Рішення № 94518376, 23.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Справа № 160/13347/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 протягом період з 27.02.2018р. по 31.05.2020р. до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 11.07.1999року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів) помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху №2 управління залізничного транспорту ПАТ «ПівнГЗК», а також щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, періоду перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.07.2011 року по 26.02.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів) помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху №2 управління залізничного транспорту ПАТ «ПівнГЗК», а також щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, періоду перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.07.2011 року по 26.02.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 27.02.2018 року по 31.05.2020 року обчислити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів) помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху №2 управління залізничного транспорту ПАТ «ПівнГЗК»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.06.2020 року обчислити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, розмірах, періоду перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.07.2011 року по 26.02.2018 року.

Просить покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовної заяви представником позивача зазначається, що позивач перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з 18.07.2011 року та отримував пенсію по інвалідності. При призначенні пенсії загальний стаж складав 27 років 7 місяців 12 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 склав 20 років 9 місяців 12 днів. Так, 27.02.2018 року позивач звернувся до пенсійного органу за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1. Позивачу було призначено пенсію за віком з 27.02.2018 року. Надалі, 13.06.2020 року позивачем було направлено відповідачу заяву з проханням надати документи з приводу призначення, розрахунку та обчислення пенсії за віком, у відповідь на яку пенсійним органом було направлено лист, з якого позивачу стало відомо, що станом на 27.02.2018 року відповідачем було розраховано загальний стаж в розмірі 52 роки 4 місяці 8 днів, у тому числі робота за Списком №1 - 18 років 10 місяців 22 дні. Станом на 01.05.2020 року відповідачем розраховано загального стажу роботи 34 роки 3 місяці 11 днів (в тому числі перебування на інвалідності 5 років 9 місяців 19 днів), стаж за Списком №1- 18 років 10 місяців 22 дні. У цьому ж листі зазначено, що з 01.06.2020 року пенсійну справу було приведено у відповідність до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим страховий стаж склав 28 років 5 місяців 22 дні, в тому числі за списком №1 - 20 років 9 місяців 12 днів. З розрахунку стажу проведеного відповідачем у 2020 році слідує, що відповідач виправив свою період роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 помилку та зарахував до пільгового стажу за Списком №1, проте перерахунок був зроблений тільки з 01.06.2020 року, а за період з 27.02.2018 року по 31.05.2020 року перерахунок пенсії позивача через помилку не був здійснений та внаслідок цих дій позивач не до отримав пенсію у належному розмірі. Також з даного листа позивачу стало відомо, 01.06.2020 року відповідачем був здійснений перерахунок пенсії та виключено зі страхового стажу позивача період з 18.07.2011 року по 26.02.2018 року (перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням), чим порушено право на отримання пенсії у пільговому розмірі.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/13347/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі №160/13347/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

27 листопада 2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд залишити без задоволення позовні вимоги позивача в повному обсязі, оскільки не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. Позивачу призначена пенсія по інвалідності у зв`язку з професійним, розраховану за приписами Закону №1058. 27.02.2018 року позивачем було подано заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1. При автоматичному розрахунку пенсії за віком на пільгових умовах загальний стаж роботи позивача складає 52 роки 4 місяці 8 днів, в т.ч. робота за Списком №1 - 18 років 10 місяців 22 дні (з яких 5 років 9 місяців 19 днів - період перебування на інвалідності), а також 18 років додаткових за пільговий стаж за Списком №1. Відповідно, коефіцієнт стажу для обчислення пенсії становив 0,52250 (за 628 календарних місяців). Період перебування на інвалідності крім зарахування до страхового стажу позивача та пільгового стажу за Списком №1 в результаті автоматичної помилки програмного забезпечення був зарахований до кількості додаткових років за списком № 1 становить 13 років, а при обчисленні розміру пенсії за віком доплата була розрахована за 17 років. з 01.06.2020 року пенсійну справу було приведено у відповідність до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим страховий стаж склав 28 років 5 місяців 22 дні, в т.ч. за списком №1 - 20 років 9 місяців 12 днів. Відповідачем стверджується, що ним період перебування на інвалідності зараховано до загального стажу роботи, та виключено його із підрахунку додаткових років за фактично відпрацьований стаж у шкідливих умовах за Списком №1.Також, відповідач звертає увагу на те, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії.

7 грудня 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається, що період роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року мав бути зарахований до пільгового стажу роботи за Списком №1. Проте станом на момент призначення пенсії згідно заяви від 27.02.2018 року розраховано було тільки 18 років 10 місяців 212 дні, а вже станом 01.06.2020 року відповідачем помилку було виправлено, та пільговий стаж за Списком №1 позивача знову став складати 20 років 9 місяців 12 днів, перерахунок пенсії зроблений не був, через це позивач недоотримав пенсію за віком у належному розмірі. Щодо посилань відповідача, що ним період перебування на інвалідності зараховано до загального стажу роботи, та виключено його із підрахунку додаткових років за фактично відпрацьований стаж у шкідливих умовах за Списком №1, позивач зазначає, що він і не просив суд зарахувати період перебування на інвалідності у зв`язку професійним захворюванням до страхового стажу у подвійному розмірі. Відповідач з 01.06.2020 року при приведенні пенсійної справи у відповідність до норм чинного законодавства не зарахував період до страхового навіть в одинарному розмірі. Пільговий стаж роботи за Списком №1 розрахований тільки з урахуванням фактичних періодів роботи позивача без врахування періоду перебування на інвалідності, що підтверджується розрахунком стажу, проведеного відповідачем у зв`язку з уточненням даних в ЕПС від 20.05.2020 року, це суперечить вимогам ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідно до протоколу від 15.08.2011 року №36230 позивачу призначена пенсія по інвалідності з 18.07.2011 року.

При призначенні пенсії за протоколом від 15.08.2011 року №36230, загальний стаж складав 27 років 7 місяців 13 днів (робота за Списком №1 - 20 років 1 місяці 13 днів, ст. 14-25 - 0 років 7 місяців 27 днів, військова служба - 2 роки 0 місяців 12 днів, заг. стаж (після 2004 року) - 7 років 6 місяців 6 днів).

27 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою зареєстрованою за №771 про призначення пенсії, а саме про перехід на інший вид пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

Протоколом призначення пенсії від 07.03.2018 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 27.02.2018 року.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 12 червня 2020 року з проханням надати документи з приводу призначення, розрахунку та обчислення пенсії за віком.

Листом від 26.06.2020 року №0400-0317-8/48410 пенсійним органом було надано відповідь, згідно якої, 27 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою зареєстрованою за №771 про призначення пенсії, а саме про перехід на інший вид пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1. Згідно наданих документів для призначення пенсії загальний стаж роботи позивача склав 52 роки 4 місяці 8 днів, в т.ч. робота за списком №1 - 18 років 10 місяців 22 дні. При обчисленні пенсії з виду на вид позивачу було невірно зараховано до страхового стажу час перебування на інвалідності від професійного захворювання. Станом на 01.05.2020 року загальний стаж роботи склав 34 роки 3 місяці 11 днів (в т.ч. перебування на інвалідності 5 років 9 місяців 19 днів), стаж за Списком №1 - 18 років 10 місяців 22 дні, коефіцієнт стажу 0,52250. Заробітна плата для розрахунку пенсії для розрахунку пенсії використана за періоди з 01.06.1993 по 31.05.1998, з 01.07.2000 по 01.09.2012 та 01.05.2013 по 01.06.2013 , індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати 2,36268. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 12706,26 грн. Розмір пенсії з 27.02.2018 року 6885,86 грн. з них -6639,02 грн- розмір пенсії за віком; - 246,842 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 17 років). З 01.06.2020 року пенсійну справу приведено у відповідність до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим страховий стаж склав 28 років 5 місяці 22 дні, в т.ч. за Списком №1 - 20 років 9 місяців 12 днів, коефіцієнт для обчислення пенсії 2,36268. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 12706,26 грн., а загальний розмір пенсії з 01.06.2020 складає 6364,93 грн, з них: розмір пенсії за віком 12706,26х0,48417 = 6151,99 грн% доплата за понаднормовий стаж (за 13 років )= 1638х13%=212,94 грн. (1638х13%) згідно ст. 28 ч.1 абз.2 Закону №1058 (1638 прожитковий мінімум встановлений для осіб, які втратили працездатність).

Позивач дізнавшись про вищеозначені обставини та вважаючи протиправними дії щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 (1 рік 10 місяців 19 днів) та обчислення пенсії за віком з 27.02.2018 по 31.05.2020 цього періоду роботи щодо призвело недоотримання пенсії за віком в належному розмірі, а також вважаючи що при здійсненні перерахунку за віком з 01.06.2020 року відповідачем протиправно не зараховано стажу (виключено зі страхового стажу) період перебування позивача на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.07.11 року по 26.02.2018 року, з зв`язку з цим позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 1 статті 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, відповідно до яких право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах.

Судом встановлено та записами трудової книжки НОМЕР_2 підтверджується, що позивач: з 23.06.1986 року по 10.10.1986 року (0 років 2 місяці 05 днів), з 16.01.1989 року по 04.08.1989 року (0 років 5 місяців 23 дні) на виробництві «гірничі роботи» управління залізничного транспорту помічником машиніста електровоза ВАТ «ПівдГЗК»; з 08.08.1989 року по 31.07.2003 року помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху №2 управління залізничного транспорту ПАТ «ПівнГЗК»; з 01.08.2003 року по 31.01.2010 року помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні гірничої маси в кар`єрі та на відвалах служби рухомого складу цеху залізничного транспорту по вивезенню гірничої маси з Ганнівського кар`єру управління залізничного транспорту ПАТ «ПівнГЗК».

Трудова книжка НОМЕР_2 містить записи № 9, 10, 13, 15, 17 про атестацію робочих місць позивача за Списком №1 з посиланнями на накази № 207 від 11.07.1994 року, №330/39 від 30.05.2001 року, № 904 від 06.09.2004 року, № 955 від 31.05.2007 року, № 813 від 07.05.2010 року.

Судом встановлено, що при призначенні пенсії за протоколом від 15.08.2011 року №36230, загальний стаж складав 27 років 7 місяців 13 днів (робота за Списком №1 - 20 років 1 місяці 13 днів, ст. 14-25 - 0 років 7 місяців 27 днів, військова служба - 2 роки 0 місяців 12 днів, заг. стаж (після 2004 року) - 7 років 6 місяців 6 днів), в тому числі з розрахунку до стажу вбачається зарахованим стаж роботи по Списку №1 період з 08.08.1989 по 31.12.2001 року - у розмірі 12 років 4 місяці 24 дні.

Протоколом призначення пенсії від 07.03.2018 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 27.02.2018 року, з якого вбачається страховий стаж (повний) 52 роки 4 місяці 8 днів , страховий стаж до 01.01.2004 - 20 років 1 місяць 7 днів, страховий стаж після 01.01.2004 року - 14 років 2 місяці 4 дні, робота за Списком №1 18 років 10 місяців 22 дні, додаткові роки за Списком №1 - 18 років.

Сумом встановлено, що відповідно до індивідуального перерахунку стажу (РС- розр.): перехід з виду на вид, при призначенні пенсії за протоколом від 07.03.2018 року були враховані наступні періоди роботи за Списком №1:

з 27.07.1986 по 02.10.1986 - 0 років 2 місяці 5 днів;

з 16.01.1989 по 08.07.1989 - 0 років 5 місяці 23 дні;

з 08.08.1989 по 31.12.1991 - 2 роки 4 місяці 24 дні;

з 01.01.1992 по 10.07.1999 - 7 років 6 місяців 10 днів;

з 30.05.2001 по 11.12.2002 - 1 рік 6 місяців 12 днів;

з 01.01.2003 по 11.11.2003 - 0 років 10 місяців 11 днів;

з 01.01.2004 по 04.12.2004 - 0 років 11 місяців 4 дні;

з 01.01.2005 по 14.12.2005 - 0 років 11 місяців 14 днів;

з 01.01.2006 по 30.12.2006 - 1 рік 0 місяців 0 днів;

з 01.01.2007 по 28.12.2007 - 0 років 11 місяців 28 днів;

з 01.01.2008 по 18.12.2008 - 0 років 11 місяців 18 днів;

з 01.01.2009 по 23.12.2009 - 0 років 11 місяців 23 дні;

з 01.01.2010 по 31.01.2010 - 0 років 1 місяць 0 днів.

З розрахунку стажу, проведеного відповідачем у зв`язку з уточнення даних в ЕПС від 20.05.2020 року, слідує, що відповідач зарахував наступні періоди роботи за Списком №1:

з 28.07.1986 по 02.10.1986 - 0 років 2 місяці 5 днів;

з 16.01.1989 по 08.07.1989 - 0 років 5 місяці 23 дні;

з 08.08.1989 по 31.12.1991 - 2 роки 4 місяці 24 дні;

з 01.01.1992 по 10.07.1999 - 7 років 6 місяців 10 днів;

з 11.07.1999 по 29.05.2001 - 1 рік 10 місяців 19 днів;

з 30.05.2001 по 31 12.2001 - 0 років 7 місяців 2 дні;

з 01.01.2002 по 11.12.2002 - 0 років 11 місяців 11 днів;

з 01.01.2003 по 11.11.2003 - 0 років 10 місяців 11 днів;

з 01.01.2004 по 04.12.2004 - 0 років 11 місяців 4 дні;

з 01.01.2005 по 14.12.2005 - 0 років 11 місяців 14 днів;

з 01.01.2006 по 30.12.2006 - 1 рік 0 місяців 0 днів;

з 01.01.2007 по 28.12.2007 - 0 років 11 місяців 28 днів;

з 01.01.2008 по 18.12.2008 - 0 років 11 місяців 18 днів;

з 01.01.2009 по 23.12.2009 - 0 років 11 місяців 23 дні;

з 01.01.2010 по 31.01.2010 - 0 років 1 місяць 0 днів.

Тобто, відповідач виправив свою помилку та зарахував період роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів) до пільгового стажу за Списком №1.

Враховуючи те, що пільговий стаж роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів) за Списком №1 підтверджується записами трудової книжки та Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №599 від 08.08.2011 року та був врахований відповідачем до пільгового стажу за Списком №1 при здійсненні перерахунку пенсії. Версія 1.6.55.1 від 20.05.2020 року тому суд при ходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, з перерахунку пенсії Версія:1.6.55 від 19.05.2020 року вбачається, що станом на загальний стаж роботи склав 34 роки 3 місяці 11 днів (страховий стаж до 01.01.2004 року -20 років 1 місяць 7 днів, страховий стаж після 01.01.2004 року - 14 років 2 місяці 4 дні ), а перерахунку пенсії Версія:1.6.55 від 20.05.2020 року чим страховий стаж склав 28 років 5 місяців 22 дні (страховий стаж до 01.01.2004 року -20 років 1 місяць 8 днів, страховий стаж після 01.01.2004 року - 8 років 4 місяці 14 днів.

З розрахунку стажу, проведеного відповідачем у зв`язку з уточненням даних в ЕПС від 20.05.2020 року, слідує, що ним в загальний стаж роботи 28 років 5 місяців 22 дні були враховані наступні періоди: з 01.09.1983 по 22.07.1986 (2 роки 10 місяців 22 дні), 23.07.1986 по 27.07.1986 (0 років 0 місяців 5 днів), з 28.07.1986 по 02.10.1986 (0 років 2 місяці 5 днів), з 03.10.1986 по 10.10.1986 (0 років 0 місяців 8 днів), з 20.10.1986 по 31.10.1988 (2 роки 0 місяців 12 днів); з 16.01.1989 по 08.07.1989 ( 0 років 5 місяців 23 дні), з 09.07.1989 по 04.08.1989 (0 років 0 місяців 26 днів), з 08.08.1989 по 31.12.1991 (2 роки 4 місяці 24 дні), 01.01.1992 по 10.07.1999 (7 років 6 місяців 10 днів), 11.07.1999 по 29.05.2001 (1 рік 10 місяців 19 днів), з 30.05.2001 по 31.12.2002 (0 років 7 місяців 2 дні), з 01.01.2002 по 11.12.2002 ( 0років 11 місяців 11 днів), з 12.12.2002 по 31.12.2002 (0 років 0 місяців 20 днів), з 01.01.2003 по 11.11.2003 (0 років 10 місяців 11 днів), з 12.11.2003 по 31.12.2003 (0 років 1 місяць 20 днів), з 01.01.2004 по 04.12.2004 (0 років 11 місяців 4 дні), з 05.12.2004 по 31.12.2004 (0 років 0 місяців 27 днів), з 01.01.2005 по 14.12.2005 (0 років 11 місяців 14 днів), 15.12.2005 по 31.12.2005 (0 років 0 місяців 17 днів), з 01.01.2006 по 30.12.2006 (1 рік 0 місяців 0 днів), з 32.12.2006 по 31.12.2006 (0 років 0 місяців 1 день), 01.07.2007 по 28.12.2007 (0 років 11 місяців 28 днів), з 29.12.2007 по 31.12.2007 (0 років 0 місяців 3 дні), з 01.01.2008 по 18.12.2008 (0 років 11 місяців 18 днів), з 19.12.2008 по 31.12.2008 (0 років 0 місяців 13 днів), з 01.01.2009 по 23.12.2009 (0 років 11 місяців 23 дні), з 24.12.2009 по 31.12.2009 (0 років 0 місяців 8 днів), з 01.01.2010 по 31.01.2010 (0 років 1 місяць 0 днів), з 01.02.2010 по 31.07.2011 (1 рік 6 місяців 0 днів), з 19.12.2011 по 13.09.2012 (0 років, 8 місяців 25 днів), з 01.05.2013 по 12.05.2013 (0 років 0 місяців 12 днів), з 01.06.2013 по 01.06.2013 (0 років 0 місяців 1 день).

Судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про охорону праці" час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Суд приходить до висновку, що періоди інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.07.2011 року по 26.02.2018 року, (періоди з 18.07.2011 по 31.07.2012, з 01.08.2012 по 31.07.2014, з 01.08.2014 по 31.07.2017, з 24.07.2017 по 30.04.2020, які підтверджуються виписками із акта огляду МСЕК та розпорядженнями про призначення пенсій наявних в матеріалах справи) виключені відповідачем зі страхового стажу позивача.

Твердження відповідача щодо того, що ним період перебування на інвалідності зараховано до загального стажу роботи, та виключено його із підрахунку додаткових років за фактично відпрацьований стаж у шкідливих умовах за Списком №1 є помилковими з огляду на те, що із індивідуального перерахунку у зв`язку з уточненням даних в ЕПС не вбачається жодного зарахування стаду за періоди інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.07.2011 по 31.07.2012, з 01.08.2012 по 31.07.2014, з 01.08.2014 по 31.07.2017, з 24.07.2017 по 30.04.2020, які підтверджуються виписками із акта огляду МСЕК та розпорядженнями про призначення пенсій наявних в матеріалах справи.

Таким чином час перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням зараховується до стажу роботи за Списком №1 як роботи із шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Отже суд приходить до висновку, що під час розрахунку коефіцієнта стажу при призначенні пенсії до страхового стажу зараховується час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Посилання представника відповідача на те, що призначення (перерахунок) пенсії є його дискреційними повноваженнями, суд також не приймає до уваги, враховуючи наступне.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення (перерахунку) пенсії передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

З матеріалів справи вбачаються, що позивач при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії додав всі необхідні документи. Проте відповідач, не здійснивши перерахунку пенсії з 27.02.2018 року по 31.05.2020 року з зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 року та виключивши з 01.06.2020 року із страхового стажу позивача 5 років 9 місяці 19 днів періоду перебування на інвалідності, з зв`язку з професійним захворюванням, розрахованого в одинарному розмірі, реалізував свої дискреційні повноваження.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважає й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15, а також у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а. Щодо ефективного способу захисту шляхом зобов`язання відповідача призначити пенсію з певної дати зроблено висновки Верховним Судом і у постановах від 29.04.2020 у справі №826/9781/18, від 25.06.2020 у справі №520/10521/19.

У зв`язку з цим зазначені вище доводи представника відповідача не приймаються судом до уваги.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність його дій, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем згідно квитанції про сплату від 15.10.2020 року №7434 з сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 протягом періоду з 27.02.2018 року по 31.05.2020 року до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів) помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху №2 управління залізничного транспорту ПАТ «ПівнГЗК», щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, періоду перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.07.2011 року по 26.02.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів) помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху №2 управління залізничного транспорту ПАТ ПівнГЗК , до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, періоду перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.07.2011 року по 26.02.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 27.02.2018 року по 31.05.2020 року обчислити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду роботи з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів) помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху №2 управління залізничного транспорту ПАТ ПівнГЗК.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.06.2020 року обчислити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, розмірах, періоду перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням з 18.07.2011 року по 26.02.2018 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко