Рішення № 9457345, 26.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 45/379-09

вх. № 10148/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Богунова Н.О., довіреність від 26.11.2009 року

відповідача - Чорнобай Л.М., директор, Мороз О.О., довіреність від 16.02.2010 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Стирол Пак", м. Горлівка

до ТОВ "Альмапласт", м. Харків

про стягнення 387557,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, згідно заяви про зміну розміру позовних вимог, прийнятої ухвалою суду від 22 березня 2010 року по справі № 45/379-09, просить стягнути з відповідача 267400,00 грн. основного боргу, 18158,83 грн. пені, 8248,77 грн. штрафу, 11530,86 грн. річних, 54824,13 грн. інфляційних, 27394,72 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3875,57 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору купівлі-продажу № 86 від 20 червня 2007 року.

Позивач в засіданні суду 26 квітня 2010 року позов з врахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог підтримує.

Відповідач в засіданні суду 26 квітня 2010 року надав суду відзив на заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 9441 від 26.04.2010 р.). Відповідач в засіданні суду підтримує наданий відзив, проти суми основного боргу не заперечує, проте заперечує про нарахування інфляційних та річних посилаючись на те, що умови договору не передбачають їх нарахування. Вказує на те, що задоволення позовних вимог позивача призведе до ліквідації підприємства-відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

20 червня 2007 року між ЗАТ "Стирол Пак", правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 86 згідно умов якого позивач взяв на себе зобов’язання щодо передачі у власність відповідачу товару, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти товар від позивача та своєчасно оплатити його на умовах договору. Товар, який є предметом договору, перелічено в протоколі узгодження цін, який є невід’ємною частиною договору. Загальна сума договору визначається вартістю товару, відвантаженого позивачем відповідачу на протязі терміну дії договору. За умовами договору, якщо інше не обумовлено протоколом, відповідачу надається відстрочення платежу на 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Між сторонами було складено протоколи узгодження цін по договору.

Згідно з накладними за період з серпня 2008 року по жовтень 2008 року позивач на виконання своїх зобов’язань по договору № 86 передав відповідачу товарів на загальну суму 274976,82 грн.

01 червня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої змінено редакції преамбули договору та банківських реквізитів позивача (внаслідок реорганізації ЗАТ "Стирол Пак" в ТОВ "Стирол Пак").

Відповідачем проведено частковий розрахунок із позивачем на загальну суму 7576,82 грн., що підтверджено сторонами під час розгляду справи та довідками банку про надходження грошових коштів. Однак, в порушення взятих на себе зобов’язань за договором, остаточний розрахунок за отримані товари відповідачем не здійснено.

Позивач, згідно заяви про зміну розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 267400 грн. основного боргу, яка підтверджена матеріалами справи.

Вказана сума також підтверджується актом звіряння станом на 01 квітня 2010 року, який підписано та скріплено печатками сторін і за яким відповідач визнає наявну у нього заборгованість перед позивачем в зазначеному розмір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 267400 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 267400 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також пред’явлено до стягнення 18158,83 грн. пені, 8248,77 грн. штрафу, 11530,86 грн. річних, 54824,13 грн. інфляційних.

Відповідно до п. 12.1 договору, у разі порушення строків оплати визначених п. п. 3.2, 3.3 договору, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 3% від вартості товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума пені в розмірі 18158,83 грн., 11530,86 грн. річних та 51929,90 грн. інфляційних підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі. В решті інфляційних, а також в сумі штрафу в розмірі 8248,77 грн. суд вважає за необхідне відмовити позивачу у зв’язку із безпідставним пред’явленням до стягнення. При цьому суд вважає за необхідне вказати на те, що при зверненні із вимогами щодо штрафу позивачем не враховано приписи ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України.

Позивач також просить суд стягнути на його користь з відповідача 27394,72 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами з посиланням на ст. ст. 536, 692 ЦК України. З огляду на те, що належним чином оформленої угоди сторін (додаткової угоди, тощо) відносно сплати процентів за користування грошовими коштами суду не надано, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 3490,19 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ТОВ "Альмапласт", 61172, м. Харків, вул. Роганська, 144/67 (в тому числі з р/р 26004860420570 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код ЗКПО 31941189) на користь ТОВ "Стирол Пак", 84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10 (р/р 26003959677098 у Горлівському відділенні філії ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в м. Донецьку, МФО 335537, код ЗКПО 31615086) 267400 грн. основного боргу, 18158,83 грн. пені, 11530,86 грн. річних, 51929,90 грн. інфляційних, 3490,19 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/379-09 підписано 28 квітня 2010 року.