Рішення № 94661210, 04.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 р. № 400/1783/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та військової частини А2962 про визнання бездіяльності відповідача - Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу надбавки за вислугу років, грошових сум на оздоровлення та вирішення соціально- побутових питань протиправною; зобов`язання відповідача - Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу надбавку за вислугу років, грошову допомогу на оздоровлення та грошову допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 3 роки затримки: за 2018р., 2019р. та 2020р., виходячи з передбаченого законом грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 19.01.2018р., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Міністерства оборони України (надалі - відповідач 1) про:

- визнання бездіяльності Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу надбавки за вислугу років, грошових сум на оздоровлення та вирішення соціально- побутових питань протиправною;

- зобов`язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу надбавку за вислугу років, грошову допомогу на оздоровлення та грошову допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 3 роки затримки: за 2018р., 2019р. та 2020р., виходячи з передбаченого законом грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 19.01.2018 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Міністерством оборони України протиправно не ненараховано та не виплачено надбавку за вислугу років, грошову допомогу на оздоровлення та грошову допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 3 роки затримки: за 2018, 2019 та 2020 роки, що і стало підставою для зверненя позивача з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.05.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

01.06.2020 року на виконаня ухвали суду від 08.05.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та інформацію про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

Ухвалою від 05.06.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1783/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначив по справі судове засідання на 24.06.2020 року.

Ухвалою від 24.06.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд залучив у якості відповідача по справі № 400/1783/20 - військову частину А2962 (смт. Донське, Донецька область, 85772, ідентифікаційний код 00048662).

Ухвалою від 24.06.2020 року суд вирішив подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та військової частини А2962 про визнання бездіяльності відповідача - Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу надбавки за вислугу років, грошових сум на оздоровлення та вирішення соціально- побутових питань протиправною; зобов`язання відповідача - Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу надбавку за вислугу років, грошову допомогу на оздоровлення та грошову допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 3 роки затримки: за 2018р., 2019р. та 2020р., виходячи з передбаченого законом грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 19.01.2018р., проводити в порядку загального позовного провадження та призначив по справі підготовче засідання на 26 серпня 2020 року.

25.06.2020 року за вх. № 12919 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 % (відсотків). Вказав, що позивачем контракт був укладений на 6 місяців, а тому він не мав необхідної вислуги (1 рік) для нарахування йому надбавки за вислугу років - 25%. Також вказав, що за весь час проходження військової служби у військовій частині А 2972 для отримання грошової допомоги для оздоровлення ОСОБА_1 до командира військової частини А2962 стосовно виплати даної допомоги не звертався, відповідні рапорти щодо здійснення йому такої виплати не направляв. Зазначив, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, передбачена п. 33.1 Інструкції №260, відповідно до п. 5 Наказу Міністерства оборони України № 45 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2020 рік» є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яке виплачується в останню чергу за наявності відповідних коштів. Таким чином, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується один раз на рік за заявою військовослужбовця на підставі наказу командира військової частини, у разі наявності фонду грошового забезпечення. В свою чергу, позивач з рапортами про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань до командира військової частини не звертався. Зважаючи на це, позовні вимоги є безпідставними.

Ухвалою від 26.08.2020 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №400/1783/20 на тридцять днів та відклав підготовче засідання по даній адміністративній справі на 24.09.2020 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 24.09.2020 року, відкладено на 21.10.2020 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 21.10.2020 року, відкладено на 18.11.2020 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 18.11.2020 року, відкладено на 02.12.2020 року.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 02.12.2020 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання, призначене на 02.12.2020 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник військової частини А2962 в судове засідання, призначене на 02.12.2020 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Військова частина А2962 відзив на позовну заяву не надала.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Протокольною ухвалою від 02.12.2020 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та військової частини А2962 про визнання бездіяльності відповідача - Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу надбавки за вислугу років, грошових сум на оздоровлення та вирішення соціально- побутових питань протиправною; зобов`язання відповідача - Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу надбавку за вислугу років, грошову допомогу на оздоровлення та грошову допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 3 роки затримки: за 2018р., 2019р. та 2020р., виходячи з передбаченого законом грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 19.01.2018р. та призначити справу № 400/1783/20 до судового розгляду по суті на 02 грудня 2020 року на 10:30 год.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.07.2017 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира 56 окремої мотопіхотної бригади полковника ОСОБА_2 було укладено Контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 6 місяців.

Відповідно до даного Контракту позивач перебував на посаді кулеметника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини А2962 з 20 липня 2017 року по 19 січня 2018 року.

Наказом командира військової частини А2962 від 19.01.2018 року №17 позивача було звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини А2962, у зв`язку з закінченням Контракту.

Після отримання наказу про звільнення позивач дізнався, що при звільненні йому не було виплачено надбавку за вислугу років, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, у зв`язку з чим звернувся до відповідача з заявою про надання інформації про нараховані та несплачені суми грошового забезпечення при звільненні з військової служби.

Фінансово - економічне управліня командування сухопутних військ Збройних Сил України листом від 08.02.2019 року повідомило позивача про те, що при звільненні з військової служби старшині ОСОБА_1 виплачено належне грошове забезпечення, у тому числі, грошове забезпечення за грудень 2017 року в сумі 7310,80 грн - 25.12.2017 року, грошове забезпечення за січень 2018 року (по день виключення зі списків особового складу частини) у сумі 4480,82 грн. -27.02.2018 року. Грошова допомога для оздоровлення за 2018 рік заявнику не виплачувалась у зв`язку з відсутністю відповідного наказу командира військової частини А2962 про виплату зазначеної допомоги (рапорт військовослужбовця про виплату грошової допомоги для оздоровлення у військовій частині відсутній). Командиром військової частини А2962 не прийнято рішення щодо виплати заявнику матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік, оскільки заяву про виплату ціп допомоги не зареєстровано, підтверджуючих документів не надано, відповідно підстави для її виплати відсутні.

Крім того, фінансово - економічне управліня командування сухопутних військ Збройних Сил України листом від 16.10.2019 року повідомило позивача про те, що при звільненні з військової служби старшині ОСОБА_1 виплачено належне грошове забезпечення, у тому числі, грошове забезпечення за грудень 2017 року в сумі 7310,80 грн - 25.12.2017 року, грошове забезпечення за січень 2018 року (по день виключення зі списків особового складу частини) у сумі 4480,82 грн. -27.02.2018 року. Грошова допомога для оздоровлення за 2018 рік заявнику не виплачувалась у зв`язку з відсутністю відповідного наказу командира військової частини А2962 про виплату зазначеної допомоги (рапорт військовослужбовця про виплату грошової допомоги для оздоровлення у військовій частині відсутній). Командиром військової частини А2962 не прийнято рішення щодо виплати заявнику матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік, оскільки заяву про виплату ціп допомоги не зареєстровано, підтверджуючих документів не надано, відповідно підстави для її виплати відсутні.

Позивач дізнався, що при звільненні йому не було виплачено надбавку за вислугу років, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова №704) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пп. 3 п. 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право, серед іншого, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особами, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329 (надалі - Інструкція № 260/2008), яка була чинною до 20.07.2018 року, та втратила чинність у зв`язку із прийняттям Міністерством оборони України наказу № 260 від 07.06.2018 року (зареєстрованого в міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197), яким затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок № 260/2018).

Відповідно до пунктів 33.1, 33.2, 33.3 розділу ХХХІ Інструкції № 260/2008 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Відповідно до пунктів 7, 9 наказу Міністерства оборони України від 15.02.2018 року №65 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік" витрати на грошове забезпечення військовослужбовців у 2018 році здійснювати за нормами, установленими нормативно-правовими актами, у межах виділених асигнувань на грошове забезпечення та дотримуватися такого порядку щодо здійснення виплат: у першу чергу - розрахунки зі звільненими військовослужбовцями; у другу - щомісячне грошове забезпечення військовослужбовцям, винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду; у третю - грошова допомога для оздоровлення; у четверту - інші одноразові додаткові види грошового забезпечення (за наявності коштів).

Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) виплачувати військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (без урахування винагород і морського грошового забезпечення).

Накази про виплату матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату з урахуванням порядку, передбаченого пунктом 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців.

У заявах про виплату матеріальної допомоги зазначаються конкретні причини (важкий стан здоров`я військовослужбовця або членів його сім`ї, смерть рідних по крові або шлюбу, пожежа або стихійне лихо та інші поважні причини), які стали підставою для порушення клопотання, та розмір потреби.

Інші одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачувати в розмірах, визначених нормативно-правовими актами.

З аналізу вищевикладених норм слідує, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу. Цей вид грошового забезпечення надається військовослужбовцям у межах асигнувань та у розмірі, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення, за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Правовий висновок про те, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка виплачується виключно за наявності коштів викладено в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 814/238/17, від 18.03.2020 року у справі № 810/3476/16.

Як свідчать матеріали справи, в наказі командира військової частини А2962 (по стройовій частині) № 17 від 19.01.2018 року, яким виключено ОСОБА_1 з 19.01.2018 року зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення зазначено, що матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік відповідно до Інструкції № 260 позивач не отримував.

При цьому, наказів про виплату матеріальної допомоги за 2018 рік військовою частиною А2962 не видавалося, які видаються виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату, як то передбачено пунктами 5, 7 Наказу № 65.

Таким чином, враховуючи, що накази про виплату матеріальної допомоги видаються військовою частиною виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату, як то передбачено Наказу № 65, які, як повідомлено відповідачем, не було доведено, суд доходить висновку, що військовою частиною А2962 правомірно відмовлено позивачу у виплаті вказаної матеріальної допомоги за 2018 рік.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та зобов`язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 3 роки затримки: за 2018р., 2019р. та 2020р., виходячи з передбаченого законом грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 19.01.2018 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Статтею 10-1 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина 1). Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки (частина 5).

Відповідно до ч. 3 ст. 15 (пенсійне забезпечення і допомога) Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що вінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

При цьому частина 2 ст. 23 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка була внесена згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007, та відповідно до якої пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ, в подальшому була визнана неконституційною рішенням КСУ № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (надалі-Положення № 1153/2008).

Відповідно до п. 109 Положення № 1153/2008, вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця. До зазначеного строку не включається час перебування військовослужбовця у відпустці, відрядженні, на лікуванні чи під вартою.

Відповідно до п. 242 Положення № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особами, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329 (надалі - Інструкція № 260/2008), яка була чинною до 20.07.2018 року, та втратила чинність у зв`язку із прийняттям Міністерством оборони України наказу № 260 від 07.06.2018 року (зареєстрованого в міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197), яким затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок № 260/2018).

Відповідно до п. 1.10 розділу І «Загальні положення» Інструкції №260/2008 (в редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби - 19.01.2018 року), грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Розділом ХХХ Інструкції №260/2008 врегульовані правила виплати грошової дпомоги для оздоровлення.

Так п. 30.1 розділу ХХХ Інструкції №260/2008, встановлював, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповіднно до п. 30.2. розділу ХХХ Інструкції №260/2008, грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

За приписами п. 30.3. розділу ХХХ Інструкції №260/2008, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Випускникам військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, розмір грошової допомоги визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається грошова допомога для оздоровлення, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Відповідно до пунктів 30.4., 30.5, 30.6 розділу ХХХ Інструкції №260/2008, військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, грошова допомога для оздоровлення перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов`язків за посадами, на які призначені.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби в кінці календарного року з наданням при звільненні щорічної основної чи додаткової відпустки, яка закінчується в наступному календарному році, грошова допомога для оздоровлення в новому році не надається.

Військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавством випадках - до шести років, грошова допомога для оздоровлення надається в році вибуття у відпустку та в році, у якому вони стали до виконання обов`язків за посадою після прибуття з цієї відпустки.

З 20.07.2018 року набув чинності Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197.

Зазначений порядок був чинним на час звернення позивача до відповідача із заявою про надання інформації про нараховані та несплачені суми грошового забезпечення при звільненні, та надання Фінансово - економічним управлінням командування сухопутних військ Збройних Сил України відповіді від 08.02.2019 року.

Відповідно до п. 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260/2018, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Відповідно до пунктів 3, 4, 8, 14 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260/2018, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Виплата грошової допомоги для оздоровлення регламентується оермо в розділі ХХІІІ Порядку № 260/2018.

Так, за приписами розділу ХХІІІ Порядку № 260/2018, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення (п. 1).

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання допомоги для оздоровлення звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення включаються посадовий оклад за відповідним тарифним розрядом, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними штатними посадами.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби з наданням під час звільнення щорічної основної чи додаткової відпустки, яка закінчується наступного календарного року, грошова допомога для оздоровлення в новому році не надається (п. 7).

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV.

Відповідно до ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Щодо виконання ВЧ А2962 свого обов`язку з виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік, суд зазначає, що цьому обов`язку має передувати звернення позивача до командування ВЧ А2962 із заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік.

Такий висновок суду відповідає приписам п. 30.2 розділу ХХХ Інструкції №260/2008, відповідно до якого позивач мав подати заяву у поточному році, тобто у 2018 році, про виплату цієї допомоги без вибуття у відпустку, оскільки щорічна основна відпустка за 2018 рік ним використана не була.

Доказів подання заяви до ВЧ А2962 про надання (виплату) грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік позивачем до суду надано не було.

Узагальнюючи викладене, суд зазначає, що позивач в межах 2018 року, у встановленому порядку, не подав до ВЧ А2962 заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік, суд погоджується з доводами відповідача про втрату позивачем права на отримання цієї грошової допомоги.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу надбавки за вислугу років протиправною та зобов`язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу надбавку за вислугу років за 3 роки затримки: за 2018р., 2019р. та 2020р., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особами, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329 (надалі - Інструкція № 260/2008), яка була чинною до 20.07.2018 року, та втратила чинність у зв`язку із прийняттям Міністерством оборони України наказу № 260 від 07.06.2018 року (зареєстрованого в міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197), яким затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок № 260/2018).

Пунктом 1.2 Інструкції № 260/2008 (в редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби - 19.01.2018 року) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 1.3.1 Інструкції № 260/2008 передбачено, що грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується: військовослужбовцям, які займають посади, передбачені штатами та штатними розписами (далі - штати) у апараті Міністерства оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини).

Згідно п. 1.9 Інструкції № 260/2008 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.

Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення в кошторисі Міністерства оборони України, за рішенням Міністра оборони України грошове забезпечення за грудень може бути виплачене в грудні.

У відповідності до п. 1.10 Інструкції № 260/2008 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Згідно п. 13.1 Розділу ХІІІ Інструкції № 260/2008 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць: від 1 до 2 років - 5 відсотків; від 2 до 5 років - 10 відсотків; від 5 до 10 років - 20 відсотків; від 10 до 15 років - 25 відсотків; від 15 до 20 років - 30 відсотків; від 20 до 25 років - 35 відсотків; від 25 і більше років - 40 відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки - розрахунку про виплачені види грошового забезпечення відповідачем позивачу нараховувалась надбавка за вислугу років з серпня 2017 року по січень 2018 року та була виплачена у загальному розмірі 339,68 грн.

Згідно листа Фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ ЗСУ від 08.02.2019 року на дату звільнення вислуга років позивача становила 2 роки 10 місяців 1 день.

Отже, ОСОБА_1 з серпня 2017 року по січень 2018 року нараховано та виплачено надбавку за вислугу років в розмірі 10% від посадового окладу, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 77, 78, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) та військової частини А2962 (смт. Донське, Донецька область, 85772, ідентифікаційний код 00048662) про визнання бездіяльності відповідача - Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу надбавки за вислугу років, грошових сум на оздоровлення та вирішення соціально- побутових питань протиправною; зобов`язання відповідача - Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу надбавку за вислугу років, грошову допомогу на оздоровлення та грошову допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 3 роки затримки: за 2018р., 2019р. та 2020р., виходячи з передбаченого законом грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 19.01.2018р. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.02.2021 року.

Суддя Г.В. Лебедєва