Ухвала суду № 94819778, 06.02.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2021 Справа №607/2254/21

провадження № 1-кс/607/887/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., з участю секретаря судового засідання Лобач І.В., прокурора Жук І.О., захисника Нюні О.І. підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Скавінської Г.А., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жук І.О., в рамках кримінального провадження №12021211040000120 від 04 лютого 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Корнин Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Скавінська Г.А. за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жук І.О., звернулась до слідчого судді, в рамках кримінального провадження №12021211040000120 від 04 лютого 2021 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021211040000120 від 04 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Як зазначає слідчий, 04 лютого 2021 року близько 14 години 40 хвилин, у ОСОБА_1 спільно із невідомою особою, перебуваючи поблизу огородженої території майданчика,що по вул. Живова, 15А в м. Тернопіль, виник повторний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний із проникненням у сховище.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою із невідомою особою, 04.02.2021 близько 14 години 40 хвилин, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та їх дії не будуть помічені сторонніми особами, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, підійшли до огорожі та шляхом застосування фізичної сили відігнувши руками лист металевої огорожі проникли на територію будівельного майданчика, що по вул. Живова 15А в м. Тернопіль, звідки намагались таємно викрасти дві арматурні прокати класу «А400С» діаметром 25 мм, загальною довжиною 24 м., вартістю 2000 гривень 00 копійок.

Однак, ОСОБА_1 спільно із невідомою особою, не виконавши усіх дій, які вважили необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчили з причин, що не залежали від їх волі, оскільки на виході з території будівельного майданчика були затримані охоронцями ТЦ «Орнава» з викраденим майном.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12021211040000120 від 04 лютого 2021 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

04 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Так, ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, з врахуванням кількості вчинених ним раніше злочинів, обвинувальні акти про вчинення яких скеровано до Тернопільського міськрайонного суду, може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Також, ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення є те, що підозрюваний, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, не працює, не має постійного джерела доходу, стосовно нього на розгляді перебуває 3 обвинувальних акти про обвинувачення у вчиненні умисних корисливих злочинів проти власності. Крім того, варто звернути увагу й на те, що ОСОБА_1 30.12.2020 Тернопільським міськрайонним судом йому обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який він порушує продовжуючи вчиняти кримінальні правопорушення.

На думку слідчого, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання виникненню вищевказаних ризиків, зокрема:

-застосування застави щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки останній ніде не працює, не має постійного джерела доходів і, перебуваючи на волі, може вчиняти нові корисливі злочини, та незаконно впливати на потерпілого та свідків.

-застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки останній не вважає за необхідне виконувати покладені на нього обов`язки, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення, а також може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, враховуючи міру покарання, що може бути призначена за вчинене ним кримінальне правопорушення, з урахуванням вчинення даного злочину.

-застосування особистого зобов`язання та особистої поруки щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а також може вчиняти нові злочини і, як зазначено вище, не дотримуватиметься виконання покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, останній своєю поведінкою не вважає за необхідне виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки у інших кримінальних провадженнях, у яких останньому обрано саме такий вид запобіжного заходу.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , злочинів, наявність перелічених ризиків, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор Жук І.О. клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат Нюня О.І. заперечив з приводу задоволення клопотання слідчого. Вважає, що пред`явлена підозра є не обґрунтованою, а ризики на які посилається сторона обвинувачення нічим не доведені. Зазначив, що сторона захисту не погоджується з кваліфікацією кримінального правопорушення, яке інкримінується його підзахисному, а саме: ч. 3 ст. 185 КК України, яка передбачає вчинення крадіжки поєднаної з проникненням у житло чи інше приміщення чи сховище, оскільки у матеріалах клопотання відсутні докази, що територія на якій знаходиться будова, є закритою, охоронюваною територією. Крім того, захисник зазначив, що заявлений в клопотанні розмір шкоди нічим не підтверджений, оскільки до клопотання не додано висновків експертів, які б оцінили вартість викрадених металевих арматур, чи накладних з зазначенням суми вартості вказаних арматур. З огляду на вищевикладене, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою проживання підозрюваного, а АДРЕСА_2 .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті,а саме:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021211040000120 від 04 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-протокол огляду місця події, а саме: закритої території будівництва, за адресою: вул. Живова, 15А у м. Тернопіль від 04 лютого 2021 року;

-заява представника потерпілого Пирога В.О. про вчинення злочину від 04 лютого 2021 року;

-протокол допиту представника потерпілого Пирога В.О. від 05 лютого 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 05 лютого 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 05 лютого 2021 року;

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

Посилання захисника на неправильну кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя уваги не бере з огляду на наступне. У постанові від 19 листопада 2018 року (справа № 205/5830/16-к) Об`єднана палата Касаційного кримінального суду зробила висновок про те, що огороджена територія, у тому числі приватного домоволодіння, може бути віднесена за своїми ознаками до поняття «сховище», виходячи з характеру огорожі (розміру, конструкції, цілісності тощо), наявності інших пристосувань, засобів (охорони, сигналізації, собак, освітлення, засувів, гачків, замків на воротах і хвіртках тощо), які об`єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, а також інших ознак, які дозволяють ідентифікувати вказану територію як таку, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей (тобто є сховищем). У постанові зазначено, що відповідно до усталених у доктрині кримінального права підходів, сховище - це завжди певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охоронця, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння до них сторонніх осіб.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проник на території будівництва ТЦ «Орнава», що на вул. Живова, 15А, шляхом пошкодження металевого паркану, а це свідчить про той факт, що територія вищевказаного будівництва має засоби охорони від доступу сторонніх осіб, а саме: огорожу, що унеможливлює (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння до них сторонніх осіб, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що на даний час існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

З урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що виправдовує застосування до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, що в силу вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що усвідомлюючи суворість покарання, за вчинене ним кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_1 , може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Обґрунтовуючи необхідність застосування підозрюваному виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати, правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.

Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Так само слідчий суддя вважає, доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, не працює, не має постійного джерела доходу, інкриміноване йому кримінальне правопорушення є корисливим, яке вчинене з метою особистого збагачення. Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що 30 грудня 2020 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду йому обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який він порушив, продовжуючи вчиняти кримінальні правопорушення. Також на розгляді Тернопільського міськрайонного суду знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України та обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України. Проте, 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено по нову підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_1 продовжуватиме свою злочинну діяльність, яке в свою чергу свідчить на його підвищену суспільну небезпеку.

За таких обставин слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний перебуваючи на волі продовжить свою злочинну діяльність, та може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Слід зазначити, що слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на увагу не заслуговують, оскільки беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

Крім того сторона захисту просила обрати запобіжний захід домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , однак відомостей проте кому належить житлове приміщення за вказаною адресою та на якій основі ОСОБА_1 там проживає, а також згоди власника житла на те, щоб підозрюваний знаходився під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту за вказаною адресою, стороною захисту не подано.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній зі слів має тимчасове місце проживання, а саме проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одружений, не працює, стабільних доходів не отримує, раніше судимий.

Відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою на даний час відсутні.

Наведені обставині в цілому, свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Встановлено, що строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12021211040000120 від 04 лютого 2021 року закінчується 05 квітня 2021 року.

У зв`язку із наведеним, клопотання слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Скавінської Г.А., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жук І.О. про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище., санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, що в силу вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно із п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, його молодий вік, майновий стан, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Нюня О.І., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Скавінської Г.А., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жук І.О. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12021211040000120 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2021 року.

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-носити електронний засіб контролю;

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у данному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали 23 год. 59 хв. 02 квітня 2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець