Ухвала суду № 9441810, 28.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9296/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Маслія В.І., Шведа Е.Ю.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дедал»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2009 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, –

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Дедал»звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001002320/0 від 04.03.2009 року та № 0001002320/1 від 31.03.2009 року, якими визначено податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 36626,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2009 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Дедал»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у м. Чернігові проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Дедал»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.09.2008 року. За результатами перевірки складений акт №117/23/30294369 від 24.02.2009 року, яким встановлено, що ТОВ «Дедал»занижено суму податку на додану вартість по операціям з ПП «Зоря-Сервіс»на суму 24 417,00 грн. за грудень 2006 року.

В грудні 2006 року до складу податкового кредиту ТОВ «Дедал»віднесено суми податку на додану вартість в розмірі 24 417,00 грн. згідно податкових накладних, наданих ПП "Зоря - Сервіс", а саме: 11 250,00 грн. по податковій накладній від 22.12.2006 року №0312 та 13 166,67 грн. по податковій накладній від 25.12.2006 року № 0314. Оплата проводилась готівковими коштами по авансовим звітам.

ПП "Зоря-Сервіс" знаходились на обліку в ДПІ у м. Чернігові з 16.07.1998 року. Постановою Господарського суду Чернігівської області від 26.09.2006 року у справі №4/2966 ПП «Зоря-Сервіс»визнано банкрутом. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2006 року у справі № 4/2966 затверджено ліквідаційний баланс та ліквідовано ПП «Зоря-Сервіс», про що до Єдиного державного реєстру 08.11.2006 року внесено відповідний запис, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 260494.

Чернігівський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

З матеріалів справи слідує, що ПП "Зоря-Сервіс" виключено з реєстру платників податку на додану вартість на підставі відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця.

Згідно з п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, тобто право складання податкових накладних є виключно у осіб, які є платниками податку.

Як вбачається з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (зі змінами, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від 08.10.1998 року № 469), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.5 зазначеного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

          Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Законом України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом п.п. 7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що у господарських операціях з ТОВ «Дедал»на стороні продавця від імені ТОВ «Зоря-Сервіс»діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операції та підписання документів податкової звітності.

Посилання апелянта на те, що на час винесення першого податкового повідомлення-рішення ДПІ не мала у своєму розпорядженні належних доказів виключення ПП «Зоря-Сервіс»з ЄДРПОУ, є безпідставним, оскільки зазначені докази фактично існують та не спростовані. Крім того, апелянт стверджує,, що в ході судового засідання не було встановлено яку саме норму закону порушили ТОВ «Дедал». Однак, судом встановлено, що відбулось порушення Законів України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішень по застосуванню штрафних санкцій відсутні, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дедал»- відмовити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                    

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 30 квітня 2010 року.