Рішення № 94648853, 02.02.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/4122/19 2/303/26/21

ряд.стат.звіту №08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді Монич В.О.

при секретарі Варга Н.В.

Справа №303/4122/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», Державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Горщар М.В. про визнання незаконним рішення про перехід права власності на нерухоме майно, скасування реєстрації речового права, -

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до акціонерного товариства «Альфа-Банк», Державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Горщар М.В. про визнання незаконним рішення про перехід права власності на нерухоме майно, скасування реєстрації речового права.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05.10.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 305/150-Ж-07, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 200 000,00 гривень з кінцевим терміном повернення 04.10.2017 року та сплатою 15% річних, з можливістю щорічного перегляду подальшого розміру процентів за користування кредитом. З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору, в цей же день між банком та позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, згідно якого в іпотеку банку передано житловий будинок, загальною площею 253,50 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 . 01.10.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду згідно якого базову валюту кредитування змінено на долар США, встановлено, що банк надав позичальнику кредит в сумі 36 924,11 доларів США. Предмет іпотеки складає 454 500,00 гривень, що еквівалентно 93 497,36 доларів США на день укладення іпотечного договору. 12.03.2019 року державним реєстратором Велятинської сільської ради Хустського району, Закарпатської області Горщан М.В. було оформлено право власності за АТ «Укрсоцбанк» на вказаний житловий будинок на підставі повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору на підставі договору, серія та номер К/И/УСБ/Б виданого 01.12.2018 року АТ «Укрсоцбанк». Однак, позивачам таке повідомлення не направлялося та не отримано ними, що дає підстави вважати, що державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі фіктивних документів. За таких обставин в АТ «Укрсоцбанк» не було підстав оформляти за собою право власності на іпотечне майно в рахунок виконання основного зобов`язання. Крім того, АТ «Укрсоцбанк» не надіслало іпотекодавцям та боржнику письмової вимоги про усунення порушень від 01.12.2018 року, а документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги відсутня, а отже державний реєстратор не мав юридичних підстав звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом передання на нього права власності іпотеко держателю. Разом з цим, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2018 року № 303/6687/17 позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки в межах суми 29 584 доларів США, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно із ЗУ «Про виконавче провадження». Рішення суду набрало законної сили 26.01.2019 року. Також, державним реєстратором, незважаючи на вимоги Інструкції, здійснив державну реєстрацію на підставі неактуальних технічних характеристик об`єкта нерухомості, зазначено об`єкт нерухомого майна загальною площею 253,50 кв.м., що суперечить дійсним технічним характеристикам об`єкта – 244,90 кв.м.. Спірне нерухоме майно підпадає під дію ЗУ «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Тому, просять визнати незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 46003250 від 18.03.2019 року 14:03:10 та скасувати запис №30738173 від 12.03.2019 17:31:02 про реєстрацію речового права, права власності на об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019 (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-банк», код ЄДРПОУ 23494714), який вчинено державним реєстратором Горщар Михайлом Васильовичем, Велятинської сільської ради Хустського району, Закарпатської області.

01 квітня 2020 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду, було замінено відповідача публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на правонаступника акціонерне товариство «Альфа-Банк». Представник позивача подала до суду заяву в якій просить розгляд справи провести у її відсутності, заявлені позовні вимоги просить задовольнити. Відповідач державний реєстратор Велятинської сільської ради Горщар Михайло Васильович в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. Представник відповідача акціонерного товариства «Альфа-банк» подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Окрім цього, 20 листопада 2019 року представником було подано до суду письмові пояснення на позовну заяву в якій зазначають про відсутність жодних підстав для задоволення позову. Як підстави своїх заперечень наводять те, що іпотекодержатель має право у разі невиконання, або неналежного виконання основного зобов`язання задоволити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в іпотечному договорі і є правовою підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на нерухоме майно та є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, а сам договір іпотеки в такому випадку є правовстановлюючим документом. Право власності на предмет іпотеки за іпотеко держателем було зареєстроване 12.03.2019 року, тобто процедура та строки визначені законом були дотримані. Крім того, банком на адресу боржника та іпотекодавцівів було направлено письмову вимогу про погашення боргу за кредитним договором з пропозицією погасити заборгованість в 30-денний строк, тобто банком вжито всіх заходів для повідомлення боржника, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Щодо посилання позивачів на невідповідність площі іпотечного майна за умовами іпотечного договору, то такі не відповідають дійсності, оскільки відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно зазначено, що загальна площа об`єкта становить 253,5 кв.м, аналогічно загальна площа об`єкту вказана в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.83 ч.3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунотованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно івсебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені. Судом встановлено, що 05.10.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 305/150-Ж-07, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 200 000,00 гривень з кінцевим терміном повернення 04.10.2017 року та сплатою 15% річних, з можливістю щорічного перегляду подальшого розміру процентів за користування кредитом (а.с.26-33).

10.06.2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 305/148-Ж-07, у якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань по договору кредиту № 305/150-Ж-07 від 05.10.2007 року, згідно якого в іпотеку банку передано житловий будинок, загальною площею 253,50 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 (а.с.34-35).

Вказане нерухоме майно, передано в іпотеку Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» 10.06.2005 року на підставі іпотечного договору № 58-Ж, у якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань по договору кредиту № 58-Ж від 10.06.2005 року (а.с.24-25).

01.10.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено додаткові угоди згідно якого базову валюту кредитування змінено на долар США, встановлено, що банк надав позичальнику кредит в сумі 36 924,11 доларів США. Загальна вартість предмету іпотеки становить 454 500,00 гривень, що еквівалентно 93 497,36 доларів США (а.с.36-37, 38, 39, 40-41).

Згідно висновку про вартість майна від 13.11.2017 року наданого ТОВ «БІЗНЕС АССІСТ», ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_2 .Конституції, становить 1 309 328,00 гривень (а.с.42).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2018 року № 303/6687/17 позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки в межах суми 29 584 доларів США, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно із ЗУ «Про виконавче провадження». Набуло законної сили (а.с.43-50).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 164417349 від 22.04.2019 року, підставою внесення запису про право власності стало Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46003250 від 18.03.2019 14:03:10, Горщар Михайло Васильович, Велятинська сільська рада Хустського району, Закарпатської області (а.с.14-15).

АТ «Укрсоцбанк» 01.12.2018 року за вих.№К/И/УСБ/Б направляло боржнику ОСОБА_3 та майновим поручителям ОСОБА_1 і ОСОБА_2 письмове повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням (а.с.84). Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_1 , не зазначено про отримання ними листів від 01.12.2018 року (а.с.86).

Відповідно до даних відстеження надсилання рекомендованих листів «Трекінг» встановлено, що дані про відправлення за номером 1400042142788 та 1400042142796 відсутні, тому що не зареєстровані в системі (а.с.182-183).

Дані правовідносини регулюються нормами ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ЦК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року №898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону № 898-IV).

За приписами частини першої статті 35 Закону №898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридц`ятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями статті 37 Закону №898-IV визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року №800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закон №800-VI) норми статті 37 Закону №898-IV передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Приписами статті 36 Закону №898-IV (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом №800-VI змін до статті 36 Закону №898-IV її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З 01.01.2016 року набув чинності Закон України від 26.11.2015 №834-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №834), пунктом 2 розділу 2 “Прикінцеві та перехідні положення” якого встановлюють, що з дня набрання чинності цим Законом нотаріуси наділяються повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

Згідно з п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Відповідно до ст.35 ЗУ “Про іпотеку” в разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаної вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Тому, обов`язок з надіслання вимоги може вважатися виконаним Іпотекодержателем лише у разі, якщо така вимога отримана іпотекодавцем і строк її виконання обчислюється з моменту отримання цієї вимоги.

Аналіз наведеної вище норми дає підстави для висновку про те, що обов`язок з надіслання вимоги може вважатися виконаним тільки в разі, коли така вимога отримана іпотекодавцем і строк її виконання обчислюється з моменту отримання такої вимоги. Таким чином, іпотекодержатель має довести не тільки факт надіслання, а й отримання вимоги, а реєстратор речових прав вимагати такі документи.

Отже, підсумовуючи вищезазначене суд, прийшов до висновку, що у матеріалах справи відсутні відомості про належним чином отримання Іпотекодавцями письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.24 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім цього, відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно положення ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

Як випливає із зазначених норм, єдиною підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності є рішення суду про скасування відповідного рішення державного реєстратора. Таким чином, встановлений законодавством порядок скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачає необхідність звернення до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Отже, згідно з ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічну правову позицію також і зазначила Велика Палата Верховного суду України у своїй Постанові від 20.03.2019 року по справі №306/2053/16-ц.

Окрім цього, судом встановлено, що 15 січня 2019 року набула чинності нова редакція Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом від 24.05.2001 року № 127 Держкомбуд, архітектури та житлової політики України (далі - Інструкція). Відповідно до ч. 2 розділу II Інструкції, технічній інвентаризації підлягають будинки садибного типу. Згідно Примітки в Додатку 3 до Інструкції (пункт 13 розділу І), дані технічного паспорта актуальні протягом одного року з дати проведення технічної інвентаризації. Аналіз положень ст. ст.3, 10, 18 Закону № 1952-IV дає підстави вважати, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно в особі державних реєстраторів, обов`язком яких є забезпечення достовірності інформації, внесеної до Держреєстру. Відтак, державний реєстратор, зважаючи на вимоги Інструкції (пункт 13 розділу І), мав звернути увагу на те, що ним здійснюється державна реєстрація прав на підставі неактуальних (відповідно до інструкції) технічних характеристик об`єкта нерухомості, оскільки остання технічна інвентаризація іпотечного майна здійснювалася 10 червня 2005 року, що підтверджується Іпотечним договором № 58-Ж. Інвентаризація іпотечного майна не здійснювалася Іпотекодержателем 14 років. За такий тривалий період технічні характеристики предмета іпотеки втратили свою актуальність з незалежних від Іпотекодавців причин, зокрема, з причин невірних первинних обчислені, та вимірювань, що підтверджується даними інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомості. Державний реєстратор цих обставин не встановив, а заявник не надав технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта, внаслідок чого до Держреєстру внесено недостовірну інформацію про об`єкт нерухомості - оформлено право власності AT «Укрсоцбанк» на об`єкт нерухомого майна загальною площею 253,50 м2, що суперечить дійсним технічним характеристикам об`єкта. Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Беручи до уваги встановлені судом факти та відповідні правовідносини, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення про перехід права власності на нерухоме майно, скасування реєстрації речового права підлягає до задоволення у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 223, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, Законом України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”, Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст.321 ЦК України, суд, - у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 — задовольнити.

Визнати незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 46003250 від 18.03.2019 року 14:03:10 та скасувати запис №30738173 від 12.03.2019 17:31:02 про реєстрацію речового права, права власності на об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019 (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-банк», код ЄДРПОУ 23494714), який вчинено державним реєстратором Горщар Михайлом Васильовичем, Велятинської сільської ради Хустського району, Закарпатської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_3 ;

Позивач : ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_3 ;

Відповідач : Акціонерне товариство «Альфа-банк», ЄДРПОУ 23494714, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, поштовий індекс — 03150;

Відповідач : Державний Реєстратор Велятинської сільської ради Горщар Михайло Васильович, с.Велятино, вул.Миру, 72, Хустського району, Закарпатської області, поштовий індекс — 90453.

Головуючий В.О.Монич