Рішення № 9476625, 06.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2010 р.                                                   Справа № 18/543

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В., секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 06.04.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу

за позовом приватного підприємства “Промнафтохімкомплект”, м. Черкаси

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

ім.. Устименка, с. Крутьки, Чорнобаївського району, Черкаської

області

про стягнення 101 448 грн. 82 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося приватне підприємство „Промнафтохімкомплект” до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.. Устименка про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 27-02-2009 від 27.02.2009 року в розмірі 101 448 грн. 82 коп., в т. ч.: 92226 грн. 20 коп. основний борг та 9 222 грн. 62 коп. штраф.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 06.04.2010 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/543.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 27.02.2009 року між приватним підприємством

“Промнафтохімкомплект” (поставщик) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім.. Устименка (покупець) було укладено договір поставки № 27-02-2009.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, поставщик зобов’язався поставити, а покупець –прийняти та оплатити замовлені товари.

Ціна, кількість, вартість товару визначається рахунком –фактурою ( п. 4.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 102 226 грн. 20 коп., що підтверджується накладними:

-          №РН-00546 від 19.10.2009 року на суму 55 320 грн. 20 коп.;

-          №РН-00546 від 02.11.2009 року на суму 46 906 грн. 00 коп. (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом представника на вищевказаних накладних, а також копіями довіреностей серія ЯПТ № 646342 від 19.10.2009 року, ААА № 406279 від 02.11. 2009 року.

Звертаючись до суду позивач зазначав, що відповідач зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 338 від 19.10.2009 року.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 92 226 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору №27-02-2009 від 27.02.2009 року.

01.02.2010 року на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар від 01.02.2010 року, що підтверджується копією квитанції УДППЗ “Укрпошта” від 01.02.2010 року та копією повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 16).

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду вимоги, заборгованість не сплатив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за фактично поставлені товари, підтверджені видатковими накладними, підписаними відповідальними особами покупця і поставщика здійснюється на протязі 10 днів.

Так, за товар поставлений згідно накладної №РН-00546 від 19.10.2009 року відповідач повинен був розрахуватися з позивачем до 29.10.2009 року, за накладною №РН-00546 від 02.11.2009 року - до 12.11.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 92 226 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату покупець разом з основною сумою боргу виплачує продавцю штраф у розмірі 10% від простроченої суми та відшкодовує завдані продавцю збитки, незалежно від сплати штрафу.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9 222 грн. 62 коп. штрафу, нарахованого на суму боргу в розмірі 92 226 грн. 20 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

За вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються на їх власний розсуд.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У Господарському кодексі України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст.231 ГК України).

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин суд дійшов висновку, що розрахунок штрафу є вірним, а вимога позивача такою, що узгоджується з умовами договору та чинним законодавством України, тому заявлена сума штрафу підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.. Устименка, с. Крутьки, Чорнобаївського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 03793679, на користь приватного підприємства “Промнафтохімкомплект”, просп. Хіміків, 3, оф. 4, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31141709 –92 226 грн. 20 коп. –заборгованості, 9 222 грн. 62 коп. –штрафу, 1014 грн. 49 коп. - витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 07.04.2010 року.