Рішення № 94677019, 19.11.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9459/18

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: представника позивача - адвоката Хоменка В.О.,

представника третьої особи - адвоката Шильця А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

В липні 2018 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги 23.07.2019 р., просить визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» сплатити грошові кошти кредиторам 4 черги пропорційно до їх вимог за рахунок всіх наявних на дату виплати коштів на накопичувальному рахунку ПАТ «Діамантбанк».

Позовна заява обґрунтована тим, що в ПАТ «ДІАМАНТБАНК» громадянину ОСОБА_1 (РНОКППФО - НОМЕР_1 ) були відкриті рахунки, а саме: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , на яких перебувають грошові кошти. На момент звернення до суду з даною позовною заявою Позивач має на рахунку в ПАТ «ДІАМАНТБАНК»: № НОМЕР_2 кошти в розмірі 614 445,22 грн. та на рахунку № НОМЕР_3 кошти в розмірі 1 107 390,34 грн. На підставі рішення Правлінні НБУ від 24.04.2017р. №264-рш/БТ «про віднесення ПАТ «Діамантбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.04.2017р. №1684 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Діамантбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 квітня 2018 року № 958 погоджено збільшення на 10% розміру часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ДІАМАНТБАНК» у сумі 75 536 455,40 грн. Згідно інформації розміщеної на офіційному сайті ПАТ «Діамантбанк», сума від реалізації майна, станом на 31.05.2018 р. складає, приблизно 83 000 000,00 грн., тобто на рахунках та у касі ПАТ «Діамантбанк» грошових коштів має складати приблизно 400 мільйонів гривень. Станом на день подання позову, кредиторам 4 черги було сплачено 25%. Грошові кошти, які перебувають у розпорядженні Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна О.О. складають приблизно 400 мільйонів гривень, а це приблизно 53% всіх вимог, які Відповідач з невідомих причин утримує та не проводить заходів які спрямовані на задоволення вимог кредиторів 4 черги. За наведених обставин, Позивач вважає, що Уповноважена особа Фонду, зловживає своїми службовими обов`язками та своїми діями грубо порушує законні права Позивача, оскільки починаючи з 24.04.2017р. через введення відповідачем в ПАТ «Діамантбанк» тимчасової адміністрації, а в подальшому і ліквідації, позивач не міг користуватись своїми власними грошима, які перебували на рахунках в ПАТ «Діамантбанк».

Ухвалою суду від 23.07.2018р. відкрито провадження в справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача поданий відзив, в якому сторона відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку не містить чітко визначених строків для здійснення виплат кредиторам неплатоспроможного банку та імперативно визначає, що такі виплати здійснюються за рахунок коштів одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, виключно за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду та на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Звернуто увагу на те, що розмір часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ДІАМАНТБАНК» збільшився до 340 270 476,75 грн., що становить 45% від загальної суми акцептованих вимог кредиторів четвертої черги, що підтверджує те, що Банком починаючи з 2018 року постійно здійснюються виплати кредиторам четвертої черги з незначним проміжком у часі, а тому жодні протиправні дії з боку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» Тімоніна Олександра Олексійовича щодо не проведення задоволення вимог кредиторів у порядку черговості відсутні.

Одночасно від представника відповідача ПАТ «ДІАМАНТБАНК» надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 08.01.2019 р. клопотання представника відповідача - ПАТ «ДІАМАНТБАНК» - Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДІАМАНТБАНК» Тімоніна О.О. про розгляд справи з викликом сторін - задоволено, постановлено проводити судове засідання з викликом учасників справи.

За клопотанням учасників справи судом здійснено перехід в загальне позовне провадження.

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої сторона позивача зазначає про те, що за підрахунками сторони позивача, грошові кошти, які перебувають у розпорядженні Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна О.О. складають приблизно 400 мільйонів гривень, яких має бути достатньо для задоволення вимог кредиторів четвертої черги в повному обсязі, а відтак, на думку позивача, відповідач з невідомих причин утримує та не проводить заходів, які спрямовані на задоволення вимог кредиторів.

Від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких представник просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що після запровадження у банку тимчасової адміністрації та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому, передбаченому ЗУ «Про систему гарантування складів фізичних осіб» порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст. 52 цього закону.

Крім того, представником третьої особи подану доповнення до письмових пояснень на позовну заяву, згідно яких представник зазначає про те, що ані Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ані Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку не містить чітко строків для здійснення виплат кредиторам неплатоспроможного банку, а відтак, станом на 04 листопада 2019 року триває задоволення вимог кредиторів четвертої черги акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ДІАМАНТБАНК».

Ухвалою від 16.09.2019 р. під час підготовчого провадження було задоволено клопотання і витребувано у ПАТ «Діамантбанк» інформацію про залишок коштів на накопичувальному рахунку банку у національній валюті; також відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі в справі як третіх осіб на стороні відповідача кредиторів всіх четвертої черги - у кількості 1 068 осіб.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що в ПАТ «ДІАМАНТБАНК» позивачем було відкриті рахунки: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , на яких перебувають грошові кошти в розмірі 614 445,22 грн. (шістсот чотирнадцять тисяч чотириста сорок п`ять гривень 22 коп.) та на рахунку № НОМЕР_3 кошти в розмірі 1 107 390,34 грн. (один мільйон сто сім тисяч триста дев`яносто гривень 34 коп.), що підтверджується довідкою тимчасової адміністрації банку № 210/50.4/7810 від 15.05.2017 р. (Том 1, а.с. 8).

Відповідно до копії рішення правління НБУ №394-рш від 22.06.2017р., правління НБУ вирішило відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Діамантбанк» (Том 1, а.с.61).

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2663 від 23.06.2017р., виконавча дирекція Фонду вирішила запровадити процедуру ліквідації ПАТ «Діамантбанк» строком на два роки з 24.06.2017р. по 23.06.2019 р. та призначити Тімоніна О.О. уповноваженою особою Фонду та делеговано йому всі повноваження ліквідатора ПАТ «Діамантбанк» (Том 1, а.с.62-36).

31.10.2017 р. позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна О.О. з заявою про включення вимог кредитора до реєстру акцептованих вимог, на що отримав відповідь за реєстраційним № 1929/53.1л від 03.11.2017 р., згідно якої вимоги позивача, акцептовані в сумі 1 521 835,56 грн. та віднесені до четвертої черги погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк» (Том 1, а.с. 9).

За змістом ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені права Фонду або уповноваженої особи Фонду у разі делегування їй повноважень.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як самостійна юридична особа є особою публічного права (ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Тому юрисдикція спору, однією зі сторін якого є Фонд, визначається з огляду на зміст правовідносин та функції Фонду або його уповноваженої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, даний спір є приватно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені у спеціальному законі.

Процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульовано Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є вкладником ПАТ «Діамантбанк» та станом на час розгляду справи в судовому порядку, на відритих рахунках у Банку має 1 521 835,56 грн.

Так, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує грошове або не грошове зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою.

Як передбачено п.п. 3, 5 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов`язаних із консолідованим продажем активів Фондом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом.

Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Згідно п. 6.6. глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, утвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює задоволення вимог кредиторів кожної черги за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду.

Як визначено у відзиві на позовну заяву та доведено в судовому засіданні - Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб погоджувалось збільшення розміру часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ДІАМАНТБАНК», а відтак, розмір часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ДІАМАНТБАНК» збільшувався.

Суд також погоджується з доводами відповідача та третьої особи щодо відсутності строків виплати чергам реєстру акцептованих вимог кредиторів, а відтак, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює задоволення вимог кредиторів кожної черги за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду згідно черговості, та дії відповідача не можуть бути визнані протиправними, та зобов`язано фактично достроково виплатити грошові суми кредиторам.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дії відповідача відповідають закону, а тому вимоги позивача про визнання дій протиправними не підлягають задоволенню.

Оскільки вимоги про зобов`язання вчинити дії є похідними від вимог про визнання дій протиправними, а протиправності в діях відповідача не встановлено, то і правові підстави для задоволення вимог в цій частині відсутні.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та такими, що не засновані на законі.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то на підставі ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, ст.509 ЦК України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича (місцезнаходження юридичної особи за адресою: 04070, м.Київ, Контрактова площа, буд. 10-А; код ЄДРПОУ 23362711), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження за адресою: 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; код ЄДРПОУ 21708016) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного

суду м.Києва Н.М. Ларіонова