Рішення № 9476909, 09.03.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р.           Справа № 3/209. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярекс», м. Чернівці

про стягнення заборгованості –148570,79 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД»звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ярекс» про стягнення заборгованості у розмірі 148570,79 грн., з яких 140500,00 грн. основної заборгованості, 2544,89 грн. 3% річних, 5525,90 грн. інфляційних,

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом невиконання відповідачем свої зобов’язань щодо оплати вартості поставленого йому товару згідно видаткової накладної №РН-0000336 від 20.05.2009 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.12.2009 року порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 28.01.2010 року, а від позивача витребувано докази звернення до відповідача з вимогою про сплату боргу.

Ухвалою від 28.01.2010 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.02.2010 року.

Ухвалою від 22.02.2010 року розгляд справи відкладено на 09.03.2010 року, а позивача повторно зобов’язано надати докази звернення до відповідача з вимогою про сплату боргу.

На день вирішення спору представники сторін у судове засідання не з’явились. При чому від позивача надійшов лист в якому повідомляється, що він наполягає на задоволенні позову з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання повторно не забезпечив. Відзиву на позовну заяву або іншої інформації щодо заявленого позову від відповідача з часу порушення провадження у справі не надходило.

За таких обставин, розгляд справи відбувається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

Згідно видаткової накладної №РН-0000336 від 20.05.2009 року відповідачем отримано від позивача товар на загальну суму у розмірі 180000 грн.

Даний факт, також, підтверджується довіреністю серії ЯНЮ №011224 від 20.05.2009 року, виданої на ім’я Холодюка Я.В.

Судом також встановлено, що відповідачем проведено часткову оплату вартості отриманого від позивача товару –всього на суму 39500 грн.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містяться і в статтях 205, 207 Цивільного кодексу України, в яких визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що факт поставки продукції за видатковою накладною №РН-0000336 від 20.05.2009 є самостійною угодою укладеною у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зазначена норма матеріального права міститься і главі 48 Цивільного кодексу Ураїни «Виконання зобов'язань»і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Як встановлено судом під час дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, дії сторін, а саме передача позивачем відповідачу товару за видатковою накладною, прийняття товару та часткова оплата його вартості, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 140500 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу, то у нього відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 5525,90 грн. інфляційних та 2544,98 грн. річних, а відтак в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, за наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог: з відповідача належить стягнути 140500 грн. основного боргу, а в решті позовних вимог відмовити. Судові витрати, при цьому, стягуються з відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ярекс»(м. Чернівці, вул. Гагаріна, 99, код 14257300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД»(м. Житомир, вул. Селецька, 32, код 32520179) 140500 грн. заборгованості, 1405 грн. державного мита та 223,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти частини позову –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя                                                                      О.В. Гончарук