Ухвала суду № 94464709, 28.01.2021, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

про забезпечення позову

28 січня 2021 року смт. Покотилівка

Справа № 635/436/21

Провадження № 2 /635/1755/2021

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Карасави І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Панас О.С.,

Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського районного округу Харківської області Десятниченко Олег Володимирович про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

27 січня 2021 року до Харківськогорайонного суду Харківської області надійшла заява про забезпечення позову від ОСОБА_1 , в якій просила накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Оскільки викладені в заяві обставини та надані позивачем докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам статті 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

ОСОБА_1 пред`явила до суду позов до ОСОБА_2 , яким просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у сумі 44 000,00 (сорок чотири тисячі) доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подачі позову складає 1 234 305 (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі триста п`ять) гривень 60 копійок, а також всі судові витрати понесені позивачем у зв`язку зі зверненням до суду з позовом.

Рязом з позовом ОСОБА_1 також звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначила, що відповідач по справі ОСОБА_2 без достатньої правової підстави заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 44 000,00 доларів США від продажу квартири АДРЕСА_2 . На момент укладення договору купівлі-продажу вказаної квартири з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 достовірно було відомо, що її право власності не цей об`єкт нерухомості оскаржується в суді громадянином ОСОБА_4 , але незважаючи на це вона відчужила квартиру з метою отримання грошових коштів та збереження своїх матеріальних активів. Така поведінка ОСОБА_2 була недобросовісною по відношенню до ОСОБА_1 та вказує на її умисний намір ввести ОСОБА_1 в оману під час укладання з нею договору купівлі-продажу квартири. Зважаючи на те що ОСОБА_2 категорично відмовляється повернути ОСОБА_1 грошові кошти отримані нею від продажу квартири є ризик того що вона ухилятиметься від виконання можливого рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки викладені в заяві обставини та надані позивачем докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам статті 153 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідами заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №240745940 від 18 січня 2020 року, двокімнатна квартира загальною площею 53,90 кв.м., житловою площею 30,80 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування Р№ 1027 від 25 липня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського райнотокругу Бєловою Т.Є.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у сумі 44 000,00 (сорок чотири тисячі) доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подачі позову складає 1 234 305 (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі триста п`ять) гривень 60 копійок, а також всі судові витрати понесені позивачем у зв`язку зі зверненням до суду з позовом.

Зазначені обставини свідчить про те, що дійсно між позивачем та відповідачем виник спір з приводу стягнення грошових коштів.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2019 року по справі №761/45074/17 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, суд вважає застосування такого заходу забезпечення позову співмірним із заявленими позивачем вимогами та адекватним, оскільки визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Як зазначив Верховний суд в постанові від 12 червня 2018 року по справі №826/14722/17, забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно може унеможливити виконання рішення суду в даній справі та здійснити ефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача в разі задоволення позовних вимог.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обовязок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського районного округу Харківської області Десятниченко Олег Володимирович про стягнення грошових коштів– задовольнити.

Накласти арешт на квартиру загальною площею 53,90 кв. м., житловою площею 30,80 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову – три роки.

Стягувач – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Боржник – ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя: І.О. Карасава