Ухвала суду № 94581133, 01.02.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/17603/16-а

Провадження № 2-а/686/79/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря Антосєва В.П.,

розглянувши заяву про відвід у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Давидковецької сільської ради Хмельницького району та ОСОБА_2 про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Давидковецької сільської ради Хмельницького району та ОСОБА_2 про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

29 січня 2021 року відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву про відвід судді Палічака О.М. від розгляду вказаної справи, оскільки 19 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав заяву у справі № 686/17603/16-а та уточнив позовні вимоги в частині стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул та з урахуванням висновку судово-економічної експертизи від 05.03.2019 року за № 6760/7-26-772/19-26 просив суд стягнути з Давидковецької сільської ради розмір заборгованості перед ним по виплаті середнього заробітку за вимушений прогул з 19.05.2013 року по 10.01.2018 року в сумі 165 236грн. 67 коп.

Разом з тим, 17 червня 2020 року Хмельницьким міськрайонним судом головуючим суддею Палінчак О.М. винесено ухвалу у справі № 686/15185/14-а, якою було задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Позовні вимоги, уточненні ОСОБА_1 19 квітня 2019 року, свідчать про те що предметом розгляду справи є стягнення коштів за період з 21.06.2014 року по 27.07.2015 року, тобто період, який відповідає періоду у справі № 68б/15185/14-а, у якій головуючим суддею Палінчаком О.М було винесено рішення та зобов`язано Давидковецьку сільську раду Хмельницького району Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення його на посаді.

Таким чином, головуючий суддя Палінчак О.М повторно бере участь у справі № 686/17603/16-а, де позивачем ОСОБА_1 заявлено вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період який відповідає періоду у справі №686/15185/14-а, а саме, з 21.06.2014 року по 27.07.2015 року, та матеріали якої використовуються при розгляді справи № 686/17603/16-а, зокрема використано при проведенні судово-економічної експертизи Хмельницьким відділенням КНДІСЕ старшим судовим експертом Кондирал О.О. 05.03.2019 року, та складено висновок експерта № 6760/17-26/770-772/19-26, а після постановлення ухвали 17 червня 2019 року у справі № 686/15185/14-а про встановлення судового контролю, опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.

Згідно п. 2, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; за наявності інших обставин ,які викликають сумнів у неупередненості або об`єктивності судді;

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КАС України - суддя підлягає відводу(самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 року, встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості, а саме, проводить відмінність між: 1) суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі; 2) об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь обґрунтовані сумніви в цьому відношенні («Кіпріану проти Кіпру», «П`єрсак проти Бельгії», «Грівз проти Сполученого Королівства»). Разом з тим чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об`єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб`єктивний тест). У зв`язку з цим рішення про те, чи слід застосувати в певній ситуації той чи інший критерій, залежить від конкретних фактів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Як зазначається у пункті 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухвалених 17.11.2010 року, зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Крім того, Консультативна рада європейських суддів у пункті 12 Висновку №1 (2001) наголошує: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано». Отже є тісний зв`язок між незалежністю і об`єктивною неупередженістю. З цієї причини Європейський суд з прав людини зазвичай розглядає ці дві вимоги разом («Фіндлі проти Сполученого Королівства»). В свою чергу пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає незалежності від інших гілок влади (тобто виконавчої та законодавчої), а також від політичних партій («Нінн-Хансен проти Данії»). При цьому, питання завжди полягає в тому, чи дотримуються в конкретній справі вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Хенрік Урбан і Ришард Урбан проти Польщі»).

Також Європейський суд з прав людини запровадив критерії оцінки незалежності. А саме, при визначенні того, чи може орган вважатися «незалежним», Європейський суд з прав людини бере до уваги такі критерії («Фіндлі проти Сполученого Королівства»): 1) порядок призначення його членів і тривалість терміну їх повноважень; 2) гарантії від зовнішнього тиску; 3) зовнішні ознаки незалежності. Що стосується першого критерію, то Європейський суд з прав людини зазначає, що саме по собі призначення суддів парламентом не може піддавати сумніву незалежність цих суддів («Філіппіні проти Сан-Марино»; «Нінн-Хансен проти Данії»). Аналогічно призначення суддів органом виконавчої влади є допустимим за умови, що призначені особи не відчувають впливу або тиску ззовні при виконанні судових функцій («Хенрік Урбан і Ришард Урбан проти Польщі»; «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства»). Що стосується третього критерію, то важливою є довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти населенню («Саінер проти Туреччини»). Сумніви в незалежності відсутні, коли, на думку Європейського суду з прав людини у «об`єктивного спостерігача» не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається («Кларк проти Сполученого Королівства»).

Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очалан проти Туреччини»). Європейський суд з прав людини застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд

(«Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»). Суддя, у відношення якого є обґрунтовані побоювання недостатньої неупередженості, повинен негайно взяти відвід («Веттстейн проти Швейцарії», «Кастілло Альгар проти Іспанії», «П`єрсак проти Бельгії») .

За наведеного, лише розгляд справи судом, об`єктивність і неупередженість якого перебуває поза всяким сумнівом є гарантією того, що судове рішення буде сприйняте суспільством як справедливе, незалежне та безстороннє, і лише в такому випадку буде дотримано право сторін на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2015 року у справі № 686/15185/14-а (головуючий суддя Палінчак О.М.) скасовано розпорядження сільського голови села Давидківці Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича О.І. № 99-р від 20 червня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради на підставі ст. 40 ч. 1 КЗпП України; скасовано розпорядження сільського голови села Давидківці Хмельницького району Хмельницької області Ланкевича О.І. № 125-р від 20 серпня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради за ст. 40 п.1 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області з 20 червня 2014 року; зобов`язано Давидковецьку сільську раду Хмельницького району Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення його на посаді; стягнути з Давидковецької сільської ради Хмельницького району на користь ОСОБА_1 3 000 грн. моральної шкоди. Також встановлено, що 19 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав заяву у справі № 686/17603/16-а про уточнення позовних вимог в частині стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул та з урахуванням висновку судово-економічної експертизи від 05.03.2019 року за № 6760/7-26-772/19-26, тапросив суд стягнути з Давидковецької сільської радирозмір заборгованості перед ним по виплаті середнього заробітку за вимушений прогул з 19.05.2013 року по 10.01.2018 року в сумі 165 236грн. 67 коп.

Враховуючи подану відповідачем ОСОБА_2 заяву про відвід головуючого судді Палінчака О.М., суд приходить до висновку про обґрунтованість такої заяви, позаяк за наведених обставин відсутні достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності та неупередженості судді Палінчака О.М. під час розгляду справи № 686/17603/16-а з урахуванням ухвалення останнім постанови у справі № 686/15185/14-а.

На підставі викладеного, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади, уникнення звинувачень в упередженості та будь-яких спроб посягань на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності, а також для усунення сумнівів у сторін та у суспільства в цілому щодо об`єктивності та неупередженості в розгляді адміністративної справи № 686/17603/16-а, заява про відвід судді Палінчака О.М. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 40 КАС України,

постановив:

Заявлений відвід судді Палінчака Олександра Миколайовича задовольнити.

Передати керівнику апарату суду дану справу для повторного розподілу між суддями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: О.М. Палінчак