Постанова № 9471845, 30.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48139/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

прокурор - Лисенко Н.М.

представника позивача - Куцуха В.Б.

представника Державної податкової інспекції у м. Полтаві - Грисенко С.С.,

представника Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області - Якименко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 891726,00 грн.

20 квітня 2010 року ВАТ «Елемент Шість»подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої товариство просило суд стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 860418,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що встановлений підпунктами 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»строк для отримання платником податку з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 346039,00 грн та січень 2009 року в сумі 514379,21 грн, а всього в сумі 860418,21 грн, закінчився, а ДПІ у м. Полтаві та Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області так і не відшкодували ВАТ «Елемент Шість»податок у зазначеній сумі.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві заперечувала проти задоволення позову, хоча визнала за позивачем право на повернення з державного бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 860418,21 грн. Повідомила суд про те, що направлені до УДК у м. Полтаві висновки про суми відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 346039,00 грн та січень 2009 року в сумі 514379,21 грн від 15.01.2010 № 362, від 15.01.2010 № 363, від 18.01.2010 № 192, від 18.01.2019 № 193, від 21.01.2010 № 684, від 21.01.2010 № 683, від 02.04.2010 № 191, від 02.04.2010 № 192/1, від 13.04.2010 № 238 не виконані з незалежних від ДПІ у м. Полтаві причин.

Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області просило суд звільнити його від відповідальності через відсутність вини у невідшкодуванні підтвердженої податковим органом суми податку на додану вартість в 860418,21 грн, оскільки відповідно до статті 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”виконання рішення органу державної влади про стягнення коштів з державного бюджету здійснюється за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України Державним казначейством України, а не Головним управлінням Державного казначейства України у Полтавській області.

Згідно поданої до суду заяви від 05.02.2010 № 05/1-129 у справу вступив прокурор Полтавської області.

В судовому процесі представники сторін підтримали вимоги і доводи сторони, інтереси якої вони представляють, а прокурор підтримав вимоги відповідачів.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, оцінивши надані суду та зібрані ним письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що відкритим акціонерним товариством “Елемент Шість” згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2008 року та січень 2009 року заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку /рядок 25.1 декларації/ податку на додану вартість в сумах 439535,00 грн та 567011,00 грн відповідно, а всього на суму 1006546,00 грн.

У справі, що розглядається, позивач просить повернути бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 860418,21 грн, в тому числі за грудень 2008 року в сумі 346039,00 грн та січень 2009 року в сумі 514379,21 грн.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За змістом підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті /перерахуванню/ до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкових зобовязань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої у такий спосіб, така сума підлягає сплаті /перерахуванню/ до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду; при відємному враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди / у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону /, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а/ бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг / у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг /; б/ залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації /підпункт 7.7.4/.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету /підпункт 7.7.5/.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу /підпункт 7.7.6/.

Згідно зі статтею 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частини 3 статті 72 названого Кодексу обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Представник ДПІ у м. Полтаві надав суду довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової виїзної (документальної) перевірки ВАТ «Елемент Шість»за грудень 2008 року та січень 2009 року від 30.04.2009, № 75, від 21.07.2009 № 121, від 09.12.2009 № 239, від 31.03.2010 № 122, від 09.04.2010 № 128, а також висновки про суми відшкодування податку на додану вартість від 15.01.2010 № 362, від 15.01.2010 № 363, від 18.01.2010 № 192, від 18.01.2019 № 193, від 21.01.2010 № 684, від 21.01.2010 № 683, від 02.04.2010 № 191, від 02.04.2010 № 192/1, від 13.04.2010 № 238 на загальну суму 860418,21 грн, в тому числі за грудень 2008 року на суму 346039,00 грн та січень 2009 року на суму 514379,21 грн.

Наведене дає підстави суду констатувати, що фактично спору між сторонами стосовно права позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 860418,21 грн немає.

При цьому суд керується принципом законності та бере до уваги положення частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правових підстав для сумнівів у правильності та достовірності даних податкового органу про підтвердження заявленої позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, суд не має.

Також суд виходить з того, що при розгляді спору за позовом платника податків до податкового органу презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом в судовому процесі не буде доведено інше. Таке випливає з завдання адміністративного судочинства, суть якого розкрита в статті 2 КАС України, та процесуального обовязку субєкта владних повноважень довести правомірність своїх дій, встановленого частиною 2 статті 71 зазначеного Кодексу.

З врахуванням викладеного вимога позивача про стягнення 860418,21 грн податку судом визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору, які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 860 418,21 грн задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" (вул. Красіна, 71-А, м. Полтава, р/р 26002060073177 в ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтави, МФО 331401, ЄДРПОУ 00222373, ІПН 002223716348) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 860 418 (вісімсот шістдесят тисяч чотириста вісімнадцять) грн 21 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" (вул. Красіна, 71-А, м. Полтава, ЄДРПОУ 00222373) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк