Ухвала суду № 94533598, 01.02.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 223/583/20

Провадження № 1-кп/242/351/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Владимирської І.М., суддів Черкова В.Г., Хацько Н.О., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурора Желтухіна А.О., захисника Осика М.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050540000078 від 26.05.2020 року, відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 зач. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_1 (без застосування застави), зазначивши, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, вказавши, що ОСОБА_1 обвинувачується в особливо тяжкому злочині, під загрозою можливого покарання, може переховуватись від суду, почати впливати на потерпілого, свідків (оскільки не виключається можливість їх повторного допиту), що обґрунтовує наявність ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Оскільки ОСОБА_1 інкримінується вчинення замаху на кримінальне правопорушення, то є підстави вважати про наявність ризику, що він може продовжити кримінальне правопорушення. Крім того, відомостей, які б вказували про неможливість перебування обвинуваченого в місцях тримання під вартою, зокрема, за станом здоров`я, не здобуто. відшкодування витрат на лікування від обвинуваченого потерпілий не отримував, працевлаштування особи не є гарантією належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Також до суду надійшла заява від Вугледарського міського голови ОСОБА_2 про передачу ОСОБА_1 йому на поруки. У зверненні наголошено на довготривалому перебуванні обвинуваченого під вартою та надана позитивна характеристика. Заявник запевнив суд, що йому зрозуміло в чому обвинувачується ОСОБА_1 , відома відповідальність прийнятих на себе зобов`язань, а тому він готовий забезпечити явку обвинуваченого до суду для участі в розгляді справи.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Осика М.І. та обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора заперечують, вважають заявлені прокурором ризики, передбачені ст.177 КПК України, необґрунтованими та недоведеними, заяву про взяття на поруки підтримують. Прокурор проти задоволення заяви Вугледарського міського голови ОСОБА_2. про передачу ОСОБА_1 йому на поруки заперечує.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 не втратили своєї значущості, при цьому суд вбачає ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду (оскільки йому інкримінується особливо тяжкий злочин); незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні (оскільки судовий розгляд триває, не виключена необхідність повторного допиту потерпілого та свідків, про що заявляється захисником в наданому суду клопотанні); продовжити кримінальне правопорушення, оскільки злочин не доведений до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1 , а тому він може довести свій злочинний умисел до кінця, вказані обставини в їх сукупності також свідчать про ризик можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

Захисник та обвинувачений зазначають про поганий стан здоров`я обвинуваченого і неможливість отримання ним в умовах ізоляції належного лікування, як на підставу для зміни запобіжного заходу. Дані обставини неодноразово були предметом розгляду при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому як слідчим суддею, так і судами різних інстанцій, які обґрунтовано прийшли до висновку, що доводи про поганий стан здоров`я обвинуваченого не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який. Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних про застереження та наявність захворювань, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 може отримати необхідну медичну допомогу в умовах слідчого ізолятору.

Крім того, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, та приходить до висновку, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

Доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про продовження строку його дії.

Обставини, на які посилається Вугледарський міський голова, судом перевірялись та оцінювались, а тому за висновком суду тримання під вартою ОСОБА_1 є виправданим та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, що надасть можливість в найкоротші строки завершити судовий розгляд обвинувального акту.

Крім того, під особливою довірою до особи слід розуміти те, що ця особа раніше виконувала роль поручителя і реально спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Однак таких відомостей суду стороною захисту представлено не було, крім того, суд враховує ту обставину, що обвинувачений звільнений з попереднього місця роботи, вказує, що працює в іншій установі, що на думку суду також ставить під сумнів реальну спроможність заявника забезпечити його належну процесуальну поведінку і виконання обов`язків, про які зазначено в заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на теперішній час обвинуваченому ОСОБА_1 є недоцільним змінювати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисту поруку, оскільки після прийняття попереднього рішення про продовження запобіжного заходу не з`явилось нових суттєвих обставин щодо обставин кримінального провадження чи особи обвинуваченого, враховуючи те, що станом на даний час обставини зазначені в попередній ухвалі не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави для зміни запобіжного заходу сторонами не надано, ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, а заява поручителя ОСОБА_2 , який хоча і заслуговує на особливу довіру, само по собі не може слугувати підставами для цього.

Сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу, а тому є доцільним продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 01 квітня 2021 року (включно).

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , пов`язане із застосуванням насильства, враховуючи вимоги ч.4 ст.183 КПК України, суд не погоджується з вимогами сторони захисту та не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись положеннями глави 27, ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 відносно взяття ОСОБА_1 під особисту поруку - - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України до 60 діб, тобто до 01квітня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в Донецькому апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя І.М. Владимирська

Судді В.Г. Черков

Н.О. Хацько