Ухвала суду № 9458572, 25.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 р.Справа № 2-а-8435/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп"янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009р. по справі№2-а-8435/08/2070

за позовом Державного підприємства Куп’янський ветеринарно-санітарний завод "Ветсанзавод" <Список ><Текст >

до Куп"янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

22.08.2008 року, Державне підприємство Куп’янський ветеринарно-санітарний завод „Ветсанзавод” (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить, після уточнення, скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000582310/0 від 23 липня 2008 року, в частині визначення податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 62 614,60 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 року позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000582310/0 від 23 липня 2008 року про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток у загальному розмірі 62614,60 грн., з яких: 50507,50 грн. – основний платіж, 12107,10 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року(далі – Закону№334/94-ВР), що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

працівниками відповідача була зроблена виїзна планова перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року , що був складений акт №1005/23-05495325 від 11.07.2008 року.

Порушення виявлене під час перевірки склало у порушенні пп..4.1.6п.4.1ст.4,п.5.1,пп..5.2п.5.2,пп..5.3.1п.5.3,пп..5.3.2п.5.3,пп..5.6.1п.5.6,абз.1.5,пп..5.4.10п.5.4ст.5,п.5.6пп.5.7.1п.5.7,п.5.9,п.5.9ст.5.п.6.1ст.6,пп..8.7.1п.8.7,пп..12.1п.12.1ст.12 Закону №334/94-ВР, в результаті чого підприємству зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування податку на прибуток за період перевірки з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року в сумі 263292 грн., в тому числі за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 35 890 грн. та за період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року в сумі 227 402грн. Донараховано податок на прибуток за період перевірки з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року в сумі 50507,50 грн., в тому числі за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 20056 грн. та за період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року в сумі 30451.50 грн.

За результатами перевірки було ухвалене податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2008 року № 0000582310/0 за платежем податок на прибуток на суму усього 62614,60 грн., за основним платежем – 50507,50 грн., за штрафними (фінансовими)санкціями – 12107,10 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, викладені в акті №1005/23-05495325 від 11.07.2008 року здебільшого не підтверджені первинними документами, а зроблені лише на підставі записів в регістрах бухгалтерського обліку.

Крім цього, в результаті встановлених судом обставин, які свідчать про необґрунтованість претензій відповідача щодо віднесення позивачем до складу валових витрат у період з 01.10.2007 року по 31.03.2008 року сум у загальному розмірі 64739 грн. та необґрунтованість претензій відповідача щодо не віднесення позивачем до складу валових доходів сум у загальному розмірі 404361 грн., інші встановлені відповідачем порушення податкового законодавства на формування об’єкту оподаткування з податку на прибуток не впливають.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно до п.п.5.3.9.п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР зазначено, що господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні” від 16.07.1999 року №996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як свідчать матеріали справи, обґрунтовуючи свою позицію відповідач посилається на дані записів регістрів бухгалтерського обліку позивача, а не на первинні документи бухгалтерського обліку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність посилань на характерні складові господарської операції, що унеможливлює надання судом їх оцінки.

Стосовно доводів відповідача про заниження приросту позивачем балансової вартості запасів за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року на суму 3549 грн. та за період з 01.10.2008 року по 31.03.2008 року в сумі 3712 грн., а саме не включення до складу валового доходу отриманих сум відкритих асигнувань на виконання програми загального фонду Державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів, в результаті чого позивачем занижено суму валового кошторису розпорядника бюджетних коштів, в результаті чого позивачем занижено суму валового доходу за четвертий квартал 2007 року на - 177100 грн., а за перший квартал 2008 року на - 220000 грн. , то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що їх не можна приймати до уваги, оскільки вони були зроблені без дослідження первинних документів, що знайшло своє відображення в акті перевірки.

Крім цього, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про правильне не включення до валового доходу позивачем коштів державного трансферту, оскільки зазначені кошти були отримані позивачем до 01.07.2004 року, не відповідають ознакам валового доходу платника податку, їх одержання прямо не пов’язано з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

Наведена обставина зазначена у постанові Кабінету міністрів України від 19 серпня 2004 року №1059, якою затверджено державну програму реконструкції та модернізації державних спеціалізованих ветеринарно-санітарних заводів на 2005-2010 роки, дія, якої поширюється на позивача.

Щодо висновків апеляційної скарги про неправильне включення позивачем до валових витрат вартості придбаних запчастин у четвертому кварталі 2007 році на суму 18729,00 грн. та у першому кварталі 2008 року на суму 46010 грн. до складу валових витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів у сумі, що перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп на початок звітного періоду, то колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що станом на 01.10.2007 року сукупна балансова вартість основних фондів становить 1177936,00 грн., а 10% дорівнює - 117794,00 грн., а станом на 01.10.2008 року сукупна балансова вартість основних фондів становить 1242325,00 грн., а 10% дорівнює 124233,00 грн. Тобто суми витрат здійснених позивачем на придбання запчастин у четвертому кварталі 2007 року у розмірі 18729,00 грн. та у першому кварталі 2008 року у розмірі 46010 грн., пов’язаних з поліпшенням основних фондів не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп на початок звітного періоду.

Згідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У зв’язку з цим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2008 року не відповідає критеріям наведеним вище та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 року по справі №2-а-8435/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 29.01.2010 р.