Постанова № 9477274, 19.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2010                                                                                           № 8/421

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: представник – Однодворець О.В. – за довіреністю,

від відповідача: представник – Путієнко Є.В. – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Свемон-Захід"

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009

у справі № 8/421 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Свемон-Захід"

до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 176963,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство „Свемон-Захід" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" заборгованості за договором-підряду № 52/485-27 від 27.03.2008 р. у розмірі 176 963,21 грн., в тому числі: основного боргу у сумі 122 036,58 грн., збитків від інфляції - 24 604,05 грн., трьох відсотків річних - 3 485,07 грн. та пені - 26 837,51 грн.

Заявою від 26.11.2009 року позивач зменшив розмір позовних вимог, оскільки сума основного боргу в розмірі 122 036,58 грн. відповідачем сплачена в добровільному порядку, та просив суд стягнути з відповідача 54926,63 грн., а саме: 24 604,05 грн. збитків від інфляції, З 485,07 грн. трьох відсотків річних, 26 837,51 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, в порушення умов договору підряду № 52/485-27 від 27.03.2008 року на будівництво об'єкту: "Розширення існуючих вузлів ШСД на обладнанні ЕСІ Ні ГОСи8 5М82 у Львівській області на дільницях: м.Великий Любінь, вул. Львівська, 53; м.Соснівка, вул. Галицька, 7; смт. Судова Вишня, вул. І.Франка, 13; смт. Черляни, вул. Авіаційна, 34", укладеного між позивачем та відповідачем, відповідачем було оплачено лише ; частину робіт та порушено строки оплати, встановлені зазначеним договором.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивач в порушенню положень ст. 5 ГПК України та п.11.2 вищевказаного договору не вжив заходів досудового врегулювання спорів.

Крім того, відповідач зазначив, що його заборгованість перед позивачем за виконані роботи на момент подання позову складала лише 50 997,89 грн. Враховуючи те, що він перерахував позивачу суму основного боргу в розмірі 122 038,58 грн., відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 р. у даній справі у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку щодо неможливості встановлення дати підписання актів виконаних робіт та неправомірно визнав недоведеними обставинами щодо визначення періоду та нарахування штрафних санкцій.

У відзиві відповідач проти вимог апеляційної скарги заперечує та вважає, що

Господарський суд м. Києва правомірно та обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судовою колегією встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ""Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Свемон-Захід" (підрядник) був укладений договір-підряду № 52/485-27 на будівництво об'єкту: "Розширення існуючих вузлів ШСД на обладнанні ЕСІ Ні РОСиЗ 5М82 у Львівській області на дільницях: м.Великий Любінь, вул. Львівська, 53; м.Соснівка, вул. Галицька, 7; с.м.т. Судова Вишня, вул. І.Франка, 13; с.м.т. Черляни, вул. Авіаційна, 34" (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. та п.1.2 Договору, підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по об'єкту, а саме: розширення існуючих вузлів ШСД на обладнанні ЕСІ Ні РОСи8 5М82 у Львівській області на дільницях: м.Великий Любінь, вул. Львівська, 53; м.Соснівка, вул. Галицька, 7; с.м.т. Судова Вишня, вул. І.Франка, 13; с.м.т. Черляни, вул. Авіаційна, 34, а замовник, в свою чергу, зобов'язався надати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію по об'єкту та забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт, сплатити вартість виконаних підрядником робіт, яка передбачена договором.

Загальна вартість робіт з будівництва лінійно-кабельних спору, доручених до виконання підряднику за Договором згідно додатку № 1 становить 382 743,29 грн. (в т.ч. ПДВ). Договірна ціна є твердою і перегляду не підлягає (п.4.1 Договору).

Сторони погодили та в п.4.2. встановили, що замовник за 10 днів до початку робіт перераховує підряднику аванс в розмірі 30 % від вартості договору.

Згідно пункту 4.4. Договору оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно, з урахуванням суми авансу, підрядник зобов'язується підтвердити суму авансу виконаними роботами на протязі місяця.

В пункті 4.5. Договору сторони закріпили, що замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи в межах 90 % їх вартості з утриманням суми авансу в розмірі не менше Уг частини величини авансу щомісячно до повного погашення.

В зазначеному пункті Договору сторони також встановили, що оплата здійснюється на підставі підписаних повноважними представниками сторін: акту виконаних робіт (форми КБ-2в) з наданням відповідної виконавчої документації, підписаної тех.наглядом (акти на сховані роботи, укладочні відомості, протоколи вимірювання і випробування та інше); довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).

Відповідно до п.4.8 Договору остаточний розрахунок здійснюється протягом 2-х місяців після підписання акту прийняття об'єкту в експлуатацію Державною комісією.

Після виконання всіх передбачених проектом робіт та встановлення відповідності їх умовам договору, підрядник протягом п'яти робочих днів надає письмове повідомлення замовнику про готовність об'єкту до здачі робочій комісії (п.3.3 Договору).

Крім того, після закінчення будівництва, підрядник зобов'язаний повернути замовнику всю проектну документацію, невикористані матеріали, які були отримані від замовника, по актам здачі замовнику в п'ятиденний термін. В разі неповернення залишків, їх вартість утримується з підрядника при кінцевому розрахунку за виконані роботи по об'єкту (п.п.6.2.3 п.6.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що термін виконання робіт з будівництва об'єкту визначається технологічним план-графіком виконання робіт будівництва (додаток № 2 до Договору). Остаточний термін закінчення робіт з будівництва об'єкту -31.12.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за Договором підряду були виконані роботи на загальну суму 359 538,56 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за вересень 2008р. на суму 157 499,98 грн., за листопад 2008р. на суму 202 038,58 грн. та актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2008р. на суму 157 499,98 грн., № 1 за листопад 2008р. на суму 202 038,58 грн.

Відповідності до положень п.4.5 Договору відповідач зобов'язаний здійснити щомісячні платежі за виконані роботи в межах 90 % їх вартості з утриманням суми авансу в розмірі /4 частини величини авансу щомісячно до повного погашення.

Судовою колегією встановлено, що на день звернення позивача до суду з вказаним позовом відповідачем лише частково були оплачені виконані позивачем роботи на суму 237 499,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8680 від 26.11.2008р. на суму 157 499,98 грн., № 1389 від 16.03.2009р. на суму 20 000,00 грн., № 1674 від 25.03.2009р. на суму ЗО 000,0 грн., № 2532 від 30.04.2009р. на суму ЗО 000,00 грн.

Таким чином, станом на день звернення позивача до місцевого господарського суду з вказаним позовом, заборгованість відповідача перед позивачем склала 122 038,58 грн.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений

строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Статтями 251, 252 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк визначається роками. місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Дослідивши наявні матеріали справи, судовою колегією встановлено, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про неможливість встановити момент виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Так, в довідках про вартість виконаних підрядних робіт та актах приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р., листопад 2008 р., грудень 2008 р. сторонами не зазначена дата їх підписання.

Однак, з вищезазначених актів приймання виконаних робіт вбачається, що сторони склали їх за відповідний звітний період, тобто саме за виконані роботи у вересні, листопаді та грудні 2009 року.

Дана обставина підтверджується також змістом пункту 4.5 Договору, в якому сторони закріпили, що замовник здійснює саме щомісячні платежі.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що неможливо встановити дату підписання сторонами акту № 1 за грудень 2008 року, довідки № 1 за грудень 2008 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, акту № 2 за листопад 2008 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 р., довідки № 1 за листопад 2008 року, акту № 1 за вересень 2008 року, довідки про вартість підрядних робіт за вересень 2008 року (а.с. 17-26), датою підписання зазначених документів необхідно вважати останній день відповідного звітного місяця.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що найпізнішою датою підписання довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт є останній день місяця, а саме: 30 вересня 2008 року, 30 листопада 2008 року та 31 грудня 2008 року.

Отже, прострочення виконання зобов'язань за Договором підряду настало відповідно 1 жовтня 2008 р., 1 грудня 2008 року та 1 січня 2008 року.

          Враховуючи те, що на момент подання позову (20.06.2009 року) відповідач

заборгованість за Договором не оплатив, судова колегія вважає, що факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором підряду є доведеним. Зазначений факт також підтверджується актом звірки обсягів виконаних БМР та заборгованості станом на 01.01.2009 року, що підписаний уповноваженою особою відповідача, в якому зазначено що станом на 010.01.2009 року заборгованість відповідача становить 202038,58 грн.

Станом на день розгляду справи в господарському суді першої інстанції, відповідач перерахував на рахунок позивача суму заборгованості в розмірі 122 038,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5406 від 17.09.2009 р.

Враховуючи те, що заявою від 26.11.2009 року позивач зменшив розмір позовних вимог на вищезазначену суму, судова колегія погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що будь-які підстави для припинення провадження в цій частині позовних вимог відсутні, оскільки має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

За прострочення виконання зобов'язань за Договором підряду позивач просив стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 26 837, 51 грн., інфляційних втрат - 24 604,05 грн та трьох відсотків річних у сумі 3 485,07 грн.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 23 663,88 грн. (згідно остаточного розрахунку) за Договором підряду № 52/485-27 від 27.03.2008 року задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

В пункті 10.3 Договору сторонами встановлено, що в разі затримки оплати вартості робіт згідно п. 4.8., замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки.

Пунктом 4.8. Договору підряду передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється протягом двох місяців після підписання акту прийняття об'єкту в експлуатацію Державною комісією.

Як вбачається з матеріалів справи, обумовлений Договором об'єкт на момент розгляду справи не зданий в експлуатацію Державною комісією, що не заперечується сторонами по справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що підстави для стягнення з відповідача пені за порушення виконання зобов'язань за Договором відсутні, оскільки обумовлені пунктами 4.8. та 10.3 Договору обставини ще не настали.

Щодо позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, судова колегія вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити і суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 24 604, 05 грн. та три відсотки річних у розмірі 3 485,07 грн., здійснивши розрахунок за весь період прострочення виконання зобов'язань, враховуючи 100% вартість робіт за відповідний місяць.

Однак, відповідно до п.4.5 Договору, як вже зазначалося, відповідач зобов'язаний здійснити щомісячні платежі за виконані роботи в межах 90 % їх вартості.

Таким чином, позивачем було здійснено перерахунок та відповідно до розрахунку щомісячних платежів за виконані роботи позивач просив суд стягнути з відповідача 21 554,15 грн. шфляційних нарахувань та 3 628,54 грн. трьох відсотків річних.

Як встановлено вище, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав, а отже, є підстави застосувати до нього штрафні санкції, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних у сумі 3 628,54 грн. та інфляційних втрат у сумі 21 554,15 грн. за період прострочення виконання зобов'язань, судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Доводами апеляційної скарги не спростовані викладені вище висновки суду.

Стосовно доводів відповідача про те. що позивачем не вжито заходів досудового врегулювання спорів, що, на думку відповідача, є підставою для припинення провадження у справі згідно п.1-1 ч.І ст.80 ГПК України, судова колегія вважає їх безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

В ч. 1 ст. 6 ГПК України закріплено, що підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії.

Частиною 2 статті 6 ГПК України встановлено, що підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

В пункті 112 Договору передбачено, що суперечки та розбіжності, які можуть виткнути під ас виконання Договору вирішуються шляхом переговорів у претензійному порядку. У випадку неможливості дійти згоди – звертаються до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт вжив заходів досудового врегулювання спору, оскільки 07.07.2009 року надіслав на адресу відповідача претензію № 620 про сплату заборгованості за Договором підряду № 52/485-27 від 27.03.2008 року, однак, відповідач, як встановлено вище, до моменту подання позовної заяви дану заборгованість не погасив.

Виходячи з вказаних обставин, апелянт з метою захисту своїх інтересів, передбачених чинним законодавством, звернувся до суду з позовною заявою.

Окрім того, зважаючи на те, що статтею 80 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 3) виключено4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Як вбачається зі змісту зазначеної статті, невжиття заходів досудового врегулювання спору не є підставою для припинення провадження у справі, а отже, зазначена вимога апелянта є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ПЖ України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сторонами у справі не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ПЖ України зазначені вище обставини.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року - скасувати

частково, а позов задовольнити в частині стягнення трьох відсотків річних у сумі 3628,54 грн. та інфляційних втрат у сумі 21 554,15 грн.: в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, —

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Свемон-Захід" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року у справі № 8/421 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Відкритого акціонерного товариства „Свемон-Захід" (79056, м. Львів, вул. Бескидьська, буд. 33, код ЄДРПОУ 23884450) інфляційні втрати у сумі 21 554 (двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 15 коп., три відсотки річних у сумі 3 628 (три тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 54 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 247 (двісті сорок сім) грн. 75 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 33 (тридцять три) грн. 04 коп. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити."

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Відкритого акціонерного товариства „Свемон-Захід" (79056, м. Львів, вул. Бескидьська, буд. 33, код ЄДРПОУ 23884450) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 38 (тридцять вісім) грн.45 коп.

4.          Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

5.          Матеріати справи №8/421 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді