Рішення № 94453068, 28.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 січня 2021 р. Справа № 120/8349/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ РФУ у Вінницькій області, відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо виключення при обрахунку пенсії ОСОБА_1 періоду заробітної плати з 01.01.1996 по 31.12.1999 відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати відповідача провести повторне нарахування пенсії ОСОБА_1 із урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1996 по 31.12.1999, що вказана у довідці архівного відділу Вінницької міської ради № З-24-9415/04-10 від 26.08.2011, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з часу виключення вказаного періоду;

зобов`язати відповідача виплатити різницю між виплаченою та перерахованою пенсією із урахуванням зарплати за період з 01.01.1996 по 31.12.1999, яка вказана у довідці архівного відділу Вінницької міської ради № З-24-9415/04-10 від 26.08.2011, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з часу проведення змін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію з 09.07.2003 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пенсія позивачеві, як зазначено в позові, була обрахована та виплачувалася з урахуванням архівної довідки №3-24-9415/04-10 від 26.08.2011, яка видана Архівним відділом Вінницької міської ради, про отриману заробітну плату за період з 01.01.1996 по 31.12.1999 в Механізованій колоні №62 тресту "Південьзахіделектромережбуд". Однак, як зазначає позивач, у 2020 році його пенсія була самовільно перерахована ГУ ПФУ у Вінницькій області з іншої заробітної плати у зв`язку з тим, що "відсутній запис про відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду".

Позивач з діями відповідача щодо виключення із обрахунку розміру пенсії архівної довідки про заробітну плату № З-24-9415/04-10 від 26.08.2011 вважає протиправними, оскільки відповідачем жодним чином не спростовано факт роботи позивача у зазначені у довідці періоди та не спростовано достовірності відомостей про заробітну плату і відрахування внесків. Вказує, що такі дії порушують його право на врахування для обчислення пенсії заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000, визначене ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач звертає увагу, що ніколи не відносився до бухгалтерського відділу Механізованої колони №62 тресту "Південьзахіделектромережбуд", які відповідають за правильність введення розрахункових відомостей, у зв`язку із чим не відповідає за записи про відрахування внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою суду від 31.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

22.01.2021 відповідач подав відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що в рамках проведення щорічної інвентаризації на підставі Постанови правління Пенсійного фонду України 09.12.2019 здійснено зустрічну перевірку заробітної плати за період роботи з 01.01.1996 по 31.12.1999 в Механізованій колоні №62 тресту "Південьзахіделектромережбуд" (архівна довідка № З-24-9415/04-10 від 26.08.2011, видана архівним відділом Вінницької міської ради).

Під час такої перевірки, як зазначає представник відповідача, ГУ ПФУ у Вінницькій області встановлено, що в книгах про нарахування заробітної плати за період з 12.1995 та з 01.01.1996 по 31.12.1999 відсутній запис про відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду, у зв`язку з чим пенсію позивача перераховано без урахування сум заробітної плати за вказані періоди. При цьому, як зазначено у відзиві, при обрахунку пенсії позивача вибрано найоптимальніший період заробітної плати, а саме з 01.12.1990 по 31.11.1995.

Дослідивши адміністративну справу, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 отримує пенсію з 09.07.2003 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пенсія позивачеві була обрахована та виплачувалася з урахуванням архівної довідки №3-24-9415/04-10 від 26.08.2011, яка видана Архівним відділом Вінницької міської ради, про отриману заробітну плату за період з 01.01.1996 по 31.12.1999 в Механізованій колоні №62 тресту "Південьзахіделектромережбуд".

За наслідкам проведення щорічної інвентаризації ГУ ПФУ у Вінницькій області перерахувало пенсію позивача без урахування сум заробітної плати за періоди з 01.12.1995 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 31.12.1999.

Листом від 14.07.2020 № 2773-2882/3-02/8-0200/20 на звернення позивача від 09.07.2020 ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило позивача про те, що в рамках проведення щорічної інвентаризації на підставі Постанови правління Пенсійного фонду України 09.12.2019 здійснено зустрічну перевірку заробітної плати за період роботи з 01.01.1996 по 31.12.1999 в Механізованій колоні №62 тресту "Південьзахіделектромережбуд" (архівна довідка № З-24-9415/04-10 від 26.08.2011, видана архівним відділом Вінницької міської ради). Під час такої перевірки, як зазначено позивачеві, ГУ ПФУ у Вінницькій області встановлено, що в книгах про нарахування заробітної плати за період з 12.1995 та з 01.01.1996 по 31.12.1999 відсутній запис про відрахування страхових внесків то Пенсійного фонду, у зв`язку з чим пенсію позивача перераховано без урахування сум заробітної плати за вказані періоди. При цьому, як зазначено у відповіді позивачеві, при обрахунку пенсії позивача вибрано найоптимальніший період заробітної плати, а саме з 01.12.1990 по 31.11.1995.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо виключення при обрахунку пенсії періоду заробітної плати з 01.01.1996 по 31.12.1999, позивач звернувся до суду з цим позовом.

До вказаних відносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз.5 ч.1 ст.40 Закону №1058).

Стаття 41 Закону №1058 визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Із аналізу зазначених положень законодавства можна дійти висновку, що підставою для проведення розрахунку пенсії згідно з ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV на основі довідки про заробітну плату, є підтвердження відомостей про таку заробітну плату - первинними чи іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату тим підприємством, де працював заявник.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку), затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пп. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

За правилами п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Під час розгляду справи встановлено, що при призначенні пенсії в розрахунок заробітку для обчислення пенсії позивача було включено дані, наведені в архівній довідці №З-24-9415/04-10 від 26.08.2011, яка видана Архівним відділом Вінницької міської ради, про отриману заробітну плату за період з 01.01.1996 по 31.12.1999 в Механізованій колоні №62 тресту "Південьзахіделектромережбуд"

На підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 03.09.2018 №19-1, якою затверджено Порядок проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, відповідачем, в рамках проведення інвентаризації, було здійснено звірку даних про нараховану заробітну плату, відображених в зазначені довідці з первинними документами - книгами пр нарахування заробітної плати.

Відповідно до п.5 Розділу ІІ Порядку №19-1 за наявності в пенсійній справі документів, які містять неточності, виправлення та/або у яких відсутні відповідні записи (відбитки печаток, штампів, підписи), з`ясовується наявність документів, що уточнюють ці обставини, або потреба у проведенні їх перевірки.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те, що суми заробітної плати позивача, які вказані в довідці архівного відділу Вінницької міської ради № З-24-9415/04-10 від 26.08.2011, не відповідають даним, зазначеним в книгах пр нарахування заробітної плати за період з 12.1995 та з 01.01.1996 по 31.12.1999.

Згідно з п. 2 Розділу ІІІ Порядку №19-1 у разі виявлення під час інвентаризації порушень законодавства рішення про призначення (перерахунок, утримання, відрахування) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) переглядаються відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, єдиною підставою для перегляду рішення про перерахунок пенсії під час інвентаризації є виявлення порушень законодавства.

Водночас, зазначені обставини не свідчать про недостовірність, вказаних у довідці №З-24-9415/04-10 від 26.08.2011 відомостей і не вказують на порушення законодавства, а відтак не можуть бути підставою для перерахунку пенсії позивача без урахування такої довідки.

Окрім того, відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, обґрунтованість видачі підприємствами, установами, організаціями поданих для призначення пенсії документів та достовірність поданих відомостей про особу перевіряються пенсійним органом під час прийняття документів для призначення або перерахунку раніше призначеної пенсії.

При цьому перевірка раніше поданих документів, на підставі яких призначено пенсію і проводиться виплата пенсії, Законом №1058-IV не передбачена.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для перевірки обґрунтованості видачі та достовірності довідки № З-24-9415/04-10 від 26.08.2011 та, відповідно, перерахунку пенсії без урахування вказаної довідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2ст. 2 КАС України).

Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19.06.2012 року).

Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи дії відповідача щодо виключення при обрахунку пенсії ОСОБА_1 періоду заробітної плати з 01.01.1996 по 31.12.1999, суд дійшов висновку, що вони є протиправними, позаяк відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо способу захисту порушених прав позивача, суд також враховував, що згідно з рішенням ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України, та неправомірність дій відповідача у вищевказаній частині, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача провести повторне нарахування пенсії ОСОБА_1 із урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1996 по 31.12.1999, що вказана у довідці архівного відділу Вінницької міської ради № 3-24-9415/04-10 від 26.08.2011, та виплатити різницю між виплаченою та перерахованою пенсією із урахуванням зарплати за вказані періоди, часу проведення змін.

За таких обставин, адміністративний позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду правомірність вчинених дій, відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок його бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо виключення при обрахунку пенсії ОСОБА_1 періоду заробітної плати з 01.01.1996 по 31.12.1999 відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести повторне нарахування пенсії ОСОБА_1 із урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1996 по 31.12.1999, що вказана у довідці архівного відділу Вінницької міської ради № З-24-9415/04-10 від 26.08.2011, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з часу виключення вказаного періоду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченою та перерахованою пенсією із урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1996 по 31.12.1999, яка вказана у довідці архівного відділу Вінницької міської ради № З-24-9415/04-10 від 26.08.2011, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з часу проведення змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович