Ухвала суду № 94722669, 03.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12934/19

провадження № 2/753/3609/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Колесник О.М. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковалевського Євгена Володимировича про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», Державного реєстратора КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київська область Попової О.В. про скасування державної реєстрації права власності та поновлення запису про право власності.

01.02.2021 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , а також встановити заборону АТ «Альфа-Банк» та будь-яким представникам і уповноваженим особам вчиняти дії щодо нерухомого майна - вказаної квартири, а саме: проникати будь-яким чином до зазначеної квартири, перебувати в ній, змінювати замки, чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та мешканні у вказаній квартирі, виселяти ОСОБА_1 та членів його родини з даної квартири. Також заявник просить заборонити будь-які реєстраційні дії стосовно зазначеної квартири до вирішення спору у справі. Вказані вимоги ОСОБА_2 мотивував тим, що між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії та іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 . Дану квартиру позивач придбав за рахунок власних коштів за декілька років до укладення описаних договорів. Однак, як стало відомо позивачу, на підставі рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, право власності було зареєстроване за ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі договору іпотеки. Позивач вважає, що набуття права власності банком на вказану квартиру відбулось незаконно та здійснено без достатніх правових підстав, що і є предметом розгляду судової справи, однак, оскільки право власності зареєстроване за банком, останній має можливість відчужити квартиру третім особам, що в майбутньому зможе ускладнити виконання судового рішення або взагалі унеможливить виконання його як такого.

Вивчивши заяву та матеріали справи, вважаю, що заяву слід задовольнити частково із наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 1, ч.1, ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (з відповідними змінами) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пленум Верховного Суду України у вказаній постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням предмету та підстав спору, який виник між сторонами, суд вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту - відповідає вимог процесуального законодавства, є повністю співмірний з позовними вимогами, а відтак підлягає задоволенню.

В іншій частині заяви щодо заборони АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та реалізацію квартири АДРЕСА_2 слід відмовити, так як це є похідною вимогою, оскільки накладений арешт виключає можливість відчуження та реалізацію вищезазначеної квартири. Крім того, вимога заявника щодо встановлення заборони АТ «Альфа-Банк» та будь-яким іншим особам проникати до квартири, змінювати замки, чинити перешкоди позивачу та членам його родини у здійсненні їх права на проживання у спірній квартирі, не підлягає задоволенню, оскільки представником позивача не надано доказів можливого істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду за умови не накладення вказаних заборон.

Керуючись ст.ст.149-153, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковалевського Євгена Володимировича про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1545342580000.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий: АДРЕСА_3 .

Боржник: АТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Колесник