Агрофірма «Авенга» по провулку Польовому, 1, кв. 4 в с. Радгоспне Харківського району Харківської області Тоцька К.М. була відсутня, про що складено акт від 10.02.2010р. № 23/234-33368836.

23.03.2010р. відповідачем видано наказ № 204 та направлення № 165 на проведення позапланової виїзної перевірки позивача відповідно до вимог п. 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», які 24.03.2010р. вручені ліквідатору ТОВ «Агрофірма «Авенга»» Тоцькій К.М..

23.03.2010р. відповідачем видано лист за № 4946/10/23-418/944 від 23.03.2010р., в якому запропоновано надати для перевірки документи та визначено їх конкретний перелік, запропоновано повідомити про зручне місце для проведення перевірки.

Проте, під час виїзду працівників відповідача для проведення перевірки ліквідатор позивача, посилаючись на відсутність дозволу суду на проведення перевірки, відмовила в допуску до перевірки та в наданні будь-яких документів фінансово-господарської діяльності, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків. В зв'язку з вищевикладеним 25.03.2010р. складено акт відмови від допуску до перевірки за № 54/234-33368836, акт ненадання документів для перевірки № 55/234/33368836 та акт про неможливість проведення перевірки № 56/234-33368836.

В звязку із встановленими обставинами справи суд відзначає, що порядок та підстави для проведення органами державної податкової служби України позапланових виїзних перевірок діяльності платників податків, передбачені ч.6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Так, відповідно до вказаної норми позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Частиною 13 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Також суд бере до уваги, що ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”містить одночасно дві частини 7.

А саме, відповідно до ч.7 в редакції Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Водночас, відповідно до ч.7 в редакції Закону України від 12.01.2005 р. N 2322-IV позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Оскільки і норми Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV, і норми Закону України від 12.01.2005 р. N 2322-IV були спрямовані на регулювання одних і тих же правовідносин, за загальними правилами застосування нормативно-правових актів (рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України) застосуванню до спірних правовідносин підлягають приписи ч.7 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”в редакції Закону України від 25.03.2005р. №2505-IV як такого, що виданий пізніше.

Також , ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом» визначає, що банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

За приписами п.8.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998р. N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998р. за N 172/2612 (далі - Порядок), для цілей оподаткування ліквідацією слід розуміти ліквідацію платника податків як юридичної особи, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Відповідно до вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1 Порядку юридичній особі у разі прийняття рішення про припинення, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії, тощо ) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП;

оригінал довідки за формою N 4 ОПП;

копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію; копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії. Крім того, положеннями п. 8.2 Порядку передбачено, що у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання хоча б одного з документів (відомостей), серед яких - судове рішення або відомості з Єдиного державного реєстру, інша інформація щодо прийняття судом рішення про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, реорганізацію платника податків. За таких обставин вбачається, що відповідач був наділений самостійними повноваженнями щодо прийняття рішення про проведення позапланової виїзної перевірки діяльності позивача, та, видаючи оскаржуваний в даній справі наказ про проведення перевірки, керувався приписами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та положеннями Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998р. N 80, який зареєстровано чинним порядком в Мінюсті України. В подальшому відповідачем видавалися ще декілька наказів про проведення перевірки позивача, які позивачем в даній справі не оскаржуються.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіривши оскаржуваний в даній справі наказ відповідно до вимог зазначеної норми, судом не вбачається підстав для його скасування.

Також, закриваючи провадження у справі відносно позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту № 142 1234/33368836 від 11.12.2009р. про відсутність субєкта господарювання за юридичною адресою, суд зазначає, що дані позовні вимоги адміністративному суду не підсудні.

Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Таким чином, судом вбачається, що в адміністративному порядку можуть бути оскаржені лише рішення субєкта владних повноважень, його дії або бездіяльність в звязку з виконанням владних (управлінських) повноважень. Позивач фактично просить визнати протиправним та скасувати акт перевірки, який є актом ненормативного характеру. За своєю природою даний акт не є рішенням субєкта владних повноважень, а лише фіксує певні обставини дійсності, висновки відповідача не мають владні управлінські ознаки, отже він не може бути оскаржений в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту № 142 1234/3368836 від 11.12.2009р. провадження закрити.

В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовити.

<Текст ><Сума задоволення >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 22 квітня 2010 року.

Суддя Архіпова С.В.