Ухвала суду № 9458633, 25.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 р.Справа № 2-а-30763/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2009р. по справі№2-а-30763/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкор Ренч Україна" <Список ><Текст >

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

28.01.2009року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкор Ренч Україна" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі - відповідач), в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 19 грудня 2008 року № 0000 141601/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 2790,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000141601/2 від 01.10.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2790,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР (далі – Закон №334/94-ВР), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР(далі – Закон № 168/97-ВР), що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач надав заперечення в яких просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ „Астрон” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додані вартість на рахунок платника у банку за червень 2008 року, що було зафіксовано актом від 01.09.2008 року №947/16-015/32796990.

Позивач є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю „Астрон”.

Порушення виявлене під час перевірки склало у порушенні п.4.1ст.4 Закону № 168/97-ВР,а саме: було занижено податкове зобов’язання за травень 2008 року на суму 794152 грн., за червень 2008 року на суму 68226 грн.; в порушення п.4.3 ст.4 Закону №168/97-ВР було занижено податкові зобов’язання за травень 2008 року на суму 2 790,88 грн. В результаті чого зменшено суму ПДВ заявлену до відшкодування за червень 2008 року на 736206 грн. та зменшено суму від’ємного значення за порядку 18.2 декларації з ПДВ на суму 68226 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення - рішення від 19 грудня 2008 року № 0000141601/2, яким було визначено до зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2790,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження були ухвалені рішення від 21.10.2008 року №5112/10/25-017; рішення від 19.12.2008 року №5341/10/103;

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час здійснення своїй господарської діяльності у перевіряємий період порушень податкового законодавства не допускав.

Оскаржувані повідомлення –рішення не відповідають критеріям правомірності рішень, викладеним в частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.3.1 ст.3 Закону № 168/97-ВР під об’єктом оподаткування слід розуміти операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості застоводавця, а також, з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) згідно пп..3.1.1; ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі або реімпорту.

Пункт 4.3 статті 4 Закону №168/97-ВР зазначає, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактова) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських комісійних та інших витрат, видів винагород, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Як вбачається із матеріалів справи, в своїй господарській діяльності позивач здійснював операції по реалізації імпортного товару, а саме: етикету твердого НL Alians Filter UA3 в кількості 900000 шт. та етикету твердого НL Hilton Lights MD3 в кількості 1100 тис. шт. АТ тютюновій компанії „ВАТ- Прилуки”, договір поставки від 10.07.2007 року №АRU01/0707.

Вантажно-митною декларацією № 802000001/8/007289 від 25.04.2008 року була визначена база оподаткування, та нарахована сума ПДВ у розмірі 36628,20 грн., яка була сплачена позивачем.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідач, посилається на зниження позивачем базу оподаткування та не включення до неї митних зборів в сумі 11 455,74 грн. та послуги по митному оформленню вантажу в сумі 1 072,54 грн. (без ПДВ), чим на суму 2 790,88 грн. було занижено податкові зобов’язання за травень 2008 року.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про застосування до даного спору положень п.4.1ст.4 Закону №168/97-ВР, яка каже, що базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів ), згідно із Законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включаються до ціни товарів (послуг) ).До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) більша ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначаються за звичайними цінами.

Згідно до п.п.1.20.1 Закону №334/94 звичайною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено протилежне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих цін.

На підставі п.1.20.2 Закону №334/94 справедлива ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фізично, мають достатньо інформацію про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, що склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).Ідентичними є товари (товари, послуги), що мають однакові основні ознаки та незначні відмінності в зовнішньому вигляді. Однорідними вважаються товари (роботи, послуги), що мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, які дозволяють їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними.

Реалізований позивачем товар - етикету твердого НL Alians Filter UA3 та НL Hilton Lights MD3 є товаром індивідуального характеру, передбачений для продажу єдиному покупцю.

У зв” язку з цим, колегія суддів, погоджується з доводами суду першої інстанції про недоведеність відповідачем своїх заперечень.

Стосовно посилань представника відповідача на експертні висновки №НІ-327 від 15.08.2008 року, №471-И від 12.11.2008 року, то вони містять посилання визначення ринкової вартості іншої продукції позивача, ніж визначена у договорі з АТ тютюновою компанією „ВАТ- Прилуки” та позивачем у 10.07.2007 року № №АRU 01/0707.

Крім цього, наведені висновки зроблені Харківською торгово-промисловою платою, та не є належними доказами вартості аналогічних товарів, на час здійснення господарської операції.

Тому, висновки суду першої інстанції про безпідставність заперечень відповідача з цього питання є обґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача не відповідає наведеним критеріям тому, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2009р. по справі№2-а-30763/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 29.01.2010 р.