Постанова № 9473660, 06.05.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1433/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді-ЖитнякЛ.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу№2а-1433/10/2570

за позовомДержавної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області

доДержавного сільськогосподарського підприємства «Білики»

простягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

23.03.2010 Державна податкова інспекція у Козелецькому районі Чернігівської області (далі ДПІ у Козелецькому районі) звернулася до суду з позовом до Державного сільськогосподарського підприємства «Білики» (далі ДСП«Білики») про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 5396,27грн., за рахунок його активів, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

29.11.2002 ДСП«Білики»» як юридична особа зареєстровано Козелецькою районною державною адміністрацією Чернігівської області, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, і перебуває на обліку в ДПІ у Козелецькому районі як платник податку на додану вартість з 16.12.2002 (а.с.7,9).

В силу п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями) платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст.11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.

Відповідно аналогічні зобовязання встановлені п.1.2 ст.1 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Розглядаючи позовні вимоги необхідно врахувати, що згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 5396,27грн. Зазначений борг визначений податковими деклараціями від19.10.2009, від18.11.2009, від21.12.2009, від18.01.2010, від19.02.2010 та податковими повідомленнями-рішеннями від22.10.2009 №0003561530/0, від22.10.2009 №0003541530/0, від22.10.2009 №0003551530/0 винесених на підставі Акту від22.10.2009 №1439/15-010 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету (а.с.12-23). Податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 22.10.2009 (а.с.23).

Таким чином відповідно до вимоги ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від05.11.2009 №1/168 та друга податкова вимога від17.12.2009 №2/183. Вказані вимоги були отримані відповідачем (а.с.10), а отже податкові зобовязання є узгодженими.

Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Крім того необхідно врахувати, що 18.01.2010 ДПІ у Козелецькому районі було прийнято рішення №2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.11). Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Закону України «Про систему оподаткування» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків та відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, за наведених обставин, суд визнає позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства «Білики» (вул.Леніна,99, с.Білики, Козелецького району Чернігівської області, 17044, кодЄДРПОУ32191703, р/р260064061 в Чернігівській ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО353348) податковий борг в сумі 5396,27грн. за рахунок активів та перерахувати до Державного бюджету Козелецького району Чернігівської області на р/р34120999700163, банк ГУДК в Чернігівській області, код22824138, МФО853592.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Л.О.Житняк