Рішення № 94653204, 21.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2021 Справа №607/15572/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Грицак Р.М.

за участю секретаря Бігун О.І.

представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції НАСК «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Моторно (транспортне) страхове бюро України про відшкодування завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах яких діє адвокат Янчишин В.Й. звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції НАСК «Оранта» про відшкодування завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимого зазначають, що 12 жовтня 2019 року близько 19 год. 45 хв. на автодорозі між населеними пунктами «Скалат - Тернопіль» поблизу с. Колодіївка Підволочиського району Тернопільської області відбулось ДТП, під час якої водій автомобіля «FORD TRANSIT» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , рухаючись з м. Скалат в напрямку м. Тернопіль, не впорався із керуванням та допустив зіткнення з трактором МТЗ-80 д.н.з. НОМЕР_2 (причепом до трактора - пресом підборщиком «Киргизстан») під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з рейсовим автобусом сполученням «Тернопіль - Мала Лука» - «VOLKSWAGEN LT-35» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 . Внаслідок ДТП позивачі зазнали травм зокрема переломи, забої, що потребувало тривалого лікування та додаткових витрат на це. Відомості про даний факт 13 жовтня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210150000250, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Цивільно-правова відповідальність водія ТЗ «FORD TRANSIT» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , на момент ДТП (12.10.2019р.), була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/9738232 у ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Цивільно-правова відповідальність водія ТЗ «VOLKSWAGEN LT-35» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8 , на момент ДТП (12.10.2019р.). була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № А05225247 у ПАТ HACK «ОРАНТА». Досудове слідство на момент подачі позову триває. Позивачі звернулися із заявами про страхове відшкодування до Тернопільської обласної дирекції HACK «ОРАНТА» у яких просили відшкодувати витрати на лікування, зокрема 27 839,86 грн. на користь ОСОБА_3 та 33 609 грн. 22 коп. на користь ОСОБА_4 до яких було долучено докази понесених витрат (чеки, квитанції, виписки з медичних карток). Розглянувши вказані заяви ПАТ HACK «ОРАНТА» було повідомлено позивачів про те, що у страховика відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки відсутнє рішення, у справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди яка трапилася 12 жовтня 2019 року, що набрало законної сили. Проте, шкода завдана взаємодією джерел підвищеної небезпеки повинна бути відшкодованої незалежно від вини. Враховуючи те, що із моменту подачі заяв про виплату страхового відшкодування, пройшло 90 днів, страхове відшкодування у порядку передбаченому ст. 24.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідачем не виплачено та не надано обґрунтованої відмови у виплаті, позивачі просять стягнути з відповідача ПАТ HACK «ОРАНТА» страхове відшкодування, зокрема: в сумі 29 231 грн. на користь ОСОБА_3 та в сумі 33 609 грн. на користь ОСОБА_4 .

Ухвалою судді від 22 вересня 2020 року відкрито провадження у вищевказаній справі.

17 листопада 2020 року представником відповідача ПАТ НАСК «ОРАНТА» - адвокатом Ващуком Я.С. надано суду відзив на позов у якому щодо задоволення позовних вимог заперечив, оскільки на сьогоднішній день проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210150000250 від 13 жовтня 2019 року де не встановлено у діях гр. ОСОБА_5 , а ні протиправної поведінки, а ні причинного зв`язку між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою та вини останнього. За таких обставин ПАТ HACK «ОРАНТА» повідомила позивачів про те, що до надання рішення, що набрало законної сили у справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди у Страховика (тобто ПАТ HACK «ОРАНТА») відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування. А тому після отримання вищезгаданого документу ПАТ HACK «ОРАНТА» буде повторно розглянуто питання щодо проведення виплати страхового відшкодування. З огляду на вище викладене станом на сьогоднішній день у ПАТ «HACK «Оранта» відсутні будь-які правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування позивачам.

17 листопада 2020 року ухвалою суду постановленою без виходу до нарадчої кімнати до участі у справі в якості третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Моторно (транспортне) страхове бюро України.

Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в його задоволені з підстав зазначених у відзиві на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Моторно (транспортного) страхового бюро України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши думку сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2019 року близько 19 год. 45 хв. на автодорозі між населеними пунктами «Скалат - Тернопіль» поблизу с. Колодіївка Підволочиського району Тернопільської області відбулось ДТП, під час якої водій автомобіля «FORD TRANSIT» д.н.з. НОМЕР_1 (належного ОСОБА_9 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ) ОСОБА_5 , рухаючись з м. Скалат в напрямку м. Тернопіль, не впорався із керуванням та допустив зіткнення з трактором МТЗ-80 д.н.з. НОМЕР_2 (причепом до трактора - пресом підборщиком «Киргизстан») під керуванням ОСОБА_6 , який є власником на підставі технічного паспорту серії НОМЕР_5 , внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з рейсовим автобусом сполученням «Тернопіль - Мала Лука» - «VOLKSWAGEN LT-35» д.н.з. НОМЕР_3 (власником якого є ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ) під керуванням ОСОБА_7 , право керування якого підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_7 .

За вказаним фактом 13 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12019210150000250 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Як вбачається з довідок виданих Головним управління Національної поліції у Тернопільській області 11 листопада 2020 року за №15347/9/4-2020 та №15348/9/4-2020 внаслідок ДТП пасажири автобуса «VOLKSWAGEN LT-35» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості та 09 грудня 2019 року визнані потерпілими у кримінальному провадженні № 12019210150000250.

Згідно виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 16397 від 04 листопада 2019 року ОСОБА_4 потрапила до КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР із діагнозом «закритий перелом латерального виростка лівої великогомілкової кістки. КЛ АО 41ВЗ Гемартроз. Забій лівого гомілковостопного суглобу. Місцевий гіпертензивно - ішемічний синдром лівої стопи і лівої гомілки легкого ступеня. Гіпертонічна хвороба II ст. 1 ступінь. Гіпертензивне серце. КВР низький. СН 0 ст. Хронічний гастродуоденіт, ерозивний, фаза ремісії».

Згідно виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 16059 від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_3 потрапив до КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР із діагнозом «закритий поперечний перелом с/3 лівої променевої кістки із зміщенням кісткових фрагментів (Клас AO 2R2A2). Закритий уламковий перелом с/3 лівої ліктьової кістки із зміщенням кісткових фрагментів (Клас AO 2U2B1). 16.10.2019 р. Операція: Відкрита репозиція перелому середньої третини діафізу обох кісток лівого передпліччя, МОС LCP пластиною променевої кістки та МОС DCP пластиною ліктьової кістки. ІХС. Стенокардія напруження II ФК. Кардіосклероз, постійна форма фібриляції передсердь з тахісистолією шлуночків. VAS=36.HAS-BLES СН 1ст., II ФК».

За даними інформаційної бази даних Моторно транспортного страхового бюро України цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «FORD TRANSIT» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_9 застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно полісу №АМ 9738232 так само як і цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «VOLKSWAGEN LT-35» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_10 згідно полісу №АО 5225247.

07 травня 2020 року ОСОБА_4 звернулася із заявою про страхове відшкодування до Тернопільської обласної дирекції ПАТ «HACK «ОРАНТА», яка була зареєстрована за реєстраційним №152, у якій просила відшкодувати витрати на лікування на суму - 32 008 грн. 79 коп.

До вказаної заяви серед іншого було долучено в якості підтвердження витрат на лікування: квитанція до прибуткового касового ордеру №0200000689 від 18 жовтня 2019 року на суму 950 грн. за комп`ютерне обстеження коліна; товарний чек від 18 жовтня 2019 року на суму 895 грн. за ортез для іммобілізації колінного суглоба; рахунок №27/10 від 30 жовтня 2019 року на суму 24 500 грн. за пристосування для лікування переломів; квитанція № 1763-4721-6967-9427 від 30 жовтня 2019 року на суму 24 500 грн. про плату за рахунком №27/10 від 30 жовтня 2019 року; товарний чек від 06 листопада 2019 року на суму 60 грн. та оригінали чеків на 3-х аркушах.

На підставі наданих ОСОБА_4 доказів підставності та розміру завданого збитку лікарем експертом Управління медичного асистансу та врегулювання збитків ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» ОСОБА_11 складено висновок від 16 червня 2020 року про розмір збитку згідно якого ОСОБА_4 надано чеків на суму 32 173,61 грн. з яких відшкодуванню підлягають чеки та квитанції на суму 30 235,49 грн.

07 травня 2020 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про страхове відшкодування до Тернопільської обласної дирекції ПАТ HACK «ОРАНТА», яка була зареєстрована за реєстраційним №153, у якій просив відшкодувати витрати на лікування на суму – 27 839 грн. 86 коп.

До вказаної заяви серед іншого було долучено в якості підтвердження витрат на лікування: рахунок №52/11 від 14 листопада 2019 року на суму 25 500 грн. за оплату пристосування для лікування переломів; квитанція №0.0.1522603153.1 від 14 листопада 2019 року на суму 14 999,99 грн. про плату за рахунком №52/11 від 14 листопада 2019 року; квитанція №0.0.1522608652.1 від 14 листопада 2019 року на суму 10 500,01 грн. про плату за рахунком №52/11 від 14 листопада 2019 року та оригінали чеків на 2-х аркушах.

Аналогічне за змістом роз`яснення було надано ОСОБА_3 у відповідь на заяву про виплату йому страхового відшкодування, що вбачається з листа ПАТ «НАСК «ОРАНТА» №09-02-22/5743 від 19 червня 2002 року.

На підставі наданих ОСОБА_3 доказів підставності та розміру завданого збитку лікарем експертом Управління медичного асистансу та врегулювання збитків ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» ОСОБА_11 складено висновок від 16 червня 2020 року про розмір збитку згідно якого ОСОБА_3 надано чеків на суму 28 094,86 грн. з яких відшкодуванню підлягають чеки та квитанції на суму 27 449,76 грн.

Листом ПАТ НАСК «ОРАНТА» № 09-02-22/5744 від 19 червня 2020 року ОСОБА_4 роз`яснено, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди яка відбулася 12 жовтня 2019 року проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019210150000250, тому до надання рішення, що набрало законної сили у справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди яка відбулася 12 жовтня 2019 року у страховика відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування. Після отримання вищезгаданого рішення ПАТ НАСК «ОРАНТА» буде повторно розглянуто питання щодо проведення страхової виплати.

У відповідь на звернення адвоката Янчишина В.Й. щодо виплати страхового відшкодування потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 листом ПАТ НАСК «ОРАНТА» №09-02-16/7686 від 13 серпня 2020 року повідомлено, що фінансові документи надані потерпілими особами розглянуті та зроблені висновки лікаря експерта щодо попереднього розміру збитку. У зв`язку з тим, що страхові справи знаходяться на етапі врегулювання, остаточний розрахунок суми страхового відшкодування не проводився, рішення по справах буде прийматися у терміни передбаченні п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому до надання рішення суду (слідчого органу) щодо притягнення винної у вчиненні ДТП особи у ПАТ НАСК «ОРАНТА» відсутні правові підстави для прийняття остаточного рішення по страхових справах.

Частинами першою-третьою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У статті 3 цього Закону визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода пов`язана з лікуванням потерпілого.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Встановлено, що транспортний засіб «FORD TRANSIT» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортний засіб «VOLKSWAGEN LT-35» д.н.з. НОМЕР_3 було застраховано в ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Зазначені обставини не оспорюються.

Таким чином, ДТП, яка сталася 12 жовтня 2019 року за участю забезпечених транспортних засобів і внаслідок якої потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, є страховим випадком, а тому в страховика виник обов`язок виплатити страхове відшкодування за шкоду, завдану забезпеченим транспортним засобом, яка пов`язана з лікуванням потерпілих.

Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах: від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18); від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18); від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18); від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).

Відповідачем не доведено тих обставин, що потерпілі, які отримали ушкодження здоров`я внаслідок ДТП, передбачали, бажали чи свідомо допускали настання ДТП.

Доводи сторони відповідача про те, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду настає лише за наявності вини особи, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

У статті 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення.

Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Зазначені підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. Якщо закон змінює, обмежує або розширює коло підстав, необхідних для покладення відповідальності за завдану шкоду, то мова йде про спеціальні підстави відповідальності, що характеризують особливості тих чи інших правопорушень. Наприклад, завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, володілець якого відповідає незалежно від наявності вини.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

Обов`язок відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Правила частини другої статті 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на викладене, відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу встановленої відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Загальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, визначений статтею 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Суд оцінивши надані позивачами докази понесених ними витрат на лікування з врахуванням висновків лікаря експерта відносно розміру збитку, вважає підставними та таким, що підлягають відшкодуванню наступні суми: 27 449,76 грн. страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 та 30 235,49 грн. страхового відшкодування на користь ОСОБА_4 , оскільки такі є документально підтвердженні.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що з відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції НАСК «Оранта» підлягає стягненню сума страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_3 в розмірі 27 449,76 грн. та на користь позивача ОСОБА_4 в розмірі 30 235,49 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції НАСК «Оранта» на користь держави слід стягнути 840,80 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 78, 81-82, 141, 263, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції НАСК «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Моторно (транспортне) страхове бюро України про відшкодування завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 27 449,76 грн. страхового відшкодування.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4 30 235,49 грн. страхового відшкодування.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Тернопільської обласної дирекції НАСК «Оранта» на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_8 , місце проживання – с. Вікно, Гусятинський район, Тернопільська область, 48217.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_9 , місце проживання – с. Вікно, Гусятинський район, Тернопільська область, 48217.

Відповідач: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 00034186, місцезнаходження: вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, 02081.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Моторно (транспортне) страхове бюро України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 21647131, місцезнаходження – Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02002.

Повний текст рішення суду складено 02 лютого 2021 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак