Постанова № 9492603, 13.04.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року Справа № 2а-575/10/0370 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С. В.,

за участю представника позивача Гаврилової Н.В.,

представника відповідача Ніколайчука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької обєднаної державної податкової інспекції до Науково-виробничого підприємства "Пріорітет" про стягнення податкового боргу у сумі 1246 грн. 51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Луцька обєднана державна податкова інспекція (далі - Луцька ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Науково-виробничого підприємства "Пріорітет" (далі - НВП "Пріорітет") про стягнення податкового боргу у сумі 1246 грн. 51 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є субєктом господарювання, взятий на облік як платник податків, а тому зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) та подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів у встановлені законом терміни. Станом на 13.02.2010 року за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 1246,51 грн., в тому числі з податку на додану вартість - 519, 08 грн., з податку на прибуток - 727, 43 грн.

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу 04.04.2008 року було надіслано першу податкову вимогу №1/482 та 17.05.2008 року надіслано другу податкову вимогу №2/649, а в подальшому 02.10.2008 року було прийнято рішення про застосування заходів погашення заборгованості за рахунок активів платника податків. Проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Позивач просить стягнути з активів відповідача на користь держави податковий борг в розмірі в сумі 1246 грн. 51 коп.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, просить стягнути з активів відповідача на користь держави податковий борг у вказаній сумі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Суду пояснив, що підприємство не займалося діяльністю та не отримувало доходів. З цих причин не подавали декларації до податкової служби, мали намір припинити підприємницьку діяльність, однак необхідні дії не довели до кінця. На даний час підприємство намагається відновити свою роботу, проте кошти для сплати боргу відсутні.

Заслухавши пояснення предстаників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Судом встановлено, відповідач є субєктом підприємницької діяльності з 05.05.1999 року, перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ.

Станом на 13.102.2010 року за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 1246 грн. 51 коп., в тому числі: з податку на додану вартість - 519, 08 грн., з податку на прибуток - 727, 43 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник через несплату суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником у декларації № 15095 від 20.03.2008 року, у розмірі 2022 грн. Зважаючи на те, що на момент виникнення податкового боргу існувала переплата, до сплати підлягає 519, 08 грн.

Податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок несплати нарахованих позивачем штрафних санкцій за несвоєчасне подання декларацій з податку на прибуток за п'ять податкових періодів (з 10.11.2008 по 10.08.2009 року).

Дане порушення було встановлено у результаті проведення невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (акт від 10.11.2009 року № 4352/15-115/30391820), за результатами якої прийнято повідомлення-рішення від 10.11.2009 року № 0005661501/0 про нарахування податкового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на прибуток у сумі 727, 43 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 30.11.2009 року, у встановленому законом порядку оскаржене не було, а тому зазначена у ньому сума податкових зобовязань є узгодженими.

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу було надіслано податкові вимоги - №1/482 (09.04.2008 року) та №2/649 (22.05.2008 року), а в подальшому 02.10.2008 року було прийнято рішення № 71/24 про застосування заходів погашення заборгованості за рахунок активів платника податків. Зазначені заходи не спричинили погашення відповідачем податкового боргу, загальна сума якого становить 1246,51 грн.

Вказані вище фактичні обставини підтверджуються копією свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльностіюридичної особи від 05.05.1999 року (а.с.6), довідкою №1047 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організіцй України та витягом зі Статуту підприємства (а.с.7-9), копією акта перевірки від 10.11.2009 року № 4352/15-115/30391820 (а.с.14), копіями корінця податкового повідомлення-рішення від 10.11.2009 року № 0005661501/0 (а.с.13), копіями корінців першої податкової вимоги від 04.04.2008 року №1/482 та другої податкової вимоги від 17.05.2008 року №2/649 (а.с.11-12), копією рішення про застосування заходів погашення заборгованості за рахунок активів платника податків від 02.10.2008 року (а.с.10), декларацією з податку на додану вартість (а.с.15-16), розрахунком податкової заборговності (а.с.5).

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочав процедуру адміністративного оскарження.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вказаного Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків, а відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податку або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник у звязку із неповною сплатою податкового зобов'язання, визначеного платником податків самостійно, та узгодженого податкового зобовязання, донарахованого за результатами перевірки податковим органом. Податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в апеляційному порядку (судовому чи адміністративному) відповідачем не було оскаржене, а тому визначена у ньому сума є узгодженою і підлягає до сплати у строки, встановлені абзацами другим, третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно із пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій обєднаних державних податкових інспекцій віднесено подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про примусове стягнення податкового боргу у сумі 1246,51 грн. за рахунок активів відповідача є правомірною і підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на підставі Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю

Стягнути з Науково-виробничого підприємства "Пріорітет" в доход Державного бюджету України податковий борг у сумі 1246 (одна тисяча двісті сорок шість ) грн. 51 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 15 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.В. Каленюк