Ухвала суду № 94790793, 06.02.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2021 Справа №607/2255/21

провадження 1-кс/607/888/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., з участю секретаря судового засідання Лобач І.В., прокурора Жук І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мовчан А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Савчук Л.В., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жук І.О., у кримінальному провадженні №12021211040000121 від 04 лютого 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Савчук Л.В. за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жук І.О., звернулась до слідчого судді, в рамках кримінального провадження №12021211040000121 від 04 лютого 2021 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України .

Клопотання мотивоване тим, що 04 лютого 2021 року близько 14:00 години, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував по проспекту Злуки, 53 у м. Тернополі.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_1 , який 04 лютого 2021 року близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням у житло без згоди на це законного власника.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 04 лютого 2021 року, близько 14 години 00 хвилин перебуваючи у будинку АДРЕСА_3 , в супереч волі законного володільця, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи свої суспільно небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом підбору ключа до вхідних дверей проник в приміщення квартири АДРЕСА_4 , де знаходились особисті речі потерпілої з яких таємно викрав грошові кошти у сумі 150 доларів США, сушку для волосся торгівельної марки «Coifin» чорного кольору вартістю 1500 гривень, парфуми торгівельної марки «CHANEL №5» об`ємом 50 мл. вартістю 3000 гривень, окуляри марки «RaySun» чорно-голубого кольору вартістю 200 гривень, золоті прикраси загальною вартістю 17 650 гривень.

Із викраденим майном ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 22 350 гривень та 150 доларів США.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040000121 від 04 лютого 2021 року за ч.3 ст.185 КК України.

Крім того, встановлено, що 04 лютого 2021 року близько 12:00 години, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував по вулиці Тарнавського, 18 у м. Тернополі.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_1 , який 04 лютого 2021 року близько 12 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням у житло без згоди на це законного власника.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 04 лютого 2021 року, близько 12 години 00 хвилин перебуваючи у будинку АДРЕСА_5 , в супереч волі законного володільця, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи свої суспільно небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом підбору ключа до вхідних дверей проник в приміщення квартири АДРЕСА_6 , де знаходились особисті речі потерпілого з яких таємно викрав GPS – навігатор, ІМЕІ: НОМЕР_1 , пневматичний пістолет чорного кольору калібр 4,5 мм. моделі «А-111» загальною вартістю 3 500 гривень. Із викраденим майном ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 3 500 гривень.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040000122 від 04 лютого 2021 року за ч.3 ст.185 КК України.

05 лютого 2021 року кримінальне провадження № 12021211040000121 від 04 лютого 2021 року, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та кримінальне провадження № 12021211040000122 від 04 лютого 2021 року, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, об`єднане під № 12021211040000121.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12021211040000121 від 04 лютого 2021 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

05 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам:

1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, а також відсутність у нього соціальних зв`язків в суспільстві.

2) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 , раніше вчиняв умисні корисливі злочини, його протиправна поведінка є систематичною, про що свідчить довідка УІАЗ в Тернопільській області про судимість, офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходів. Від так, не маючи законних джерел отримання доходів, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки. А тому перебуваючи в подальшому на волі продовжує свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення.

На думку слідчого, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання виникненню вищевказаних ризиків.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , злочинів, наявність перелічених ризиків, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор Жук І.О. клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат Мовчан А.О. заперечив з приводу задоволення клопотання слідчого. Вважає, що ризики на які посилається сторона обвинувачення нічим не доведені та необґрунтовані. Заперечив з приводу посилання прокурора на той факт, що в провадженні Калуського міськрайонного суду перебувають на розгляді обвинувальні акти щодо ОСОБА_1 , як на підтвердження ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, посилаючись на презумпцію невинуватості. Крім того зазначив, що ОСОБА_1 в минулому вже обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який він не порушував та сумлінно виконував покладені на нього обов`язки. Також вказував на те, що ОСОБА_1 має захворювання легень, що свідчить про неможливість утримування його під вартою.

З огляду на вищевикладене, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті,а саме:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021211040000121 від 04 лютого 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

За підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення 04 лютого 2021 року, було затримано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 04 лютого 2021 року;

-протокол огляду місця події, а саме приміщення квартири АДРЕСА_7 від 04 лютого 2021 року;

-протокол огляду предметів із потерпілою ОСОБА_2 від 04 лютого 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_4 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 05 лютого 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 04 лютого 2021 року;

-протокол проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_7 від 05 лютого 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 04 лютого 2021 року;

-протокол проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_8 від 05 лютого 2021 року;

-протокол добровільної видачі ОСОБА_1 від 04 лютого 2021 року;

-протокол огляду місця події, а саме ділянки місцевості, яка розташована в дворі Тернопільського районного управління поліції в Тернопільській області від 04 лютого 2021 року;

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 04 лютого 2021 року;

-протокол огляду місця події, а саме приміщення квартири АДРЕСА_8 від 04 лютого 2021 року;

-заява ОСОБА_9 про визнання вини та щиросердечне розкаяння від 04 лютого 2021 року.

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

З урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що виправдовує застосування до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, що в силу вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що усвідомлюючи суворість покарання, за вчинене ним кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_1 , може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Обґрунтовуючи необхідність застосування підозрюваному виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати, правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.

Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Так само слідчий суддя вважає, доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні встановлено, що на розгляді Калуського міськрайонного суду знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України та обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України. Проте, 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено по нову підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_1 продовжуватиме свою злочинну діяльність, яке в свою чергу свідчить на його підвищену суспільну небезпеку.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Слід зазначити, що слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на увагу не заслуговують, оскільки беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 за станом здоров`я не може утримуватися під вартою, оскільки жодних медичних документів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 встановленої у визначеному законом порядку групи інвалідності чи інших медичних документів, які б вказували на наявність у ОСОБА_1 будь-якого захворювання стороною захисту не надано.

Відтак на даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній має постійне місце проживання, а саме проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, стабільних доходів не отримує, не одружений, раніше не судимий.

Наведені обставині в цілому, свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Встановлено, що строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12021211040000121 від 04 лютого 2021 року закінчується 05 квітня 2021 року.

У зв`язку із наведеним, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Савчук Л.В., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жук І.О. про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, що в силу вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно із п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, його молодий вік, майновий стан, беручи до уваги, те що останній раніше не судимий, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Мовчана А.О., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Савчук Л.В., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жук І.О. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12021211040000121 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2021 року.

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-носити електронний засіб контролю;

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 02 квітня 2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець