Постанова № 9479250, 27.04.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

27 квітня 2010 року м. Донецьк

справа № 2-а-25534/09/1270

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ляшенка Д.В. суддів:

при секретарі

за участю представників позивача

представників відповідача Ястребової Л.В., Колеснік Г.А.

Агейченковій К.О.

Рафалюк В.Г., Касьяненко В.В.

Титаренко О.Ю., Кирюхіної О.О. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009р. по справі № 2-а-25534/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аргумент-Ойл” до Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області про сасування податкового повідомлення-рішення,-

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області задовольнити частково і постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009р. по справі № 2а-25534/09/1270 змінити.

Виключити із резолютивної частини постанови речення про визнання протиправними дії державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області щодо підписання акта планової виїздної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “ Аргумент- Ойл” від 03 серпня 2009р. № 63/23-35689591 не за місцезнаходженням платника податків.

В іншій частині постанову суду 1 інстанції залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:

Судді:

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

27 квітня 2010 року м. Донецьк

справа № 2-а-25534/09/1270

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ляшенка Д.В. суддів:

при секретарі

за участю представників позивача

представників відповідача Ястребової Л.В., Колеснік Г.А.

Агейченковій К.О.

Рафалюк В.Г., Касьяненко В.В.

Титаренко О.Ю., Кирюхіної О.О. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009р. по справі № 2-а-25534/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аргумент-Ойл” до Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області про сасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області, в якому просило: визнати протиправними дії державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області щодо невиконання пунктів 4.2 та 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10 серпня 2005 року № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, стосовно обов'язку підписання акта перевірки за місцезнаходженням платника податків, товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл", яке знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. № 434, кв. № 29; встановити відсутність компетенції (повноважень) державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області щодо визнання договору від 25 березня 2008 року № 25/03/08УП, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" з приватним підприємством "ОПТ-СПЕЦ-ВМ", та договору від 24 квітня 2008 року № 24/04/08УП, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" з товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-НАДІЯ", нікчемними на підставі частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України, як такі, що порушують публічний порядок; скасувати як незаконне податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 14 серпня 2009 року № 0000762301/0.

В попередньому судовому засіданні 23 вересня 2009 року позивач заявою від 22 вересня 2009 року збільшив розмір позовних вимог, доповнивши їх вимогою про скасування як незаконної першої податкової вимоги державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 04 вересня 2009 року № 1/60.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

З 30 червня 2009 року по 27 липня 2009 року державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області провела планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої склала акт від 03 серпня 2009 року № 63/23-35689591.

Під час проведення перевірки посадовими особами було порушено порядок проведення перевірки, а саме, фактично перевірку проводило три посадові особи державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області, а в акті перевірки від 03 серпня 2009 року № 63/23-35689591 зазначено, що її проводило чотири посадові особи державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області. Акт перевірки також підписаний чотирма посадовими особами державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області, хоча одна посадова особа жодного дня не була присутня при проведенні перевірки та не бачила жодного документа товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл", а тому не могла робити жодного висновку, що зазначені в акті перевірки, і тим більше, ставити свій підпис в даному акті перевірки.

В порушення вимог пунктів 4.2 та 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10 серпня 2005 року № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, акт перевірки від 03 серпня 2009 року № 63/23-35689591 не був підписаний за місцезнаходженням платника податків, товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл", яке знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. № 434, кв. № 29.

Висновки акта перевірки від 03 серпня 2009 року № 63/23-35689591 про нікчемність договору від 25 березня 2008 року № 25/03/08УП, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" з приватним підприємством "ОПТ-СПЕЦ-ВМ", та договору від 24 квітня 2008 року № 24/04/08УП, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" з товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-НАДІЯ", на підставі частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України, як такі, що порушують публічний порядок, позивач вважає безпідставними, необгрунтованими та такими, що зроблені з перевищенням наданих законом повноважень. Висновки про нікчемність правочинів не підтверджуються жодними доказами, а у відповідача взагалі відсутні повноваження щодо визнання правочинів нікчемними.

Першу податкову вимогу державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 04 вересня 2009 року № 1/60 позивач вважав незаконною та просив її скасувати у зв'язку з тим, що в порушення підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 та підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вона винесена на суму неузгодженого податкового зобов'язання.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений частково.

Судом визнані протиправними дії державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області щодо підписання акта планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" від 03 серпня 2009 року № 63/23-35689591 не за місцезнаходженням платника податків.

Суд визнав частково недійсним та скасував податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 14 серпня 2009 року № 0000762301/0 щодо визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 17043,00 грн. - за основним платежем, та в сумі 8521,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнав недійсною та скасував першу податкову вимогу державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 04 вересня 2009 року № 1/60.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача в судовому засіданні скаргу підтримали, а представники позивача проти її задоволення заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 30 червня 2009 року по 27 липня 2009 року державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області провела планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої склала акт від 03 серпня 2009 року № 63/23-35689591 (том 1, арк. справи 34-77).

Перевіркою, серед іншого, встановлено завищення податкового зобов'язання всього у сумі 3982,00 грн., у тому числі: за червень 2008 року на 1852,00 грн., за серпень 2008 року на 2130,00 грн. (том 1, арк. справи 44); завищення податкового кредиту на загальну суму 21025,00 грн., в тому числі: за червень 2008 року - на 3158,00 грн.; за серпень 2008 року - на 3517,00 грн.; за жовтень 2008 року - на 5017,00 грн.; за листопад 2008 року - на 9333,00 грн. (том 1, арк. справи 47); та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплати до бюджету, всього у сумі 17376,00 грн., у тому числі: за червень 2008 року занижено на 1306,00 грн.; серпень 2008 року занижено на 1387,00 грн.; вересень 2008 року занижено на 333,00 грн.; жовтень 2008 року занижено на 5017,00 грн.; листопад 2008 року занижено на 9333,00 грн. (том 1, арк. справи 67).

Висновки щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплати до бюджету, у сумі 17376,00 грн. обґрунтовані в акті планової виїзної перевірки від 03 серпня 2009 року № 63/23-35689591 нікчемністю договорів від 25 березня 2008 року № 25/03/08УП, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" з приватним підприємством "ОПТ-СПЕЦ-ВМ", та від 24 квітня 2008 року № 24/04/08УГТ, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" з товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-НАДІЯ", внаслідок чого товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" завищено податковий кредит по операціям з приватним підприємством "ОПТ-СПЕЦ-ВМ" та товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-НАДІЯ" на загальну суму 21025,00 грн., в тому числі: за червень 2008 року - на 3158,00 грн.; за серпень 2008 року - на 3517,00 грн.; за жовтень 2008 року - на 5017,00 грн.; за листопад 2008 року - на 9333,00 грн.; а також включенням двічі в податковий кредит в серпні та вересні 2008 року податкової накладної від 14 липня 2008 року № 16, отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-ПК" на суму податку на додану вартість 333,00 грн. (том 1, арк. справи 66, 67).

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті є нікчемним. Як установлено частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним - вчиненим з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею має бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Жодних доказів в підтвердження фіктивності діяльності приватного підприємства "ОПТ-СПЕЦ-ВМ" та товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-НАДІЯ" державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області суду не надано.

Спірні договори за формою та змістом відповідають вимогам діючого законодавства.

Зазначені товариства зареєстровані в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і мають свідоцтва платників ПДВ.

З огляду на викладене суд 1 інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 14 серпня 2009 року № 0000762301/0 щодо визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 17043,00 грн. - за основним платежем, та в сумі 8521,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 14 серпня 2009 року № 0000762301/0 в частині визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 333,00 грн. - за основним платежем, та в сумі 167,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Правові наслідки по відношенню до платника податків тягне податкове повідомлення-рішення.

Судом правильно визначений спосіб відновлення порушених прав та інтересів позивача скасування податкового повідомлення-рішення, а зазначення в резолютивній частині рішення про протиправність дій відповідача під час проведення перевірки за результатами якої прийняте рішення про застосування санкцій є зайвим.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає за необхідне постанову змінити і виключити із її резолютивної частини речення про визнання протиправними дії державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області щодо підписання акта планової виїздної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “ Аргумент- Ойл” від 03 серпня 2009р. № 63/23-35689591 не за місцезнаходженням платника податків.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Тобто, 10-денний строк Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надано платнику податків саме для подання контролюючому органу скарги про перегляд рішення.

Відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" чітко визначено, що сума податкового зобов'язання при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу вважається неузгодженою до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення за позовом.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим боргом платника податків є узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В порушення вимог підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5, підпункту 6.2.1 та підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ИІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області за неузгодженим податковим зобов'язанням, визначеним податковим повідомленням-рішенням від 14 серпня 2009 року № 0000762301/0, направила товариству з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" першу податкову вимогу від 04 вересня 2009 року № 1/60, в якій повідомила про те, що станом на 04 вересня 2009 року сума податкового боргу за його узгодженими податковими зобов'язаннями становить 26140,59 грн., у тому числі за платежами: податок на додану вартість - всього 26064,00 грн., у тому числі основного платежу - 17376,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 8688,00 грн., податок з доходів найманих працівників - всього 76,59 грн., у тому числі основного платежу - 25,53 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 51,06 грн., в той час як згідно платіжного доручення від 31 серпня 2009 року № 20, тобто до надсилання вимоги, податок з доходів найманих працівників у розмірі 76,59 грн. позивачем сплачений 31 серпня 2009 року (том 1, арк. справи 180).

Перша податкова вимога від 04 вересня 2009 року № 1/60 направлена позивачу згідно поштового штемпелю на поштовому конверті 10 вересня 2009 року (том 1, арк. справи 168-169), тобто, вже після того, як відповідачу було відомо про факт звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент-Ойл" до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2009 року № 0000762301/0 (том 1, арк. справи 170, 151)

Таким чином в цій частині судом також справу вирішено правильно, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області задовольнити частково і постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009р. по справі № 2а-25534/09/1270 змінити.

Виключити із резолютивної частини постанови речення про визнання протиправними дії державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області щодо підписання акта планової виїздної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “ Аргумент- Ойл” від 03 серпня 2009р. № 63/23-35689591 не за місцезнаходженням платника податків.

В іншій частині постанову суду 1 інстанції залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: