Постанова № 9493055, 28.04.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28 квітня 2010 року Справа № 2а-8152/09/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 11-30 год. адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області

відповідача-2:эКіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгордківське відділення)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

позивача ОСОБА_1,

представників:

позивача ОСОБА_2

відповідача-1 Поліщука С.В., Валаха К.М.,

відповідача-2 Орел Л.В.

ОСОБА_1 звернулася з позовом, уточненим в судовому засіданні (а.с.176), до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області та Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгордківське відділення) про скасування рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгордківське відділення) про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000182306 від 25.08.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване рішення винесене за наслідками проведеної 14 серпня 2009 року перевірки господарської одиниці магазину «Надія», розташованого смт.Новгородка, Кіровоградської області, вул.Кірова, 6А, де здійснює свою підприємницьку діяльність ПП ОСОБА_1, оформленої актом перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 14.08.2009 р.

В своєму позові позивач посилається на порушення порядку проведення перевірки та зазначає, що направлення видано на планову перевірку, а фактично посадовими особами Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області проведено позапланову перевірку магазину «Надія», що належить приватному підприємцю ОСОБА_1, оскільки позивача не повідомили за десять календарних днів до її проведення.

Позивач вказує, що у відповідності до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»та Постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»від 21.05.2009 р. №502 перевірка взагалі не повинна була проводитися.

Також позивач зазначила, що податковим органом безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки вона відповідно до п. 6 ст. 9 вказаного Закону, як платник єдиного податку не зобовязана застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

ДПА у Кіровоградській області та Кіровоградською МДПІ до суду подано письмові заперечення на позовну заяву відповідно до змісту яких, позов невизнається у повному обсязі, оскільки, на думку відповідачів, перевірка була проведена з дотриманням вимог законодавства, а штрафні санкції застосовані в межах встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»правомірно.

В судове засідання зявилися позивач та представник позивача, які позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представники відповідачів позов не визнали, оскільки вважають, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесене на підставі виявлених під час перевірки порушень.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 05.05.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2009 року посадовими особами Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області о 16:00 год. на підставі направлення №670 від 13.08.2009 року (а.с.174) проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1, де здійснює свою підприємницьку діяльність приватний підприємець ОСОБА_1. За результатами перевірки складено акт від 14.08.2009 р. (а.с.7-8, 90-93), висновками якого є порушення, на думку відповідача-1, позивачем п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому податковий орган посилається на:

- неведення книги обліку доходів та витрат у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме реалізується товар за місцем реалізації, який не облікований та не оприбуткований у книзі обліку доходів та витрат (графа №3 «витрати на придбання»не ведеться), на загальну суму 1580,00 грн., за цінами реалізації;

- непроведення розрахункових операцій через РРО;

- невидача розрахункових документів встановленого зразка, що підтверджують факт купівлі товару.

На підставі акту перевірки Кіровоградської МДПІ (Новгородківське відділення) винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000182306 від 25.08.2009 р. в сумі 4950,00грн. (а.с.6).

В судовому засіданні встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва платника єдиного податку позивач займається роздрібною торгівлею (а.с.39).

Суд не бере до уваги посилання позивача щодо протиправності проведення податковим органом перевірки в силу наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог даного закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством.

Згідно ч. 4 ст. 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ встановлено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

У відповідності до ч. 1 ст. 11№ вказаного Закону, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Слід зауважити, що статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на яку позивачем зроблено посилання, визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів). В даному випадку, податковим органом проведено перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктом господарювання, підстави, порядок та інші умови проведення яких регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є спеціальним, а отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підстави та порядок проведення планових перевірок субєктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, конкретизовано розділом 3 додатку 1 до наказу ДПА України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», які проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.

Так, відповідно до п. 3.1. Методичних рекомендацій працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що перевірка ПП ОСОБА_1 проведена на підставі Плану перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій на серпень 2009 р. (а.с.87-89).

Згідно п. 3.2. Методичних рекомендацій, перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

Згідно ч. 4 п. 1.13 Методичних рекомендацій, перший примірник направлення (при проведенні позапланових виїзних перевірок разом з копією наказу) вручається платнику податків під розписку.

Матеріали справи містять копію направлення №670 від 13.08.2009 р. (а.с.174) з розпискою ОСОБА_1 про його отримання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представниками податкових органів під час перевірки було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо порядку її проведення, в звязку з чим, посилання позивача на порушення з боку податкового органу порядку проведення перевірки спростовуються вищевикладеним.

Суд не приймає також до уваги посилання позивача стосовно того, що перевірка проведена з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період 31 грудня 2010 року»від 21 травня 2009 року №502, так як її здійснено з дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, норми вказаної постанови застосуванню не підлягають.

Зі змісту наданого представником ДПА в Кіровоградській області до матеріалів справи розрахунку штрафних санкцій (а.с.95) вбачається, що фінансові санкції застосовані на підставі:

- ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у сумі 3160,00 грн. та

- п.1 ст. 17 у сумі 1790,00 грн.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичною особою субєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для субєктів малого підприємництва. Обовязок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні, представники Кіровоградської МДПІ посилались на те, що обліком товарних запасів у розумінні п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є заповнення графи 3 «витрати на виробництво та придбання товару».

Згідно абзацу восьмого статті 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. N727/98 форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення субєктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 26 вересня 2001 року, Книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). Згідно п. 5 цього Порядку, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Форма Книги обліку доходів та витрат передбачена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за №64, відповідно до змісту якої вона має такі розділи:

1 «період обліку»,

2 «кількість виготовленої продукції, наданих послуг, закуплено товару»,

3 «витрати на виробництво продукції, придбання товару»,

4 «кількість проданої продукції, надання послуг»,

5 «ціна продажу продукції (послуг)»,

6 «сума виручки (доходу)»,

7 «чистий дохід».

Матеріали справи містять копію Книг обліку доходів та витрат позивача (а.с.9-31, 57-79), які зареєстровані у встановленому порядку Кіровоградською МДПІ (Новгородківське відділення) (а.с.31 зворотний бік, 79) та зі змісту яких вбачається, що вони містять усі сім розділів.

В судовому засіданні представники відповідача посилалися на те, що ОСОБА_1 зобовязана була здійснювати облік обсягів товарів, що знаходяться на реалізації, в колонці третій Книги обліку доходів та витрат «витрати на виробництво продукції, придбання товару».

Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 № 599 та зареєстрованого в Мінюсті за № 752/4054 від 02.11.1999 році, передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 №12 та зареєстрованої в Мінюсті України від 09.06.1993 р. за №64. При цьому обовязковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід».

Зі змісту книги обліку доходів та витрат (а.с.9-31) вбачається, що позивачем графа 3 «витрати на виробництво продукції»ведеться. Представники відповідачів не змогли пояснити яким чином, згідно їх позиції, повинні розмежовуватися суми витрат підприємця від обліку товарів.

В судовому засіданні позивачем надано книгу обліку товарів, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.143-170), в якій ОСОБА_1 здійснює облік руху товарів та товарних запасів.

Представник Кіровоградської МДПІ в судовому засіданні посилався на те, що така книга обліку товарів не зареєстрована податковим органом, законодавством не передбачена, а тому, на його думку, є неналежним доказом у даній справі. При цьому відповідач-2 просив суд не приймати його до уваги.

Під час розгляду справи представник Кіровоградської МДПІ в обґрунтування наявності законодавчого обовязку вести облік товарних запасів посилався на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У відповідності до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, а тому посилання Кіровоградської МДПІ на його застосування до фізичних осіб-підприємців є безпідставним.

З огляду на позицію Кіровоградської МДПІ, відповідачем не доведено наявності у позивача обовязку здійснювати облік товарів за місцем реалізації, а також обовязку здійснювати його саме в колонці 3 «витрати на виробництво продукції, придбання товару»Книги обліку доходів та витрат, так як і не доведено наявності відповідного нормативно-правового акту, положення якого б регламентували порядок обліку таких товарів за місцем реалізації, а тому, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення №0000182306 від 25.08.2009 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 3160,00 грн. підлягає скасуванню.

У відповідності до п. 1. ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до акту перевірки від 14.08.2009 р. (а.с.7-8) позивачем реалізовано 10 пар чоловічих шкарпеток на суму 45,00грн. При проведенні даної розрахункової операції РРО не використовувався.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 01.01.2009 р. (а.с.39).

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) субєктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування субєктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі субєкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Представники Кіровоградської МДПІ в судовому засіданні наполягали на тому, що оскільки позивачем книга обліку доходів і витрат велася неналежно, то ОСОБА_1 зобовязана в своїй діяльності використовувати реєстратор розрахункових операцій про що зазначено і в акті перевірки (а.с.7-8).

Суд не погоджується з вказаною позицією з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

У відповідності до п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. N727/98 субєкти підприємницької діяльності - фізичні особи платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Пунктом. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначається перелік підстав за наявності яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Статтею 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. №1336, без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій здійснюється, зокрема, роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).

З огляду на це, а також враховуючи те, що в судовому засідання не знайшов свого підтвердження факт порушення позивачем порядку ведення книг обліку доходів і витрат, визначеного Кабінетом Міністрів України, суд вважає відсутнім у ОСОБА_1 обовязку в своїй діяльності використовувати реєстратор розрахункових операцій, а тому висновок податкового органу в цій частині є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а рішення №0000182306 від 25.08.2009 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1790,00 грн. підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено в повному обсязі, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому з Державного бюджету України.

Суд вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат за надання правових послуг в сумі 500,00 грн., сплачених ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_6, в звязку з наступним.

Відповідно до змісту квитанції від 08.12.2009 року (а.с.3), кошти позивачем сплачено за складання заяви та участь в суді, натомість такий фахівець участі у даній справі не брав, доказів складання ОСОБА_6 будь-якої заяви, яка подавалась саме у даному провадженні, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000182306 від 25.08.2009 р., винесене Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією (Новгордківське відділення) яким ОСОБА_1 нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4950,00 грн.

Присудити ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови 7 травня 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан