Постанова № 9473657, 05.05.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1347/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді-ЖитнякЛ.О.

при секретарі-ГригорєвійО.В.

за участіпредставників позивача Коломицького Є.О., Сетченко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу№2а-1347/10/2570

за позовомЧернігівської міжрайонної державної податкової інспекції

доПриватного багатопрофільного підприємства «МІП»

прозастосування повного адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на розрахункових рахунках терміном на 8760годин, або до повного погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

19.03.2010 позивачем (далі-ЧернігівськаМДПІ) заявлено адміністративний позов про застосування повного адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках:

МФО-353649, ФіліяВАТ«Укрексімбанк» у м.Чернігові, пр.Миру,80, м.Чернігів, поточний рахунок №260000176377 (українська гривня);

МФО-353553, Філія - Чернігівське обласне управління ВАТ«Державний ощадний банк України», пр.Миру,19 м.Чернігів, поточний рахунок №260075001459 (українська гривня);

МФО-321897, Київська філія ВАТ«Кредобанк» вул.Горького,91/14 м.Київ, поточний рахунок №26001002438 (українська гривня);

МФО-353489, АБ«Приватінвест» вул.Преображенська,2 м.Чернігів, поточний рахунок №26001498345001 (українська гривня);

МФО-353564, Чернігівська філія АТ«Укрінбанк» вул.Горького,8 м.Чернігів, поточний рахунок №26004000939001 (українська гривня);

МФО-300722, Київська філія ВАТ СКБ«Дністер» вул.Вузівська,5а м.Київ, поточний рахунок №26007002482 (українська гривня);

МФО-351005, АТ«УкрСиббанк» пр.Московський,60 м.Харків, поточний рахунок №26000013858000 (українська гривня);

МФО-353575, Банк«Демарк» вул.Комсомольська,28 м.Чернігів, поточний рахунок №26009300001732 (українська гривня, долар США);

МФО-300250, Київська філія АТ«Укрінбанк» вул.Антоновича,43 м.Київ, поточний рахунок №26003090214001 (українська гривня)

терміном на 8760годин, або до повного погашення податкового боргу в сумі26414,62грн., у звязку із загрозою несплати до бюджету податкових зобовязань, що тягне за собою втрати бюджету у значних розмірах. операцій на розрахункових рахунках Приватного багатопрофільного підприємства«МІП» (далі-Підприємство«МІП»).

Свій позов позивач мотивує тим, що наявність податкового боргу може бути погашена протягом тривалого часу, в той же час вчинення 16.01.2010 посадовими особами Підприємства«МІП» дій по недопуску обстеження активів платника податків, що перебувають в податковій заставі, є підставою для застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на розрахункових рахунках терміном на 8760годин, або до повного погашення податкового боргу в сумі26414,62грн.

Також свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі26414,62грн. по орендній платі за землю з юридичних осіб, що виник внаслідок подання платником податків розрахунків орендної плати за землю та несплати самостійно задекларованих сум цього податку. Враховуючи, що активи відповідача знаходяться в податковій заставі, податковим керуючим (наказ ЧернігівськоїМДПІ від27.01.2010 №46) було здійснено вихід на підприємство з метою перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, але посадовими особами відповідача було відмовлено співробітникам податкового органу в допуску до обстеження приміщення, що використовується для одержання доходів , що в свою чергу є підставою для застосування арешту активів відповідно до п.«г» пп.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України від21.12.2001 №2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В судові засідання представник позивача надав довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 08.04.2010 та 05.05.2010, згідно яких заборгованість відповідача зросла на суму у розмірі32730,92грн.

Відповідач заперечення проти позову не надав. Справа неодноразово відкладалась за клопотанням відповідача. В судове засідання 05.05.2010 відповідач не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не надано.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому згідно з ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною2 ст.72 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що Приватне багатопрофільне підприємство«МІП» (Підприємство«МІП») зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 23.10.1997, взято на облік в ЧернігівськійМДПІ як платника окремих податків (орендної плати за землю) 04.11.1997.

Відповідно до договору оренди землі від28.08.2007, орендодавець - Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівської області надала орендарю - Підприємству«МІП» в оренду в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Улянівської сільської ради Чернігівського району.

Станом на 17.03.2010 за відповідачем рахується податковий борг в сумі26414,62грн. по орендній платі за землю юридичних осіб відповідно до довідки податкового органу та облікової картки платника податків, що містяться в матеріалах справи.

Згідно довідок ЧернігівськійМДПІ про стан розрахунків з бюджетом, наданих в судові засідання представником позивача - станом на 08.04.2010 та 05.05.2010, згідно яких заборгованість відповідача зросла на суму у розмірі32730,92грн.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України №2181 податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки. На виконання вимог ст.6 Закону України №2181, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від10.03.2009№1/45, яка була отримана представником відповідача Гатауліною - 17.03.2009, та друга податкова вимога від16.04.2009 №2/64, яка була отримана представником відповідача Гатауліною - 16.04.2009. (а.с.10-11).

У звязку з непогашенням боргу відповідачем, ЧернігівськоюМДПІ було прийнято рішення від18.05.2009 №7 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке було вручено відповідачу 01.06.2009. (а.с.12).

З метою погашення податкового боргу Підприємства«МІП» працівниками ЧернігівськоїМДПІ 03.04.2009 було проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави, про що складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №5/24. Податкова застава була зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під №23119115. (а.с.13-14).

Враховуючи встановлені обставини виникнення податкового боргу та досліджуючи підстави виходу на перевірку стану збереження активів платника податків, що перебувають в податковій заставі, суд зазначає, що згідно з пп.8.6.5 п.8.6. ст.8 Закону України від21.12.2001 №2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181) - для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою. Цією ж нормою передбачено право податкового керуючого здійснювати перевірки стану збереження активів.

При цьому згідно з п.6.1 Положення про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого, затвердженого наказом ДПА України від02.08.2001 №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2001 за №736/5927, податковий керуючий, як і всі інші посадові особи органів державної податкової служби, зобов'язаний дотримувати Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані йому права. Пунктом6.2 вказаного Положення визначено, що податковий керуючий має право зокрема здійснювати періодичні перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, у тому числі безпосередньо на підприємстві.

Нормативним актом, який визначає дії податкового керуючого щодо перевірки активів платника податків є Положення про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затверджене наказом ДПА України 20.09.2004 №544, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.09.2004 (далі Положення №544), прийняте відповідно до вимог Закону України №2181 та з метою забезпечення виконання податковими керуючими функціональних обов'язків щодо погашення податкового боргу платників податків. Так п2.6. Положення №544 передбачено, що для проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають в податковій заставі.

Вказану норму Положення №544 позивачем було виконано шляхом винесення повідомлення від05.03.2010 №3.

При цьому п3.1. Положення №544 встановлено, що про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, податковий керуючий попередньо повідомляє такого платника податків письмово (листом, факсом, телеграмою тощо).

Так, судом встановлено, що відповідача було повідомлено про проведення перевірки стану збереження активів - 11.03.2010, про що свідчить підпис посадової особи підприємства - Митрофанова на поштовому повідомленні про вручення.

Перевіряючи правомірність проведення зазначеної перевірки, суд враховує, що податковим керуючим, який призначений наказом ЧернігівськоїМДПІ від27.01.2010 №46, 16.03.2010 було здійснено вихід на підприємство з метою перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі.

В звязку з відмовою директора Підприємства«МІП» Митрофанова Сергія Миколайовича у допуску співробітників податкового органу до проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, ЧернігівськоюМДПІ було складено Акт недопуск до проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають в податковій заставі №5/24-24836536 від16.03.2010. (а.с.18).

Відповідно у звязку з вищевикладеним, керуючись п.«г» пп.9.1.2 ст.9 Закону України №2181 та на підставі подання заступника начальника відділу податкової міліції ЧернігівськоїМДПІ про застосування адміністративного арешту активів платника податків у вигляді зупинення операцій на розрахункових рахунках платника, начальником ЧернігівськоїМДПІ 22.01.2010 було прийнято рішення №000003 про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках Підприємства«МІП».

В силу п.9.1.2 ст.9 Закону України №2181, арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: а)платник податків порушує правила відчуження активів, визначені п.8.6 ст.8 цього Закону; б)фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; в)платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство; г)платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування; д)відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем; е)відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.

При цьому відповідно до Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податку, затвердженого наказом ДПАУкраїни від25.09.2001 №386, розробленого на підставі норм, передбачених Законом України №2181, рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, є документом, що підтверджує обставини, на яких ґрунтується заява до суду про застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку такого платника. Працівник податкового органу готує заяву для застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків у порядку, передбаченому процесуальним законодавством України, у день прийняття рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку. Підписана керівником податкового органу (його заступником) заява, до якої додається рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, того самого дня направляються до суду. Зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється на підставі відповідного рішення суду. Продовження строку застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків та відновлення операцій за цими рахунками здійснюються виключно за рішенням суду. Рішення суду про арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків може бути оскаржено виключно у порядку, передбаченому процесуальним законодавством України. Зупинення арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється у випадках, визначених підпунктами "б", "в", "ґ" - "е" пункту 13.1 цього Порядку.

Виходячи з дефініції адміністративного арешту активів платника податків, визначеної в пп.9.1.1 ст.9 Закону України №2181 - адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Виключність адміністративного арешту слід розуміти як дозвіл на його застосування лише у випадках, коли інші заходи впливу на платника податків з метою погашення ним податкового боргу не будуть мати необхідної ефективності.

Для застосування до платника податків положень п.«г» п.9.1.2. ст.9 Закону України №2181 необхідна наявність у сукупності двох підстав - відмови від допуску посадових осіб податкового органу від обстеження приміщень та наявність податкового боргу.

Щодо наявності податкового боргу судом встановлено, що Чернігівським окружним адміністративним судом розглянуто позови ЧернігівськоїМДПІ до Підприємства«МІП» про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 5102,60грн. та 15093,42грн., про що винесено відповідні постанови: від23.12.2009 по справі №2а-11855/09/2570 та від03.09.2009 по справі №2а-10162/09/2570, про що вказано в поясненнях позивача (долучено до матеріалів справи), з яких остання не набрала законної сили, в звязку з її оскарженням відповідачем в апеляційному порядку.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ст.55 Закону України «Про виконавче провадження», у разі набрання рішенням законної сили державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. Арешт застосовується для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації.

Вказуючи на неспроможність обґрунтувань позивача, суд зазначає, що згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку. Тобто суд визнає, що застосування арешту активів терміном на 8760годин, або до повного погашення податкового боргу, - не є справедливою мірою для захисту порушеного права.

Отже, враховуючи п.«г» п.9.1.2. ст.9 Закону України №2181, яким передбачена та визначена процедура адміністративного арешту активів, суд доходить до висновку, що порушення вимог зазначеного Закону та Порядку з боку субєкта владних повноважень у будь-якому разі є підставою для висновку про невідповідність таких дій законодавству.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд не вбачає наявності обставин для введення забезпечення, визнаних ст.117 КАС України, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного багатопрофільного підприємства«МІП» про застосування повного адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на розрахункових рахунках терміном на 8760годин, або до повного погашення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову виготовлено в повному обсязі 07.05.2010.

Суддя Л.О.Житняк