Постанова № 9471646, 27.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1212/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Ємець Я.М.,

представника позивача - Савинський С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областідо суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2про стягнення заборгованості по платі за землю, -

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2010 року Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекціязвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2про стягнення податкової заборгованості за платежем з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальній сумі 10651,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за договором оренди з Вирішальнинською сільською радою в сумі 10651,70 грн, яка виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно узгодженої суми податкового зобовязання з зазначеного платежу за податковою декларацією на 2009 рік /звітна від 31.01.2009 № 342/ за період з 30.11.2009 по 01.02.2009. Наявність заборгованості у спірній сумі підтверджується обліковою карткою особового рахунку відповідача за платежем з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

В судовому процесі представник позивача підтримав доводи і вимоги сторони, інтереси якої він представляє.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що маються докази в матеріалах справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована Миргородським міськвиконкомом 06.10.1999 та перебуває на обліку як платник податків та інших обовязкових платежів в Миргородській обєднаній державній податковій інспекції.

31.01.2009 відповідачем подано до Лохвицької МДПІ /за місцезнаходженням земельної ділянки/ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік за № 342 /звітну/. Згідно цієї декларації сума орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік складала 42606,74 грн з розбивкою цієї суми по місяцям зазначеного року в сумі 3550,56 грн.

Згідно з даними облікової картки особового рахунку відповідача за платежем “13050511” за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за жовтень, листопад, грудень 2009 року на загальну суму 10651,70 грн /3550,56 грн х 3/ по строкам сплати відповідно 30.11.2009, 30.12.2009, 01.02.2010.

Пунктом 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків та зборів /обовязкових платежів/.

Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби /стаття 27 Закону України “Про плату за землю”/.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни /частина 1/.

Частиною 1 статті 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Водночас спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів /обовязкових платежів/, включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є відповідно до преамбули цього Закону - Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону (пункт 19.6 ст. 19 цього Закону).

Відтак, з набранням чинності зазначеним Законом 01 квітня 2001 року уніфіковано зокрема порядок та строки подання податкових декларацій (розрахунків), строки сплати сум податкових зобовязань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, що означає, що застосування пункту 5.3 статті 5 цього Закону та частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю», якою встановлений інший строк сплати податку, повинно здійснюватися згідно правила співвідношення спеціального та загального законів.

З огляду на це, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується платником податку у строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації /розрахунку/.

Відповідно до абзаців 1-5 підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону податкові декларації /розрахунки/ подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

При цьому для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств /абзац 6 підпункту 4.1.4 /.

За змістом частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» базовим податковим періодом звітного року, станом на 1 січня якого обчислюється орендна плата, в розумінні цього Закону є місяць, а відтак строк сплати податкового зобовязання з зазначеного платежу обчислюється, виходячи з базового податкового періоду місяць.

З пояснень представника позивача, наданих в судовому процесі, судом зясовано, що при правильному розумінні податковим органом базового податкового періоду, контролюючий орган, однак, граничний строк сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлював, виходячи з норми частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю», що не відповідає правильному застосуванню цієї норми та інших норм матеріального права з наведених вище підстав.

Разом з тим, таке не обмежило відповідача у строку сплати орендної плати, оскільки в цьому випадку строк сплати податкового зобовязання, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” фактично збігається зі строком сплати, встановленим частиною 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю».

А відтак, з огляду на те, що відповідач ні у встановлений законом строк, ані на дату судового розгляду справи свій податковий обовязок зі сплати орендної плати в загальній сумі 10651,70 грн не виконав, а державна податкова інспекція в силу норм статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” наділена правом вимоги на виконання платником податку такого податкового обовязку, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платі за землю в сумі 10 651,70 грн задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету (р/р 33214815700247, відкритий в УДК в Полтавській області, код платежу 13050511, отримувач Вирішальнинська сільська рада, код отримувача 34698605) заборгованість по платі за землю (орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності по Вирішальнинській сільській раді) в сумі 10 651 (десять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк