Ухвала суду № 94467318, 20.01.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

20.01.21

Справа № 2/1519/6072/11

Провадження №6/521/87/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Роїк Д.Я.

за участю секретаря судового засідання Коноваловій К.О.

розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, за участі стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №2/1519/6072/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно.

Від представника заявника через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника заявника та повідомлено, що заявлені вимоги ним підтримуються в повному обсязі.

Від представника ТОВ «Консалт Солюшенс» через канцелярію суду надійшла заява вх № 52051 від 01.12.2020 року, відповідно до якої заявлені заявником вимоги ним підтримуються в повному обсязі та розгляд справи просить здійснювати за його відсутності.

Ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, з огляду на обмежені процесуальні строки розгляду справи, ухвалив слухати справу у відсутності учасників по справі.

Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.09.2007 року між ВАТ КБ «НАДРА», в особі начальника відділення №5 філії ВАТ КБ «Надра» Одеське РУ Руссу Андріани Володимирівни та ОСОБА_1 , яка 25.01.2008 року вийшла заміж за ОСОБА_3 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 » був укладений кредитний договір № ОД05/09/2007-840-К/32 за умовами якого, позичальниці був наданий кредит у розмірі 59000 доларів США на строк до «13» вересня 2027 року, а позичальниця зобов`язалась повертати кредит щомісячними платежами, а також сплачувати проценти за користування кредитом. Кредит надавався для придбання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 38,0 кв.м.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитом, 14 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Безуля О.М. за реєстровим номером 2722. Згідно вказаного договору в іпотеку банку було надано нерухоме майно: квартира під № АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з однієї житлової кімнати, загальною площею 38,0 кв.м. та житловою площею 17,9 кв.м.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 червня 2013 року по справі № 2/1519/6072/11 задоволено зустрічний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість у розмірі 654037,89 (шістсот п`ятдесят чотири тисячі тридцять сім гривень вісімдесят дев`ять копійок) гривень, судовий збір у розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього стягнути 655857,89 (шістсот п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят сім гривень вісімдесят дев`ять копійок) гривень.

18.03.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси у справі № 2/1519/6072/11 видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість у розмірі 655857,89 (шістсот п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят сім гривень вісімдесят дев`ять копійок) гривень.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 лютого 2015 року прийнято рішення № 26 про запровадження з 06.02.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра".

Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-03-05-000053-b від 27.03.2020 року, відбувся аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» і переможцем даного аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700).

24.04.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги.

За змісту зазначеного договору про відступлення права вимоги до Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №05/09/2007/840-К32 від 14.09.2007.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 31.07.2020 у справі 2/1519/6072/11 замінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» її правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами виданими Малиновським районним судом м. Одеси у цивільній справі №2/1519/6072/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською Ольгою Сергіївною внесено запис про право власності № 38404015, з якого вбачається, що на підставі договору іпотеки, серія та номер: 2722, виданий 14.09.2007, видавник приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Безуля О.М.; договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 125, виданий 24.04.2020, видавник Антипова І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; заяви, серія та номер: 2673, виданий 25.09.2020, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Янковська О. С.; рекомендованого повідомлення, серія та номер: 0500307210862, виданий 02.07.2020, видавник: ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС»; Листа-вимоги (копія), серія та номер: 27, виданий 05.06.2020, видавник ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС»; довідки іпотекодержателя, серія та номер: 6, виданий 25.09.2020, видавник ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» було звернуто стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки згідно іпотечного договору укладеного 14 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Безуля О.М. за реєстровим номером 2722, а саме на нерухоме майно: квартиру під № АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Отже, позасудове врегулювання шляхом набуття іпотекодержателем у власність предмета іпотеки за вартістю, визначеною на момент звернення стягнення на предмет іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, має наслідком припинення іпотечного зобов`язання на підставі абзацу 4 частини 1статті 17 Закону України «Про іпотеку» з моменту державної реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем та зумовлює недійсність будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання (кредитного договору) в порядку частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку». Наведена правова позиція викладена у Постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №927/84/16 та від 03.04.2018 у справі №911/2798/16, а також у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №756/31271/15-ц у подібних правовідносинах. Суд не вбачає підстав для відступлення від зазначеної усталеної судової практики застосування частини 4статті 36 Закону України "Про іпотеку" при розгляді даної справи №914/355/17.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що після звернення стягнення ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» на предмет іпотеки - квартиру в позасудовому порядку - наступні вимоги стягувача за основним зобов`язанням - кредитним договором № ОД05/09/2007-840-К/32 від 14.09.2007 - є недійсними.

Згідно ч. 2 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний суд в постанові від 16.01.2018 в справі №755/15479/14-ц зазначив: «Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання».

Отже, з вищевказаного слідує, що обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Задоволення вимог кредитора ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» в позасудовому порядку за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки (відступне), що забезпечував виконання за основним зобов`язанням (кредитним договором), тягне за собою недійсність наступних вимог кредитора щодо виконання боржником основного зобов`язання і зумовлює припинення обов`язку боржника перед стягувачем.

За таких обставин, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76,258-260,287,288, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий лист, виданий Малиновським районним судом міста Одеси 18 березня 2014 року по справі №2/1519/6072/11 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованості в розмірі 655857 (шістсот п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 89 копійок - таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення.

Суддя Д.Я. Роїк