Ухвала суду № 9441819, 28.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-24842/07 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Маслія В.І., Шведа Е.Ю.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія Полісся»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Державної податкової адміністрації України в Житомирській області про визнання рішення частково недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «УГМКПолісся»звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Житомирі, ДПА України в Житомирській області про визнання рішення № 0005502303 від 15.10.2007 року недійсним в частині застосування штрафних санкцій за фактами порушення 04.04.2006 року та 11.04.2006 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Житомирі подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення № 1336 від 07.09.2007 року працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «УГМК-Полісся»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період роботи з 17.11.2005 року по 30.06.2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 5621/23-1/33864453/0110 від 04.10.2007 року та прийнято рішення № 0005502303 від 15.10.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сум 215 099,05 грн. за порушення ст. 3 п.п. 1, 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за те, що підприємство за готівку продавало товари не власного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій, а потім здавало готівкові кошти як торгову виручку до каси банку. За перевіряємий період з 17.11.2005 року по 30.06.2007 року підприємством проведено розрахункові операції з продажу товарів не власного виробництва без застосування РРО на загальну суму 43019,81 грн.

ТОВ «УГМК-Полісся»оскаржували рішення податкової інспекції до ДПА України в Житомирській області. За результатами розгляду скарги від 21.11.2007 року рішення ДШ у м. Житомирі від 15.10.2007 року залишено без змін.

Згідно п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. № 1776-ІІІ (із змінами та доповненнями),, за вказане порушення передбачена відповідальність у вигляді фінансової санкції в п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону визначено, що розрахункова операція -приймання від покупця готівкових коштів, а ст. З цього ж Закону визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1. Проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2. Видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Таким чином, обставини, викладені в акті № 5621/23-1/33864453/0110 від 04.10.2007 року цілком відповідають дійсності та не заперечуються ТОВ «УГМК-Полісся».

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується з господарюючого субєкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєкта встановлених законодавчими актам правил здійснення господарської діяльності.

Застосування штрафних санкцій до ТОВ «УГМК-Полісся»нараховано за проведення господарських операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій 04.04.2006 року, 11.04.2006 року, 21.12.2006 року та 29.09.2006 року.

Отже, суд правомірно прийшов до висновку, що застосування штрафних санкцій до ТОВ «УГМК-Полісся»за продаж товарів не власного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій, які відбулись 4 та 11 квітня 2006 року, проведено з порушенням строків застосування адміністративного-господарських санкцій.

Посилання апелянта на ст. 238 ГК України є помилковим, оскільки в ній іде мова про застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто заходів організаційно-правового або майнового характеру, спрямованих на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, а не про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які мали місце в даному випадку.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі - відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 30 квітня 2010 року.