Вирок № 94743126, 09.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14186/20

провадження № 1-кп/753/1577/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скуби А.В.

секретаря Сіваєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020100020003818 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, тимчасово не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 18.06.2020 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора Григораша О.В. обвинуваченої ОСОБА_1 В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 , 27.07.2020 року приблизно о 09 год. 25 хв., перебуваючи в торгівельному залі магазину «Коло», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 38, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «АРІТЕЙЛ», вирішила повторно, таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно взяла з полиць вказаного магазину майно, що належить ТОВ «АРІТЕЙЛ», а саме: пляшку алкогольного напою «OAKHEART ORIGINAL» об`ємом 0,5 л., вартістю 225 грн. 48 коп. та сховала її собі під верхній одяг в який була одягнута. Однак, в цей час була помічена працівником магазину «Коло» ОСОБА_3 , який перебував неподалік та помітив дії останньої та попросив повернути викрадене майно на полицю. Однак, ОСОБА_1 , направилась до виходу з магазину «Коло», не розрахувавшись за товар. ОСОБА_3 , почав кричати, щоб остання зупинилась.

ОСОБА_1 усвідомлюючи, що була викритою, продовжила свої злочинні дії направлені на заволодіння зазначеним майном та почала швидко йти з місця вчинення злочину разом з майном, яке знаходиться на балансі ТОВ «АРІТЕЙЛ», однак через декілька метрів була зупиненою працівником магазину «Коло» ОСОБА_3 .

Будучи допитаною в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України не визнала та суду показала, що намірів вчиняти крадіжку вона немала, а з касиром магазину у неї вийшло непорузуміння. Так того дня вона прийшла до магазину "Коло", щоб влаштуватися на роботу. Однак, перед цим вона вирішили перевірити чи можна з цього магазину щось викрасти, щоб зрозуміти наскільки добре працює система охорони магазину.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, її вина у вчинені цього кримінального правопорушення у повному обсязі доведена під час судового розгляду кримінального провадження та підтверджується наступними доказами.

Показами свідка ОСОБА_3 який будучи допитаним в судовому засіданні суду показав, що працює касиром у мазині "Коло". 27.07.2020 року до магазину прийшла обвинувачена ОСОБА_1 та спитала його з приводу роботи, на що він відповів, що треба заповнити анкету та вийшов до підсобки за бланком вказаної анкети. У цей момент на моніторі він побачив, що обвинувачена ховає під одяг пляшку якогось алкогольного напою, після цього він підійшов до неї та кілька разів попросив поставити те що вона взяла на місце. Однак ОСОБА_1 запевнила що нічого не брала та почала виходити з магазину. Він кричав всід за нею, щоб вона зупинилася та провенула викравдене, однак остання не реагувала. Після цього він наздогнав та затримав ОСОБА_1 , у якої в польшому працівники поліції вилучити викрадений товар.

Даними відображеними у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.07.2020 року (т. 1 а.п. 49) з яких вбачається, що 27.07.2020 року близько о 09.24 год. за адресою м. Київ, вул. Драгоманова, 38, магазин "Коло", невідома особа жіночої статі викравала ромовий напій "Окленд Орідженал 0,5" вартістю 238 гривень 40 копійок.

Даними відображеними у протоколі огляду місця події від 27.07.2020 року та додатках до нього (т. 1 а.п. 50-51,52,53) з яких вбачається що вказана слідча дія проходила 27.07.2020 року у приміщенні магазину "Коло" який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 38. В ході слідчої дії було виявлено пляшку ромового напою "Окленд" об`ємом 0,5 літра, якою намагалася відкрито заволодіти гр. ОСОБА_1 , однак була затримана працівниками магазину.

Данами відображеними у протоколі перегляду відеозапису та додатку до нього (т. 1 а.п. 58-79, 80) з яких вбачається, як обвинувачена ОСОБА_1 заходить до магазину "Коло", тривалий час розглядає товар, після цього розмовляє з провавцем, а коли той відходить бере з полиці пляшку та ховає її під футболку. В польшому вона знову спілкується із продавцем, відмовляється повернути викрадене та виходить із магазину. В подальшому працівник магазину доганяє її на вулиці, затримує, після чого вона дістає з-під одягу викрадене.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Вищенаведені докази у їх суканості безумовно доводять те, що обвинувачена ОСОБА_1 намагалася відкрито заволоіти майном ТОВ "Арітейл".

Надаючи оцінку показанням обвинуваченої ОСОБА_1 з приводу того, що вона хотіла перевірити чи можна з цього магазину щось викрасти, щоб зрозуміти наскільки добре працює система охорони магазину, суд ставить критично, та рознює ці показання, виключно, як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, крім цього вказані доводи спростовуються як показами свідка ОСОБА_3 так і відеозаписом із камери відеоспостереження магазину "Коло" який було досліджено у судовому засіданні.

Зокрема, свідок повідомляє, що після того коли він побачив, що обвинувачена сховала пляшку якогось напою під одяг він кілька разів попросив поставити те що вона взяла на місце. Однак ОСОБА_1 запевнила що нічого не брала та почала виходити з магазину. Він кричав вслід за нею, щоб вона зупинилася та провенула викравдене, однак остання не реагувала. Після цього він наздогнав та затримав ОСОБА_1 , у якої в польшому працівники поліції вилучити викрадений товар.

Вищенаведені докази дають суду можливість зробити категоричний та однозначний висновок, що ОСОБА_1 мала умисел на таємне викрадення чужого майна, однак коли зрозуміла, що її дії було викритио, від доведення злочину до кінця не відмовилася та намагалася покинути місце злочину і отримати можливість скористатися викрадени майном.

Також, суд не може не звернути увагу на той факт, що 24.01.2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме дрібної крадіжки та накладено адміністративне стягнення. 18.06.2020 року останню визно винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді штрафу.

Вищенаведені факти свідчать про те, що обвинувачена ОСОБА_1 схильна до вчинення правопорушень проти власності та не робить відповідних висновків із своїх вчинків і не бажає ставати на шлях виправлення.

Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченої ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, при якому обвинувачена виконала усі дії які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінченим з причин, що не залежали він її волі.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій згідно ст. 66 КК України є те, що вона перебуває у стані вагітності. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка будучи раніше судимою за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, належних висновків для себе не зробила на шлях виправлення та перевиховання не стала та вчинила нове кримінальне правопорушення, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке їй інкриміновано не визнала, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, посередньо характеризується за місцем проживання, не працює, перебуває у стані вагітності, та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, і саме таке покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та для запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Беручи до уваги особу обвинуваченої ОСОБА_1 її відношення до вчиненого, небажання критично відноситися до своїх дій та робити з них відповідні висновки, а відповідно і виправлятися, враховуючи те, що кримінальне правопорушення яке вчинила обвинувачена є умисним, підстав для застосування ст.ст.69,75,76 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України. Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,- З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити їй покарання у виді 4 років позбавлення волі. До набраення вироком законної сили застосувати до ОСОБА_1 запобіжнмий захід у виді цілодобового домашнього арешту заборонивши їй цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням прибуття за викликом до правохоронних органів та суду, а такаж відвідування медичних закладів. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту звернення вироку до виконання та фактичногь взяття її під варту. Речові докази - залишити за належністю. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: