Рішення № 94429154, 22.01.2021, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/922/20

Провадження № 2-а/550/1/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі головуючого судді Антонова А.А., за участю секретаря судових засідань Бондаренко Т.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Коваля В.Ф., відповідача Коваленко О.Є. та представників відповідача Управління державної міграційної служби України в Полтавській області Зубарєвої С.В. та Срібної Є.С., перекладача Наливко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до завідувача Чутівського районного сектора Управління державної міграційної служби України в Полтавській області Коваленко Олени Євгеніївни та Управління державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови ПН МПТ № 000677 від 16 липня 2020 р. про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до завідувача Чутівського районного сектора Управління державної міграційної служби України в Полтавській області (далі - завідувач ЧРС УДМС) Коваленко О.Є. про визнання протиправною та скасування постанови ПН МПТ № 000677 від 16.07.2020 про накладення адміністративного стягнення, постановленої завідувачем ЧРС УДМС Коваленко О.Є. (далі - постанова від 16.07.2020), якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 555 грн., в якому просить скасувати постанову від 16.07.2020 як протиправну, а провадження по справі закрити за відсутністю складу правопорушення.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він у 1992 р. у віці 12 років разом з матір`ю переїхав з Росії на постійне проживання в Україну. З 1992 р. по час звернення з позовом до суду він постійно проживає в Україні. З 1992 р. по 1994 р. навчався в Чутівській середній школі, але українську мову не вивчав. З 1994 р. по 1996 р. навчався у Чутівському ПТУ № 55. В червні 2019 р. звернувся до завідувача ЧРС УДМС Коваленко О.Є. з проханням роз`яснити порядок отримання паспорта громадянина України чи іншого документу на право проживання в Україні. Вона надала йому роз`яснення стосовно отримання ним права на імміграцію в межах квоти як особи, яка має рідного брата - громадянина України, але умовою отримання даного дозволу є наявність паспорта громадянина Російської Федерації (далі - РФ), а тому він за її вказівкою звернувся до посольства РФ в Україні по питанню отримання паспорта громадянина РФ та 10.07.2019 отримав закордонний паспорт громадянина РФ. У листопаді 2019 р. позивач надав завідувачу ЧРС УДМС Коваленко О.Є. документи, необхідні для отримання імміграційного дозволу (дозволу на проживання) та сплатив процедурні платежі. В березні 2020 р. він звернувся до завідувача ЧРС УДМС Коваленко О.Є. з питанням щодо стану оформлення документів, яка йому повідомила, що документи готуються, і він додатково провів сплату процедурних платежів. 05.07.2020 йому зателефонувала завідувач ЧРС УДМС Коваленко О.Є. і повідомила про необхідність додатково сплатити 2 500 грн. для легалізації свого проживання в Україні. В цей же день він звернувся до ЧРС УДМС із заявою про надання роз`яснення щодо вирішення його питання з отримання громадянства України. 16.07.2020 він за телефонним викликом з`явився до ЧРС УДМС, де відносно нього працівником ЧРС УДМС ОСОБА_3 був складений протокол ПР МПТ № 000678 за ст. 203 ч. 1 КУпАП. При складанні протоколу були порушені його права стосовно надання пояснень щодо неодноразових звернень до завідувача ЧРС УДМС Коваленко О.Є. по питанню оформлення імміграційного дозволу (документів на проживання) та доказів цього; його примусили під диктовку написати пояснення так, як "сказала Полтава "; не задовольнили його вимоги про запрошення захисника та перекладача; копію протоколу від 16.07.2020 йому не вручили. В цей же день через 15 хв. завідувач ЧРС УДМС Коваленко О.Є. відносно позивача провела розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 203 ч. 1 КУпАП на підставі складеного відносного нього 16.07.2020 протоколу про адміністративне правопорушення та винесла постанову від 16.07.2020, відповідно до якої позивач був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 555 грн. Він не порушував законодавства України стосовно порядку перебування іноземців на території України, т.я. паспорт громадянина РФ він отримав у посольстві РФ в Україні та в його паспорті відсутня відмітка щодо перетину кордону про в`їзд в Україну, а тому в його діях відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Одночасно вважає, що завідувач ЧРС УДМС Коваленко О.Є. є не уповноваженою посадовою особою щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення, а тому постанова від 16.07.2020 винесена не уповноваженою особою.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 25.08.2020 до участі в справі в якості співвідповідача залучено Управління державної міграційної служби України в Полтавській області (далі - УДМС).

Відповідач УДМС до суду подав відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, обґрунтовуючи свій відзив тим, що позивач перебуває на території України без документів на право проживання/перебування в державі, чим порушує вимоги законодавства України, а тому 16.07.2020 відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП, який в цей же день був розглянутий завідувачем ЧРС УДМС Коваленко О.Є., яка винесла постанову від 16.07.2020 і наклала на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 550 грн. Постанова від 16.07.2020 винесена уповноваженою особою у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , який є громадянином РФ, порушив строк тимчасового перебування іноземцями на території України. Позивач отримав копію протоколу та постанови від 16.07.2020 та визнав факт скоєння ним адміністративного правопорушення.

Представник позивача адвокат Коваль В.Ф. надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 24.06.2019 ОСОБА_1 був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік та перебував на обліку уповноваженого органу з питань пробації з 01.08.2019. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" позивачу, який був засуджений вироком суду, не дозволявся виїзд з України до відбування покарання або звільнення від покарання.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві та відповіді на відзив обставини. Крім того, представник позивача зазначив, що накладенням адміністративного стягнення на позивача відповідачами порушені вимоги п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідачі - завідувач ЧРС УДМС Коваленко О.Є. та представники УДМС, в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідачів Коваленко О.Є. та представників УДМС, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та позиція відповідачів, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кадуй Вологодської області РФ.

З 1992 р. позивач проживає на території України в смт. Чутове Полтавської області.

ОСОБА_1 не отримував громадянство України та не мав громадянства інших держав, а був особою без громадянства, проти чого не заперечують сторони.

Вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 24.06.2019 ОСОБА_1 засуджений за ст.ст. 185 ч. 2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з 01.08.2019 перебував на обліку у Чутівському районному секторі філії Державної установи "Центр пробації" в Полтавській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України (далі - Чутівський РС ДУ "Центр пробації").

10.07.2019 ОСОБА_1 в посольстві РФ в Україні отримав паспорт громадянина РФ.

16.07.2020 ОСОБА_1 , на підставі ухвали Чутівського районного суду Полтавської області від 30.06.2020, знятий з обліку у Чутівському РС ДУ "Центр пробації" по закінченню іспитового строку.

16.07.2020 о 15 год. головним спеціалістом ЧРС УДМС Коваль М.І. відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення ПР МПТ № 000678 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 203 ч. 1 КУпАП.

16.07.2020 о 15 год. 15 хв. завідувачем ЧРС УДМС Коваленко О.Є. була винесена постанова, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 555 грн., в якій зазначено, що 16.07.2020 о 15 год. за адресою АДРЕСА_1 , виявлено факт порушення правил перебування в Україні громадянином РФ ОСОБА_1 , який останнього разу в`їхавши на територію України у 1992 р., скоїв кримінальне правопорушення 24.06.2019, засуджений до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік та перебував на обліку Чутівського РС ДУ "Центр пробації" до 16.07.2020; проживає без документів на право проживання в Україні та ухиляється від виїзду з України, місце скоєння правопорушення АДРЕСА_1 , чим порушив ч. 1, 3 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150.

У ст. 222-2 КУпАП визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, а також питання щодо реєстрації місця проживання (ст.ст. 200, 201, ч. 1 ст. 203, ст. 203-1 (крім порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), ст.ст. 204, 205, 206).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 203 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222-2 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 203 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб", "розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства … про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства", вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17 та від 17.09.2020 справа № 742/2298/17.

Таким чином, належним відповідачем у справі є УДМС як орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не завідувач ЧРС УДМС Коваленко О.Є. як особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснила 16.07.2020 розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

До посилань позивача про те, що завідувач ЧРС УДМС Коваленко О.Є. є не уповноваженою посадовою особою щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративного стягнення, а тому постанова від 16.07.2020 винесена не уповноваженою особою, суд відноситься критично, т.я. відповідно до наказу голови Державної міграційної служби України (далі - ДМС) від 06.12.2012 № 287 уповноважено, зокрема начальників секторів у районах, від імені ДМС України розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ч. 1 ст. 203 КУпАП, а тому завідувач ЧРС УДМС Коваленко О.Є. має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 71 КАС України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених ч. 2 цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України", визначено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС. Для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона разом із заявою подають вказані у п. 9 зазначеної постанові документи.

Як визначено у ст. 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, встановлених законом. Виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження; його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання.

Відповідно до ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

За викладених обставин суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 паспорт громадянина РФ отримав 10.07.2019 в посольстві РФ в Україні, коли відбував призначене йому за вироком суду від 24.06.2019 покарання, і кордон України він не перетинав, а ст. 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" встановлена заборона виїзду з України іноземцю або особі без громадянства у разі його засудження за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання, та враховуючи те, що вироком суду від 24.06.2019 позивач був засуджений до покарання у виді позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень, а 16.07.2020 був знятий з обліку по закінченню іспитового строку в уповноваженому органі з питань пробації - Чутівському РС ДУ "Центр пробації", а тому ОСОБА_1 має право тимчасово перебувати на території України не більше як 90 днів протягом 180 днів, і цей строк потрібно обчислювати з наступного дня після його зняття з обліку в уповноваженому органі з питань пробації - з 17.07.2020.

Суд, відповідно до приписів ст. 90 КАС України, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин адміністративної справи, а також оцінючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надаючи оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотіпних доказів), що містяться у справі, а також керуючись критерієм доведеності "поза розумним сумнівом", який сформульований у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008 (заява № 16437/04, п. 43) та "Тихонов проти України" від 10.12.2015 (заява № 17969/09, п. 33), згідно з яким доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, приходить до висновку, що станом на 16.07.2020 - дату постановлення відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, позивач не порушив вимоги законодавства щодо строку тимчасового перебуванням іноземцями на території України, а тому суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із скасуванням постанови від 16.07.2020 як протиправної у зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Одночасно суд звертає увагу на наступне.

Згідно постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 09.12.2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 та станом на час розгляду справи в суді на території України установлений та діє карантин.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020, який діяв на час винесення постанови від 16.07.2020, установлено, що до іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів ДМС із заявою про продовження строку перебування на території України та/або про обмін посвідки на тимчасове/постійне проживання у зв`язку із введенням карантину, не застосовується адміністративна відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, якщо такі порушення настали в період чи внаслідок встановлення карантину. Оформлення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у період дії карантину здійснюється за місцем звернення особи.

В п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2020 № 259 "Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції на період установлення на всій території України карантину" установлено, що тимчасово, на період установлення на всій території України карантину та протягом 30 днів з дня його відміни, до іноземців та осіб без громадянства, які порушили законодавство у сфері міграції в частині недотримання ними строку перебування на території України чи оформлення, обміну посвідки на постійне або тимчасове проживання, якщо такі порушення настали в період або внаслідок установлення карантину, не застосовуються заходи адміністративного впливу; іноземці та особи без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або в установленому порядку звернутися до територіальних органів/підрозділів ДМС із заявою про продовження строку перебування на території України та/або про оформлення, обмін посвідки на постійне або тимчасове проживання у зв`язку із установленням карантину, якщо строк звернення для оформлення таких документів настав у період установлення на всій території України карантину, у строк до 30 днів з дня відміни карантину звертаються в установленому порядку до територіальних органів/підрозділів ДМС для продовження строку перебування на території України чи оформлення, обміну посвідки на постійне або тимчасове проживання.

Таким чином, якщо б станом на 16.07.2020 ОСОБА_1 і порушив би вимоги законодавства щодо строку тимчасового перебуванням іноземцями на території України, то на нього на цю дату законодавством заборонено застосовувати адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Враховуючи, що належним відповідачем у справі є УДМС, то позов ОСОБА_1 до УДМС підлягає задоволенню в повному обсязі, а позов до завідувача ЧРС УДМС Коваленко О.Є. задоволенню не підлягає.

У зв`язку із задоволенням позову ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору, які підлягають стягнення з УДМС.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 9, 72-77, 90, 242-246, 251, 286 КАС України, ст.ст. 1, 9, 203, 222-2, 245, 251, 252, 280, 287, 288, 293 КУпАП, ст. 165 КВК України, ст. 22 Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постановами Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України", від 18.03.2020 № 259 "Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції на період установлення на всій території України карантину", від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 09.12.2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Управління державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови ПН МПТ № 000677 від 16 липня 2020 р. про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову завідувача Чутівського районного сектора Управління державної міграційної служби України в Полтавській області Коваленко Олени Євгеніївни ПН МПТ № 000677 від 16 липня 2020 р. про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2 555 грн. на ОСОБА_1 .

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державної міграційної служби України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 420 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Копію рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , паспорт громадянина Російської Фндерації № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі:

- Завідувач Чутівського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області Коваленко Олена Євгеніївна, смт. Чутове Полтавської області, вул. Полтавський Шлях, 23-а.

- Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, м. Полтава, вул. Пушкіна, 63, код ЄДРПОУ 37829297.

Повний текст рішення складений 26.01.2021.

Суддя А. А. Антонов