Ухвала суду № 94743127, 06.11.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8569/20

провадження № 2-зз/753/38/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Колесник О.М., розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ДП «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима В`ячеславовича, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , 3-тя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та скасування державної реєстрації нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за вказаним позовом.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2020 року заяву представвника позивача ОСОБА_3 - адвоката Мороза В.П. про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:618:0006, що належить ОСОБА_1 .

У жовтні 2020 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ганчук Г.В. звернувся до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення позову у вказаній цивільній справі. Своє клопотання мотивував тим, що по-перше, позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) на території України. По-друге, у позивача відсутнє майно на території України в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, враховуючи майновий стан позивача, неможливим буде виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд, вивчивши матеріали клопотання та цивільної справи, що стосуються накладення арешту на майно у зв`язку із забезпеченням позову, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Згідно ч.2 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст.154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Згідно ч.8 ст.154 ЦПК України строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.9 ст.154 ЦПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Згідно ч.10 ст.154 ЦПК України якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 154 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про зустрічне забезпечення. При цьому, відповідно до ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, тільки у випадку забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При розгляді клопотання про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п.43 Рішення у справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Частина 3 ст. 154 ЦПК України передбачає, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Судом встановлено, що забезпечення позову на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2020 року, яке виразилося у формі накладення арешту на будинок та на земельну ділянку, які належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, може зачіпати інтереси відповідача, як власника спірного будинку, а також ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Крім того, як вбачається з копії паспорту ОСОБА_3 , місце проживання її було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , однак 30.07.2020 року її знято з реєстрації за вказаною адресою. Відомості про наявність зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України ОСОБА_3 відсутні.

Як підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (інформаційна довідка № 227457328 від 09 жовтня 2020 року) позивач не має на праві власності жодних зареєстрованих майнових прав та нерухомого майна, що знаходиться на території України, тобто майна, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При цьому, на все майно (невизначене, нерухоме) позивача постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 33501256 від 23.07.2012, ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві накладено арешт зважаючи на примусове стягнення із позивача заборгованості на користь стягувача - ОСОБА_4 .

Таким чином, беручи до уваги докази, які свідчать про відсутність у позивача зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, таким чином, суд вважає необхідним задовольнити клопотання ОСОБА_2 .

Натомість, суд приймаючи рішення про застосування зустрічного забезпечення вважає за необхідне зазначити, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи та повинен бути співрозмірним із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може понести відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Тому, суд вважає за доцільне визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення у сумі 92 148 грн., що становить 10% від вартості майна, реалізованого на електронних торгах, а саме будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:618:0006, та зобов`язати внести вказану суму на депозитний рахунок суду.

Зустрічне забезпечення у сумі 92 148 грн. є достатньою компенсацією можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити та застосувати зустрічне забезпечення, зобов`язавши позивача протягом десяти днів з дня постановлення ухвали внести на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва кошти у сумі 92 148 грн.

Керуючись ст.ст. 149-154, 258, 259,260,353 ЦПК України, ст.ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 41, 47, 64 Конституції України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ДП «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима В`ячеславовича, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , 3-тя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та скасування державної реєстрації нерухомого майна - задовольнити.

Визначити позивачу ОСОБА_3 (проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) розмір зустрічного забезпечення у сумі 92 148 грн.

Зобов`язати ОСОБА_3 сплатити вказану суму на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089) у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, тобто до 17.11.2020 року.

Зобов`язати ОСОБА_3 у вказаний строк подати до суду документи, що підтверджують виконання ухвали суду про зустрічне забезпечення.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі не виконання даної ухвали у вказаний строк, тобто до 17.11.2020 року, у відповідності із вимогами ч.10 ст.154 ЦПК України, судом буде скасовано ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Копії ухвали рекомендованими листами невідкладно надіслати сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м.Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: