Постанова № 9456748, 18.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2010 року           17:06           № 2а-5070/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватне підприємство "Соломія-М"

до Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.09р. №0002312330

За участю представників:

позивача : Васильєва О.В., Карпенко М.М.

відповідача: Мельник Р.В.

третьої особи: Грембовський В.О.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18.03.2010р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Соломія-М»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002312330 від 05.05.09р.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав та в обґрунтування безпідставності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п. 9, п. 12 ст. 3, ст.. 6 закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначив, що книги обліку розрахункових операцій ведуться належним чином, фіскальні звіти друкуються щоденно та підклеюються, звітні чеки зберігаються належним чином. Крім того, зазначає, що ПП «Соломія –М»є єдиною адміністративно –господарською одиницею, а тому облік запасів в розрізі місць запасів не повинен вестись, оскільки не передбачене чинним законодавством.

Відповідач проти позову заперечив та просить суд відмовити в задоволені адміністративного позову, оскільки посадовими особами ДПА у м. Києві проведена перевірка ПП. «Соломія –М»та встановлені порушення п. 9, п. 12 ст. 3, ст.. 6 закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що стали підставою прийняття ДПІ у Святошинському районі м. Києва рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002312330/0 від 05.05.09р.

За клопотанням відповідача суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державну податкову адміністрацію у м. Києві яка підтримала позицію відповідача, проти позову заперечила та просила відмовити ПП. «Соломія –М»в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

.

Працівниками Державної податкової адміністрації у м. Києві, на підставі направлення №430 від 13.04.2009р., була проведена перевірка Приватного підприємства «Соломія –М»щодо дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт №0408/26/57/23/31354672 від 13.04.2008р.

В пп. 2.2.13 акту встановлено, що підприємством надаються послуги у сфері громадського харчування, реалізовуються алкогольні напої за наявності відповідної ліцензії. Для розрахунків із споживачами використовується реєстратор розрахункових операцій належним чином зареєстрований та опломбований. Підприємством не забезпечено щоденного друкування фіскальних звітних чеків, а саме: в КОРО №2657003539/3 від 22.08.06р. –Z – звіт №1232 від 02.09.2008р. в КОРО №2657003539/4 від 23.10.08р. - Z –звіт №1284 від 24.10.08р.; №1328 від 07.12.08р. Не забезпечено зберігання фіскального звітного чека в КОРО №2657003539/3 від 22.08.06р. від 11.10.2008р. №1271.

Так в Акті зазначено, що в ході перевірки перевірено повноту оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарів) по коньяку «Жан-Жак»отриманий від ТОВ «Атлантіс»(код ЄДРПОУ 30012937). При цьому встановлена нестача 6,75 л. на загальну суму 1012,50 грн.

Всупереч вимогам Наказу МФУ від 11.08.94р. №69 (п. 3в) для підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку (звітних даних) інвентаризації у випадках передбачених Законом не проводилось. Матеріально відповідальними особами аналітичний облік запасів в розрізі місці запасів не ведеться. На момент перевірки (13.04.09р. о 12:38) у бармена Коновал І.І. знаходилось залишків товарів на загальну суму 16768,50 грн. без відповідних супровідних документів. Товарно - грошові звіти за період з 01.01.2009р. не містять підписів осіб відповідальних за їх складання та обробку.

Порушено вимоги стандарту №1 бухгалтерського обліку, затвердженого наказом МФУ від 31.03.99р. №87. Відсутні підписи на накладних осіб відповідальних за встановлення роздрібних цін при торгівлі (роздрібній) в барі підприємства.

За висновками перевірки встановлені порушення п. 9, п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон №265),якими передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; -

- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);

- облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно з п. 4 ст. 17, ст. 20 Закону №265 ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийняте рішення №0002312330/0 від 05.05.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 34897,00 грн.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 13.04.2009р.:

-          за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків РРО або не зберігання їх в КОРО застосовано фінансові санкції : (20 н.м.д.г. х 17 = 340 х 4) = 1360,00 грн.;

-          за неведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не облікованими товарами застосовані фінансові санкції: (2 х 16768,50) = 33537,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась стосовно контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 15 Закону N 265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні", 04.12.1990 року за № 509-ХІІ, зокрема статтею 111.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін суд не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки в частині застосування штрафних санкцій у сумі 33537,00 грн. за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону №265, виходячи з наступного.

Згідно пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем застосована штрафна санкція відповідно до ст. 20 Закону, яка передбачає відповідальність за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.

До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування, належать накладні та товарно-транспортні накладні.

Судом встановлено, що надходження товару на ПП. «Соломія –М»здійснюється на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а саме –накладні та товарно –транспортні накладні, які мають номер, дату постачання, суму, підписи та печатки сторін, відомості з яких вносяться до товарного звіту підприємства.

Товарний звіт складається із залишку товарів на початок звітного періоду, їхнього приходу та видатків, а також залишку на кінець періоду. На початку товарного звіту записуються залишки на початок звітного періоду, які повинні відповідати залишкам на кінець звітного періоду попереднього товарного звіту. Такі товарні звіти складаються позивачем один раз на місяць.

Позивачем до матеріалів справи надано завірені копії товарних звітів за січень –квітень 2009 року, накладні № 90008004 від 19.01.09р., №РН-14-002866 від 21.01.09, №1307/К від 23.01.2009р., №90009286 від 26.01.09., №РНКК від 31.01.09р., №90010541 від 02.02.09р., №90013298 від 16.02.09р., №3844/К від 20.02.09р., №РН-14-009455 від 25.02.09р., №90016354 від 02.03.09, №6319/К від 13.03.09р., №90019564 від 16.03.09р., №7774/К від 27.03.09р., №90023427 від 30.03.09р., №90024936 від 06.04.09р., №РНКК-08839 від 09.04.09р., що підтверджують надходження горілчаних виробів.

А отже, застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 33537,00 грн.є безпідставним та неправомірним.

Суд погоджується з застосуванням фінансової санкції у розмірі 1360,00 грн. за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків, на підставі п. 4 ст. 17 Закону №265, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 2 Закону України №265/95-ВР визначено термін «фіскальний звітний чек»(Z-звіту) згідно якого це документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті.

Згідно з абзацом другим ст.. 2 закону України №265/95-ВР фіскальні функції –здатність реєстратора розрахункових операцій забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Виконання Z-звіту безумовно відноситься до фіскальних функцій РРО. У ст. 13 Закону №265/95-ВР зазначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. №199 затверджено «Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування». У п. 2 Вимог №199 наведено визначення : зміна –період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Таким чином зміна РРО –період часу, не прив’язаний до календарної дати, відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»№ 199 усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 годин. Якщо торговельний об'єкт працює цілодобово, то фіскальний звітний чек роздруковується кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше ніж через 24 години після початку роботи.

Перевіркою встановлено, що позивач проводив розрахункові операції без подальшого роздрукування щоденних фіскальних звітних чеків, а саме: в КОРО №2657003539/3 від 22.08.06р. –Z –звіт №1232 від 02.09.2008р. в КОРО №2657003539/4 від 23.10.08р. - Z –звіт №1284 від 24.10.08р.; №1328 від 07.12.08р., а також не забезпечено зберігання фіскального звітного чека в КОРО №2657003539/3 від 22.08.06р. від 11.10.2008р. №1271.

За таких обставин, суд дійшов висновку про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002312330 від 05.05.2009р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33537,00 грн.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення в цілому.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Соломія –М»підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002312330 від 05.05.2009р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33 537,00 грн.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 П.О. Григорович