Ухвала суду № 94794957, 11.02.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/632/16-а

номер провадження 2-а/546/1/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

представника позивача адвоката Жирного О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Решетилівка в залі суду у порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу № 546/632/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: органу опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення № 91 від 27 травня 2016 року, -

в с т а н о в и в :

30.06.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області про скасування рішення № 91 від 27 травня 2016 року про видачу ордеру на службову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 40,25 кв.м. на ім`я ОСОБА_1 і його сім`ю: дружину – ОСОБА_2 , синів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на території селища Решетилівка Полтавської області розташований проммайданчик ПАТ «Укртрансгаз», компресорна станція якого здійснює компресування природного газу в експортному газопроводі Єлець-Кременчук-Кривий Ріг. Замовником будівництва 105-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 було Диканське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, яке є структурним підрозділом ПАТ «Укртрансгаз».

Рішенням виконавчого комітету Решетилівської селищної ради народних депутатів від 07.05.1991 № 98, квартиру АДРЕСА_1 було включено до числа службових.

Диканське ЛВУМГ самостійно здійснювало оплату житлово-комунальних послуг. Оскільки ні Диканське ЛВУМГ філії УМГ «КИЇВТРАНСГАЗ» ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ні ВО «Зоря» (правонаступником якого є ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект») не подавали клопотання про виключення вищезгаданої квартири з числа службових. Однак, рішенням виконавчого комітету Решетилівської селищної ради від 16.12.2014 № 187 зі спірної квартири знято статус «готелю» (службової).

У зв`язку з чим 03.02.2015 ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «УМГ «Київтрансгаз» подано адміністративний позов до Решетилівського районного суду Полтавської області. Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 14.02.2015 у справі № 546/185/15-а задоволено клопотання позивача та зупинено дію рішення Виконавчого комітету Решетилівської селищної ради Полтавської області № 187 від 26.12.2014 до вирішення цієї справи по суті. 21.04.2016 ухвалою суду позовну заяву ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «УМГ «Київтрансгаз» залишено без розгляду. Вказану ухвалу скасовано ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 у справі № 546/185/15-а та справу направлено до Решетилівського районного суду Полтавської області для продовження розгляду.

27.05.2016 відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким вирішено видати ордер на службову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 40,25 кв.м. на ім`я ОСОБА_1 і його сім`ю: дружину – ОСОБА_2 , синів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Позивач вважає таке рішення неправомірним, безпідставним та таким, що порушує його законні права та інтереси, як законного користувача вказаної квартири.

Позивач вказує, що спірна квартира має статус службової , позивач не звертався до відповідача із клопотанням про виключення квартири з числа службових, отже приймаючи оскаржуване рішення відповідач порушив п. 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській УРСР, затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988 року.

Позивач вважає, що не зважаючи на те, що дію рішення № 187 від 26.12.2014 було зупинено до вирішення справи по суті, справу не було вирішено по суті, службові особи Виконавчого комітету Решетилівської селищної ради, розуміючи протиправність своїх дій, 27.05.2016 прийняли оскаржуване рішення № 91.

01.07.2016 суддею ОСОБА_5 відкрито провадження у справі, справу призначено на судовий розгляд.

Ухвалою суду від 01.07.2020 задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, зупинено дію рішення №» 91 від 27.05.2016 виконавчого комітету Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області.

Ухвалами суду від 16.11.2016 до участі у справі залучено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору; провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 546/631/16-а за адміністративним позовом ПАТ «Укртрансгаз» до виконкому Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області про скасування рішення Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області від 29 квітня 2016 року № 66.

21.03.2018 ухвалою суду провадження у справі поновлено у зв`язку з набранням законної сили рішенням у справі № 546/631/16-а, призначено судове засідання.

22.05.2018 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено орган опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області.

Розгляд справи не завершено, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 у відставку 27.09.2018.

Через відсутність у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення повторного автоматизованого розподілу справи не відбулося, що підтверджується протоколом від 08.10.2018.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, 19.02.2019 справу передано на розгляд головуючому судді ОСОБА_6 (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

13.03.2019 суддею Лизенко І.В. справу прийнято до провадження, повторно розпочато розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Розгляд справи не було завершено у зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. згідно рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19.

Через відсутність у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення повторного автоматизованого розподілу справи не відбулося, що підтверджується протоколом від 10.02.2020.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, 10.08.2020 справу передано на розгляд головуючому судді ОСОБА_7 , яку зараховано до штату суду наказом від 06.07.2020 № 27а-ОС та повноваження на здійснення правосуддя якої розпочалися із 28.07.2020.

25.08.2020 справу прийнято до провадження суддею Романенко О.О., ухвалено здійснювати розгляду справи у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

У підготовче судове засідання з`явився представник позивача адвокат Жирний О.С., шляхом участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача ПАТ «Укртрансгаз» - адвокат Жирний О.С. заявлені позовні вимоги підтримав. Повідомив про відсутність заяв чи клопотань, зокрема про витребування доказів та зміну предмету або підстав позову. Вказав, що предметом даного спору є скасування рішення відповідача № 91 від 27 травня 2016 року, яким відповідач безпідставно порушив право ПАТ «Укртрансгаз» на користування службовим житлом. Вважає, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки однією із сторін є суб`єкт владних повноважень та позивачем оспорюється прийняте ним рішення. Посилається на те, що позов було подано у 2016 році, коли дана категорія справ нележала до адміністративної юрисдикції. Зазначив, що предметом спору є саме рішення суб`єкта владних повноважень. При цьому метою звернення до суду є відновлення порушених прав позивача щодо користування службовим житлом, яке на думку позивача безпідставно було порушено суб`єктом владних повноважень внаслідок прийняття оскаржуваного рішення. Окрім того зазначив, що на даний момент спір у справі № 546/185/15-а вирішено, на підтвердження чого надано копію судового рішення.

У підготовче судове засідання відповідач Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області явку свого представника не забезпечив, про дату час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч.1 ст. 181 та ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у підготовче судове засідання учасників справи, належно повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, окрім іншого, позивач посилається на ряд судових рішень, які були прийняті в інших справах та які впливають на предмет та підставу даного позову.

Так, позивачем зазначається, що спірна квартира перебувала у віданні ПАТ «Укртрансгаз» як службове житло, що встановлено постановою Решетилівського районного суд Полтавської області від 23.12.2014 у справі № 546/1153/14-а, якою скасовано рішення Виконавчого комітету Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області № 77 від 28.05.2014 про виведення спірної квартири з користування Диканського ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз», переведення у житловий фонд та прийняття на баланс територіальної громади селищної ради (а.с.72-76 т.1).

26.12.2014 виконавчим комітетом Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області було прийнято рішення № 187, яким з квартири АДРЕСА_3 , знято статус «готелю» (службової) та повідомлено керівництво КС-5 про прийняття рішення і зобов`язано до 05 січня 2015 року вирішити питання про вивільнення квартири від речей та матеріальних цінностей. Зазначене рішення визнано незаконним постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 у справі № 546/185/15-а (а.с.33-39 т.2).

29.04.2016 рішенням Виконавчого комітету Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області № 66 квартиру за адресою: АДРЕСА_4 визнано службовою квартирою Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області і закріплено її для співробітників ДСНС Решетилівського району (а.с.10 т.1).

Вказане рішення Виконавчого комітету Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області № 66 від 29.04.2016 скасовано Решетилівським районним судом Полтавської області рішенням від 16.01.2018 у справі № 546/631/16-а (а.с.93 т.1).

27.05.2016 відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 91, яким на підставі рішення № 66 від 29.04.2016, розглянувши наказ начальника ГУ ДСНС у Полтавській області, вирішено видати ордер на службову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,2 кв.м., житловою площею 40,25 кв.м. на ім`я ОСОБА_1 і його сім`ю: дружину – ОСОБА_2 , синів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.13 т.1).

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 та абзацом другим пункту 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір – спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених статтею 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло, у тому числі щодо захисту права на службове житло.

Такі спори є житловими (цивільними), незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Захист права власності на майно, речового права на чуже майно регулюється цивільним законодавством. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України (стаття 396 цього Кодексу), тому такі спори з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією зі сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб`єкта владних повноважень).

Аналогічні правові позиції щодо критеріїв визначення юрисдикції спору висловлені в постановах ВП ВС від 11.09.2019 у справі № 804/3718/18, від 04.12.2019 у справі № 857/2615/19 та інших.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що суть (зміст, характер) спору полягає у захисті порушених прав позивача на користування службовим житлом Зазначені права на думку позивача були порушені внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень рішення щодо передачі спірного службового житла, яке перебуває у його віданні, третім особам у справі. Тобто за своїм змістом спірні правовідносини виникли між учасниками справи із житлових правовідносин.

За змістом позову, його подання покликане на поновлення порушеного, на думку позивача, права останнього на користування спірною квартирою, як службовим житлом, яке вибуло із його володіння на підставі прийнятого управлінського рішення суб`єктом владних повноважень.

Фактично позивач оспорює право фізичних осіб на спірну квартиру. Сам факт того, що фізичні особи залучені третіми особами, а не відповідачами, не змінює характеру спору, суті правовідносин та юрисдикції спору.

Таким чином, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом житлових прав суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і повинен вирішуватися за правилами ЦПК України.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав: фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …).

Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд прийшов до висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки за своєю суттю є приватноправовим, а тому у відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідності до вимог ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 238, 239, 242, 248 КАС України, суд –

у х в а л и в :

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: органу опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення № 91 від 27 травня 2016 року – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв`язку з тим, щосправу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз`яснити Акціонерному товариству «Укртрансгаз» наслідки закриття провадження, визначені ч. 2 ст. 239 КАС України.

Роз`яснити Акціонерному товариству «Укртрансгаз» право на звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 11 лютого 2021 року.

Суддя О.О. Романенко