Рішення № 94423401, 27.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 р. Справа № 480/4387/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління" Хіммонтаж-14"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління" Хіммонтаж-14" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від №0000830507 від 25.02.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 553 750,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ГУ ДПС в Сумській області з 17.01.2020 по 24.01.2020 проводилась перевірка ТОВ "СУ "Хіммонтаж-14" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Олімп Трейдинг", за червень 2019 року, за результатами якої складено Акт.

Під час перевірки встановлені порушення податкового законодавства, а саме: пп. "а" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 443 000,00 грн. за червень 2019 року.

Не погоджуючись з Актом перевірки, позивач надав відповідачу заперечення від 11.02.2020 №11/02/20, однак відповідачем не надано відповіді на заперечення позивача.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 553 750,00 грн., у т.ч. 443000,00 грн. - податку на додану вартість та 110 750,00 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач подав скаргу від 16.03.2020 №16/03/20.

Рішенням ГУ ДПС у Сумській області від 15.05.2020 №16270/6199-00-08-05-02-06 про результати розгляду скарги позивача, скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Позивач не погоджується ні з висновками акту перевірки, які не грунтуються на реальних доказах, ні з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, оскільки відповідач, роблячи висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства, вийшов за межі повноважень, відійшов від фактичних обставин, які існували на час здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Олімп Трейдинг", але роблячи висновки про порушення податкового законодавства позивачем на неіснуючих даних, а також на невстановлених порушеннях, визначає у позивача заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 443000,00 гри, за червень 2019 року і на підставі незаконних висновків приймає оскаржуване рішення, виключно на підставі власних припущень.

Ухвалою суду від 22.07.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Головне управління ДПС у Сумській області не погоджується із твердженням позивача про протиправність прийнятого на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача спірного податкового повідомлення-рішення. Акт документальної перевірки №85/18-28-05-07/36550631/7 від 30.01.2020 року складено з дотриманням Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (зі змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 657), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745.

Під час проведення перевірки було встановлено відсутність первинних бухгалтерських документів, на основі яких ТОВ "Олімп Трейдинг" було виписано та зареєстровано податкові накладні в адресу ТОВ "СУ "Хіммонтаж-14" на загальну суму 443000,00 грн. у червні 2019 року, а саме: податкову накладну №1 від 27.06.2019 року на загальну суму ПДВ - 80000,00 грн.; податкову накладну №2 від 28.06.2019 року на загальну суму ПДВ - 60000,00 грн.; податкову накладну №7 від 30.06.2019 року на загальну суму ПДВ - 303000,00 грн.

Акти виконаних робіт датовані 14.06.2019 року, 15.06.2019 року, 21.06.2019 року, а розрахунки за отримані послуги згідно цих актів відбувалися на протягом липня - грудня 2019 року, що підтверджується дослідженими під час перевірки платіжними дорученнями та даними бухгалтерського обліку.

Тому податкові накладні, виписані контрагентом - постачальником ТОВ "Олімп Трейдинг" з порушенням п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України не є підставою для формування податкового кредиту по операціях з цим контрагентом.

Актом документальної позапланової виїзної перевірки від 30.01.2020 року №85/18-28-05-07/36550631/7 описано, проаналізовано і надано об`єктивну оцінку кожному первинному документу наданому під час проведення перевірки.

Крім цього, однією з підстав для висновків під час проведення перевірки, відповідно до вимог ст. 83 Податкового кодексу України, стала також наявність податкової інформації, оформленої ГУ ДПС у Запорізькій області по контрагенту - постачальнику ТОВ "Олімп - Трейдинг" за період червень - липень 2019 року про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій як з контрагентами - постачальниками так і з контрагентами - покупцями. Відповідно до цієї податкової інформації було встановлено таке: ".... У відповідності до інформації, наданої ОУ ГУ ДФС у Запорізькій області, був здійснений виїзд за юридичною адресою підприємства, але за вказаною адресою посадових осіб та ознак офісного приміщення ТОВ "ОЛІМП ТРЕЙДИНГ" не встановлено.

Встановлені перевіркою фактичні обставини є свідченням нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, а первинні документи складені від імені ТОВ "Олімп Трейдинг" за період червень 2019 року на адресу ТОВ "СУ "Хіммонтаж - 14" в частині надання послуг не мають жодної юридичної значимості.

Також відповідач зазначив, що лист від 20.02.2020 року №3005/10/18-28-05-07 про надання відповіді на заперечення до акту перевірки від 30.01.2020 року № 85/18-28-05-07/36550631/7 було направлено, згідно з вимогами ст. 42 Податкового кодексу, за податковою адресою ТОВ "СУ "Хіммонтаж-14" - 40000, м. Суми, вул. Прикордонна, 1. Вказаний лист повернувся 21.03.2020 року у зв`язку з неврученням та закінченням терміну зберігання оператором поштового зв`язку. Таким чином, висновки ТОВ "СУ "Хіммонтаж-14" про те, що результати розгляду заперечення не надсилалися є безпідставними.

На підставі зазначеного вище, Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження податкового зобов`язання на суму 44300,00 грн. за червень 2019 року відповідають дійсним обставинам справи, а спірне податкове повідомлення- рішення є законним та обґрунтованим.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а. с. 188-195).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з позицією відповідача з підстав, зазначених у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що в період з 17.01.2020 по 24.01.2020 ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СУ "Хіммонтаж-14" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Олімп Трейдинг", за червень 2019 року, за результатами якої складено Акт від 30.01.2020 року №85/18-28-05-07/36550631 (а.с. 44-86). Актом перевірки було встановлено порушення п.п. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 443000,00 грн. за червень 2019 року.

Не погоджуючись з Актом перевірки, позивач надав відповідачу заперечення від 11.02.2020 №11/02/20 (а. с. 90-93).

У відповіді на заперечення до акту перевірки ГУ ДПС у Сумській області від 20.02.2020 № 3005/10/18-28-05-07 зазначено, що висновки до акту перевірки залишено без змін (а. с. 196-200).

25.02.2020 на підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 553 750,00 грн., у т. ч. 443000,00 грн. - податку на додану вартість та 110 750,00 грн. - штрафні санкції (а. с. 89).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач подав скаргу від 16.03.2020 №16/03/20 до ДПС України (а. с. 94-98).

Рішенням ГУ ДПС у Сумській області від 15.05.2020 №16270/6199-00-08-05-02-06 про результати розгляду скарги позивача, скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін (а. с. 99-100).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Так, зі змісту акту перевірки від 30.01.2020 року №85/18-28-05-07/36550631 та відзиву на адміністративний позов судом встановлено, що податковим органом ставиться до вини позивачу відсутність фактичного характеру здійснених господарських операцій та заниження сум податку на додану вартість на суму 443000 грн. у червні 2019 року, по результатами взаємовідносинам ТОВ «ОЛІМП ТРЕЙДИНГ» та ТОВ "Спеціалізоване управління" Хіммонтаж-14".

Так, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ОЛІМП ТРЕЙДИНГ» укладено договори будівельного підряду: від 02.05.2019 року №14/19, від 02.05.2019 року №15/19, від 02.05.2019 року №16/19, додаткова угода №1 до договору будівельного підряду від 02.05.2019 року №14/19, додаткова угода №1 до договору будівельного підряду від 02.05.2019 року №15/19, додаткова угода №1 до договору будівельного підряду від 02.05.2019 року №16/19 (а. с. 101-108,117-124,131-138).

Предметом наведених договорів є ремонтні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: вул.Прикордонна,1, с.Суми, Сумська область.

На підтвердження виконання умов укладених договорів позивачем надано до суду:

- акти приймання виконаних робіт: від 10.05.2019 року, від 14.06.2019року, від 15.06.2019 року та від 21.06.2019 року;

- платіжні доручення від 19.08.2019 №636 на суму 215 500,00 грн. (а. с. 109,110,125-126,139-140);

- від 20.08.2019 №665 на суму 201 500,00 грн.; від 28.08.2019 №665 на суму 28 000,00 грн.; від 24.12.2019 №1025 на суму 35 000,00 грн., від 30.07.2019 №593 на суму 100 000,00 грн., від 30.07.2019 №596 на суму 260 000,00 грн., від 13.09.2019 №119 на суму 48 000,00 грн., від 12.11.2019 № 180 на суму 2 000,00 грн. , від 29.11.2019 №209 на суму 22 800,00 грн., від 29.08.2019 №669 на суму 81 000,00 грн., від 29.08.2019 №674 на суму 143 000,00 грн., від 30.08.2019 №677 на суму 52 200,00 грн., від 03.09.2019 №684 на суму 126 500,00 грн., від 09.09.2019 №692 на суму 100 000,00 грн., від 17.09.2019 №719 на суму 42 500,00 грн., від 24.09.2019 №778 на суму 23 000,00 грн., від 25.10.2019 №846 на суму 50 000,00 грн., від 07.11.2019 №881 на суму 100 000,00 грн., від 26.11.2019 №946 на суму 59 000,00 грн., від 28.11.2019 №952 на суму 310 000,00 грн., від 29.12.2019 №959 на суму 14 000,00 грн., від 23.12.2019 №1020 на суму 300 000,00 грн., від 24.12.2019 №1022 на суму 247 000,00 грн., від 24.12.2019 № 1023 на суму 97 000,00 грн. (113-116;129-130,142-160).

- рахунки на оплату: від 27.06.2019 року № 18, від 28.06.209 року №19 від 30.06.2019 року №20 (а.с. 112;128

-податкові накладні: №1 від 27.06.2019 року на загальну суму ПДВ -80000грн, №2 від 28.06.2019 року на загальну суму ПДВ -60000грн.; №7 від 30.06.2019 року на загальну суму ПДВ 303000грн.(а.с. 111,127,141).

- лист ТОВ «ОЛІМП ТРЕЙДИНГ» від 03.05.2019 року№19/05/03 про допуск ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а.с. 162);

-гарантійний лист ТОВ "Спеціалізоване управління" Хіммонтаж-14" від 08.05.2019 року №1 (а.с. 163);

- оборотно-сальдову відомість по рахунку №631 (а.с. 164);

-договір оренди нежитлового приміщення №1-02/01/19 від 02.01.2019 року між ТОВ «Будівельна монтажна організація «Сумиспецбуд» та ТОВ "Спеціалізоване управління" Хіммонтаж-14" (а.с.165-167)

З огляду на це, суд вважає, що господарські операції з ТОВ «ОЛІМП ТРЕЙДИНГ» та ТОВ "Спеціалізоване управління" Хіммонтаж-14" мають фактичний характер.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1. ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням п. 2 ст. 3 Закону України №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 9 Закону України №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п. 2.1 та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі актів виконаних робіт, на що на обґрунтування своєї позиції посилається відповідач, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у спірному випадку, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій. За умови встановлення факту виконання робіт не має вирішального значення заповнення актів виконаних робіт для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару.

Відповідно до Постанови Касаційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент був належним чином зареєстрований як юридична особа та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Факт реальності спірних господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, які оформлені відповідно до приписів чинного законодавства України. Первині бухгалтерські документи містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про обсяг, зміст та вартість спірних операцій та підтверджують їх фактичне виконання.

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності та, що йому було відомо про порушення, які допускали його контрагенти або, що єдиною метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої вигоди.

Суд зазначає наступне, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Необхідно враховувати, жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платника податку - одержувача товару (послуг) - вимагати від контрагента-постачальника будь-яких відомостей щодо повноти сплати ним податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ним законодавчих приписів, а також наявність у цього контрагента умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Відносно наданої відповідачем до суду податкової інформації, суд вказує, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Вказана позиція суду викладена у постанові Верховного суду від 29.03.2019 р. №808/3412/16.

Відповідно до вимог п.198 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з вимогами п. 198.3. ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, міститься перелік обов`язкових реквізитів, які повинні міститися у податковій накладній.

Відповідно п.198.2. ст.198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.201.10. ст.201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, висновки відповідачем, що викладені в акті перевірки, здійснені без належного дослідження документів по господарським операціям та правомірність таких висновків не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області 4204,00 грн. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням від 30.06.2020 р. № 487 (а.с. 43).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління" Хіммонтаж-14" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від №0000830507 від 25.02.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління" Хіммонтаж-14" (40000, м. Суми, вул. Прикордонна, 1, код ЄДРПОУ 36550631) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м.Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) судовий збір в сумі 4204,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук