Постанова № 9477252, 12.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2010                                                                                           № 54/145-20/386

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Григоровича О.М.

суддів:           

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача: Панамаренко Д.М., представник, довіреність № 904/9-13

від 11.03.2010;

від відповідача 1: Давиденко О.П., представник, довіреність № 80/16/670 від 07.04.2010;

від відповідача 2: Дімідюк І.В., представник, довіреність № 2287/24/12 від 13.05.2009;

розглянувши апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Луганської філії Концерну РРТ

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.02.2010

у справі № 54/145-20/386 ( )

за позовом                               Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Луганської філії Концерну РРТ;

до                                                   1. Національної телекомпанії України;

                                                  2. Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

про                                                   стягнення 497325,72 грн.

постанова прийнята 12.05.2010, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 12.04.2010 до 12.05.2010

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2009 у справі № 54/145 позовні вимоги до Національної телекомпанії України задоволено повністю, у позові до Державного комітету телебачення та радіомовлення України відмовлено.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2009 у справі № 54/145 залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 у справі № 54/145 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 у справі № 54/145-20/386 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Луганської філії Концерну РРТ до Національної телекомпанії України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України про стягнення 497325,72 грн.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Луганської філії Концерну РРТ подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Луганської філії Концерну РРТ надавались послуги за контрактом від 26.03.2007 №184-42 до 31.12.2007, про що були складені відповідні акти, як це передбачено контрактом, але відповідач-1 в порушення умов контракту акти не підписав, за надані позивачем послуги грошові кошти не перерахував.

          Також, скаржник зазначає, що відповідачем-1 не було завчасно повідомлено позивача про неналежне бюджетне фінансування, а повідомлено лише 17.12.2007 листом від 13.12.2007 № 8-02-42/3624, додатком до якого є проект додаткової угоди № 2 до державного контракту від 26.03.2007 №184-42 (про зменшення бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік).

          Представники Національної телекомпанії України та Державного комітету телебачення і радіомовлення України у відзивах на апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Луганської філії Концерну РРТ та в засіданні суду проти доводів скарги заперечували, просили рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 залишити без змін, а апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Луганської філії Концерну РРТ – без задоволення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між Національною телекомпанією України та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України 10.01.2007 укладено державний контракт на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007, за умовами якого, Державний комітет телебачення і радіомовлення України розміщує, а Національна телекомпанія України приймає державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм у 2007 загальним обсягом мовлення 5535,5 год. на рік.

12.03.2007 між Національною телекомпанією України (Повірений) та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (Довіритель) укладено договір-доручення №167-08, за умовами якого, Повірений зобов’язується від імені і за рахунок Довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році.

Згідно з умовами п. 1.2 договору-доручення Державний комітет телебачення і радіомовлення України як генеральний державний замовник з виробництва і розповсюдження телепрограм делегував Національній телекомпанії України свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної цим договором.

Відповідно до п.3.1 договору-доручення Повірений зобов’язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться:

- найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм;

- обсяг послуг: телемовлення обсягом –4008,3 години;

- строки надання послуг: з 1 січня 2007 року до 21 вересня 2007 року;

- вартість послуг: 23000000,00грн.;

- порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя.

Повірений зобов’язаний виконати доручення відповідно до вказівок Довірителя у строк до 21.09.2007, а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683,00грн. з обсягом телемовлення 5535,5 годин виконати доручення у строк до 31.12.2007 (п.3.2.2 договору-доручення).

Між позивачем (Виконавець) та відповідачем-1 (Замовник) 26.03.2007 укладено державний контракт №184-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік, за умовами якого, Виконавець, за допомогою технічних засобів, зазначених в додатку №1 до контракту, надає Замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, а саме, забезпечує здійснення трансляції телепрограм, а відповідач зобов’язується оплачувати надані послуги в порядку, передбаченому договором.

          Контракт укладений відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 226 „Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням”, „Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 і постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 № 413 „Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб” (п. 1.1 контракту).

          Відповідно до п.2.1.3 контракту Виконавець зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21.09.2007, а в разі належного фінансування до 31.12.2007 на виконання п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 №413 „Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

          Ціна контракту становить 1091186,57 грн. в тому числі ПДВ, що відповідає вартості 4008,3 годин мовлення, та розраховується на підставі тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у додатку №1 до контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 „Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відопідача-2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 1091186,57 грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення (п.3.1 контракту).

Відповідно до п. 3.2 контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 1503316,76 грн., в тому числі ПДВ, що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у додатку №1 до контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 „Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідач-2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 у сумі 1503316,76 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

Додатком №1 до державного контракту сторони визначили перелік технічних засобів позивача, задіяних для розповсюдження (трансляції) програм відповідача-1 та їх вартість в 2007 році.

Оплата та порядок розрахунків за контрактом передбачені у п.п. 4.6, 4.7 контракту, відповідно до яких, оплата наданих послуг здійснюється відповідачем-1 за цінами додатку №1, з урахуванням фактично відпрацьованого часу та фактично задіяних технічних засобів. Щомісячна оплата здійснюється відповідачем-1 протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Відповідач - 1 за умовами контракту зобов’язався прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах викладених в контракті (п. 2.2.4 контракту).

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 контракту, він набуває чинності з дати підписання контракту сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 і діє до 21.09.2007 У разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2 контракту, контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 і діє до 31.12.2007.

Таким чином, умовами контракту сторони передбачили залежність строку його дії від належного або неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

У зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, ціну послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм відповідачем-2 було зменшено, а саме: обсяг послуг-3690,77 годин телемовлення на суму 20950000,00грн., про що 02.10.2007 між відповідачем-2 та відповідачем-1 укладено додаткову угоду №1 до договору-доручення від 12.03.2007 №167-08.

Відповідно до умов вищезазначеної додаткової угоди відповідач-1 зобов’язався укласти з позивачем додаткову угоду про зміну ціни контракту від 26.03.2007 №184-42 та відповідний додаток до зазначеного контракту.

Відповідач-1 листом від 13.12.2007 № 8-02-42/3624 направив позивачу для підписання додаткову угоду від 02.10.2007 №2 до державного контракту від 26.03.2007 №184-42, за умовами якої, ціна контракту становить 1002874,00грн. з ПДВ, що відповідає вартості трансляції 3690,77 годин мовлення. Зазначені документи надіслані на адресу позивача 14.12.2010, позивач їх отримав 17.12.2010, про що останній зазначає в апеляційній скарзі.

Позивач вищевказану додаткову угоду не підписав.

Таким чином, позивач та відповідач-1 не досягли згоди щодо внесення змін (зменшення бюджетного фінансування) до контракту шляхом укладення додаткової угоди до нього від 02.10.2007 №2.

          Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було надано відповідачу-1 телекомунікаційні послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм у період з вересня по грудень 2007 на загальну суму 498315,38грн., підтвердженням чого є акти виконання за надані послуги за вересень 2007 на суму 113831,64 грн. з ПДВ, за жовтень 2007 на суму 136297,85 грн. з ПДВ, за листопад 2007 на суму 126615,86 грн. з ПДВ, за грудень 2007 на суму 121570,03 грн.

          Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 рік та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік Національної телекомпанії України за бюджетною програмою 1701150 „Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році”, видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році були затверджені на рік у сумі 20950 000,00 грн., надійшло коштів за звітний період – 20943 581,01 грн. та стільки ж становили фактичні видатки. Отже, видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році надходили не в повному обсязі.

          Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

          Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Згідно п. 2.2.1 державного контракту Замовник зобов’язався виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за завітним місяця для складання актів здавання – приймання послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями.

Виконавець щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання Замовником розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього контракту, після чого направляє рахунок, акти і зведення замовнику (п. 4.2 державного контракту).

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Позивачем до матеріалів справи надано акти виконання за надані послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно державного контракту № 184-42 (за період вересень-грудень 2007).

          Відповідач здійснив часткову оплату наданих згідно акту за вересень 2007 послуг у сумі 989,66 грн. (що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи). Акти, що складав та підписував позивач за період вересень (після 21.09.2007)- грудень 2007 відповідач-1 не підписав та не оплатив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2010 було зобов’язано позивача надати докази отримання замовлень від відповідача-1 за спірний період. Зазначені документи позивачем не надані, проте в засіданні суду 12.05.2010 представник позивача пояснив, що відповідачем 1 протягом дії контракту надавались заявки, але заявки на трансляцію програм у спірний період у позивача не збереглися (протокол с/з від 12.05.2010).

          Розглянувши наявні матеріали справи (звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 рік, план асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік Національної телекомпанії України за бюджетною програмою 1701150 „Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році” та додаткову угоду між відповідачами від 02.10.2007 №1 до договору-доручення від 12.03.2007 №167-08) та дослідивши умови державного контракту №184-42, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що фактично відповідачем-1 за спірний період розподіл фактичних обсягів послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями, не надавався в зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік.

Таким чином, у позивача були відсутні підстави для надання відповідачу-1 у спірний період телекомунікаційних послуг та як наслідок складання актів виконання за надані послуги.

          Зважаючи на умови п. 7.2 державного контракту, позивач, надаючи відповідні послуги відповідачу-1 мав пересвідчитись про належне бюджетне фінансування в обсягах, зазначених у п. 3.2 контракту, але матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача-1 щодо надання останнім інформації про наявність бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 на період з 21.09.2007 по 31.12.2007.

          Оскільки матеріали справи містять докази зменшення бюджетного фінансування відповідача-1, тому державний контракт №184-42 припинив свою дію на правовідносини між його сторонами 21.09.2007.

          Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 у справі № 54/145, Вищий господарський суд України у постанові від 10.11.2009 зазначив, що судам слід:

          - з урахуванням доказів обсягу фінансування в 2007 році видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб, зробити обґрунтований висновок щодо строку дії державного контракту № 184-42 та зобов’язати позивача подати окремий розрахунок заборгованості, яка виникла в межах строку дії державного контракту № 184-42;

- водночас перевірити, чи не перевищує заявлена позивачем сума загальну вартість замовлених за Державним контрактом № 184-42 послуг, зокрема, враховуючи, що цей обсяг визначається „належним” або „неналежним” фінансуванням;

- за необхідності з’ясувати визначені позивачем підстави для стягнення коштів поза межами дії державного контракту.

          Згідно зі ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд мотивовано визнав необґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості в сумі 497325,72 грн. за надані телекомунікаційні послуги за державним контрактом №184-42.

          Суд також вважає необґрунтованими та безпідставними позовні вимоги, пред’явлені до відповідача-2, з огляду на наступне.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Державний контракт №184-42 укладений між позивачем та відповідачем-1 та його умовами обов’язок замовлення, прийняття та оплати за надані позивачем телекомунікаційні послуги покладено на відповідача-1.

Оскільки відповідач-2 не є стороною вищезазначеного державного контракту, не виступає в якості третьої особи чи гаранту, а тому питання виконання відповідачем-1 зобов’язань за контрактом по сплаті позивачу телекомунікаційних послуг не може покладатись на відповідача-2.

          Посилання скаржника, що ним надавались послуги за контрактом від 26.03.2007 №184-42 до 31.12.2007, але відповідач-1 в порушення умов контракту за надані послуги грошові кошти не перерахував, колегією суддів до уваги не береться з підстав, наведених у даній постанові суду.

          Що стосується не повідомлення відповідачем-1 позивача завчасно про зменшення бюджетного фінансування, то колегія суддів зазначає, що матеріали справи свідчать, що відповідач-1 не був завчасно обізнаний про зменшення бюджетного фінансування.

          За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 у справі № 54/145-20/386.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 у справі № 54/145-20/386 залишити без змін, а апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Луганської філії Концерну РРТ - без задоволення.

2. Матеріали справи № 54/145-20/386 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.05.10 (відправлено)