Рішення № 9476526, 30.03.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2010 р. Справа № 03/450

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль

до приватного підприємства "Експе-Транс", м. Черкаси

про стягнення 11 462 грн. 85 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 11 462 грн. 85 коп., в тому числі основного боргу 9500 грн.; 3% річних 357 грн. 62 коп., втрат внаслідок інфляції 1605 грн. 23 коп. за невиконання зобовязань по розрахунках за договором-заявкою від 06.10.2008 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Краків (Польща) м.Черкаси (Україна).

Представник позивача в судове засідання не зявився. Позивач подав клопотання, в якому просив суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, його представник, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився.

Суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.

При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами»слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.

Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.

Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.

При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.

По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:

1)місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або

2)місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.

Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:

1)у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці з дня здачі вантажу;

2)у випадку втрати всього вантажу з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;

3)у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.

День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.

Ст.181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

06 жовтня 2008 р. відповідач надіслав позивачу факсимільним звязком договір-заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Краків (Польща) м.Черкаси (Україна) (далі - договір), за яким перевізник (позивач) зобовязався доставити довірений йому вантажовідправником вантаж в пункт призначення, віддати його уповноваженій особі (вантажоотримувачу), а клієнт (відповідач) зобовязався сплатити перевізнику (позивачу) плату за перевезення, передбачену умовами договору.

Відповідно до договору сторони домовились, що факсимільні копії угоди, як і інших документів в рамках цієї угоди мають юридичну силу на рівні з оригіналами.

Факт належного виконання позивачем перед відповідачем зобовязань за договором підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- договором-заявкою на перевезення вантажу у міжнародному сполученні від 06.10.2008;

- міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 0040602.

Вартість перевезення згідно договору становить 9500 грн.

Сторони визначили, що розрахунок за перевезення - безготівковий, повинен був здійснюватися протягом 14-20 банківських днів після отримання замовником (відповідачем) оригіналів документів.

Як вбачається з матеріалів справи, оригінали документів було направлено відповідачу 28.10.2008, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.10.2008.

Позивач вважає, що строк оплати за договором настав 27 листопада 2008 р.

Відповідач не розрахувався з позивачем за виконані перевезення вантажів.

Борг відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 9 500 грн.

Зобовязання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір втрат внаслідок інфляції за період з листопада 2008 р. по лютий 2010 р. складає 1605 грн. 23 коп., 3% річних 357 грн. 62 коп.

Таким чином відповідач має сплатити позивачу 11 462 грн. 85 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 11 462 грн. 85 коп., в тому числі основного боргу 9500 грн.; 3% річних 357 грн. 62 коп., втрат внаслідок інфляції 1605 грн. 23 коп. за невиконання зобовязань по розрахунках за договором-заявкою від 06.10.2008 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Краків (Польща) м.Черкаси (Україна).

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 114 грн. 63 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути 11 462 грн. 85 коп., в тому числі основного боргу 9500 грн.; 3% річних 357 грн. 62 коп., втрат внаслідок інфляції 1605 грн. 23 коп., а також 114 грн. 63 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з приватного підприємства "Експе-Транс", вул. Петровського,273, м. Черкаси, код 22800681 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.

СУДДЯ В.В.Єфіменко