Ухвала суду № 94707077, 08.02.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/4645/20-ц

Провадження №2/175/1337/20

У Х В А Л А

08 лютого 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

за участі секретаря Іщенко Д.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву представника відповідача АТ «УКРСИББАНК» Трубіної Тетяни Володимирівни про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Якуба Олена Анатоліївна про визнання договору іпотеки недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Якуба Олена Анатоліївна про визнання договору іпотеки недійсним.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року по вищевказаній цивільній справі накладено заборону будь-яким особам у тому числі приватним та державним нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, товарним біржам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду або позику чи позичку, тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані із державною реєстрацією та перереєстрацією речових прав (зокрема, внесення змін та скасування), внесення будь-яких змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчинення відчуження в примусовому порядку (в порядку виконавчого провадження, виконавчих написів та інших дій) щодо нерухомого майна: житлового будинку загальною площею 371,4 кв.м., житловою площею 123,1 кв.м. та земельної ділянки площею 1003 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , до розгляду справи по суті, та заборону приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькій Оксані Олександрівні (м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 11 прим. 25 оф. 57) та ДП «СЕТАМ» (01001, м. Київ, Стрілецька, буд 4-6; код ЄДРПОУ 39958500) вчиняти будь-які дії з проведення електронних торгів та оформлення результатів електронних торгів з продажу лоту №454694 «Іпотека. Домоволодіння (житловий будинок, загальною площею 371,4 кв.м. та земельна ділянка, площею 1003,0 кв.м.), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », в тому числі підписувати протокол електронних торгів, проводити розрахунки за продане майно, складати акт про проведенні електронні торги, до розгляду справи по суті.

02 лютого 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача АТ «УКРСИББАНК» Трубіної Т. В. про скасування заходів забезпечення позову, в якій просила постановити ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року.

Адвокат Трубіна Т.В. заяву просила розглянути у її відсутність та задовольнити з огляду на те, що за рахунок коштів від реалізації арештованого майна шляхом електронних торгів в рамках виконавчого провадження буде виконано рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованості за кредитним договором.

Адвокат відповідача Опара Г.В. просила справу розглядати за її відсутності, подала до суду заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому просила у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що предметом спору, що виник між сторонами є саме визнання недійсним договору іпотеки, предметом якої є будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а тому з метою недопущення порушення прав інших осіб, судом накладено арешт на предмет іпотеки, а тому скасування заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду .

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на норми ст.158 ЦПК України щодо розгляду заяв про скасування заходів забезпечення позову, суд вважає, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню через наступне.

За положеннями ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Крім того, слід звернути увагу на те, що у клопотанні не зазначені мотиви, які можуть бути підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову у розумінні п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", а саме: того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про скасування заходів забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що вжиті заходи забезпечення позову призвели до наслідків, не передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що обставини, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, не припинилися та не змінилися. Враховуючи, що на даний час між сторонами фактично продовжує існувати спір, що вирішується в даній справі, з метою запобігання можливого утруднення виконання рішення суду, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

В даному випадку є спір між позивачем та відповідачами, який у випадку скасування заходів забезпечення позову може бути взагалі не вирішений, а спірне нерухоме майно може бути реалізовано, суд вважає, що підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Разом з цим суд враховує, що на теперішній час позовна заява перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, а матеріали справи не містять в собі об`єктивних доказів того, що необхідність в застосованих судом заходах забезпечення позову відпала.

Відповідно до ч. 6 ст.158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника АТ «УКРСИББАНК» Трубіної Тетяни Володимирівни про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року в межах розгляду цивільної справи № 175/4645/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Якуба Олена Анатоліївна про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.