Ухвала суду № 9441777, 28.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-923/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Маслія В.І., Шведа Е.Ю.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Фасад»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.05.2009 року у справі за їх позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про скасування постанови, –

В С Т А Н О В И Л А :

ЗАТ «Фасад»звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про скасування постанови начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 16 вересня 2008 року, якою на ЗАТ «Фасад» накладено штраф в розмірі 1 732 270 грн. за порушення Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.05.2009 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ЗАТ «Фасад»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Крім того, апелянт подав клопотання про поновлення строку, в якому зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови суду першої інстанції він отримав лише 15.06.2009 року, що позбавило його можливості вчасно оскаржити відповідне рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 19.05.2009 року позивачем подано заяву про апеляційне оскарження, 15.06.2009 року ним подано апеляційну скаргу, у зв’язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 19.05.2009 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Черкаський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в позові .

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, закрите акціонерне товариство «Фасад»зареєстроване Черкаською районною державною адміністрацією 09 лютого 1994 року за реєстраційним № 7 (ідентифікаційний код 00952516).

23 червня 2008 року відповідачем було проведено перевірку відповідності виконання ЗАТ «Фасад» будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів, конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням.

Перевіркою встановлено, що у ЗАТ «Фасад»відсутнє повірене метрологічне забезпечення, відсутня лабораторія для приймальних випробувань, не проводиться вхідний контроль на комплектуючі по сертифікатам якості, не атестований зварювальник, що знайшло своє відображення в акті перевірки від 23.06.2008 року. З актом перевірки були ознайомлені директор товариства та головний технолог.

В цей же день директору ЗАТ «Фасад»вручено припис з пропозицією забезпечити належний контроль за якістю продукції та надати довідку про вартість реалізованої продукції за період діяльності підприємства.

Довідкою від 23 червня 2008 року апелянт повідомив Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, що на підприємстві випущено продукції на суму 6 929 083 грн.

15 вересня 2008 року відповідачем, за результатами перевірки, складено протокол про правопорушення у сфері містобудування. Згідно даним цього протоколу на підприємстві не проводиться прийомка продукції відповідно до Державних стандартів України та Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

На підставі зазначеного протоколу та вимог Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»(далі –Закон) начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області прийнято постанову № 726 від 16.09.2008 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування. Даною постановою на ЗАТ «Фасад»накладено штраф у розмірі 1 732 270 грн. зі сплатою у строк до 01.10.2008 року.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»встановлює відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за таке правопорушення, як виробництво, реалізація або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 3 Закону підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Частиною 4 даної статті передбачено, що рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами. Накладати штраф від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244.

Згідно пункту 2 цього Положення штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підприємства, їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування, за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб.

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»набрав чинності 15 листопада 1994 року, а тому відповідач правомірно застосував штраф виходячи із загальної вартості випущеної продукції.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону у ЗАТ «Фасад»були відсутні повірені засоби вимірювальної техніки та вимірювальна лабораторія, що не заперечувалось і позивачем.

Стаття 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»визначає засіб вимірювальної техніки як технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки це дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування. Вимірювальна лабораторія - підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції, за винятком вимірювань, пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів, послуг, з документальним оформленням їх результатів.

Відповідно до статті 11 цього Закону засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що у ЗАТ «Фасад»були відсутні повірені засоби вимірювальної техніки та вимірювальна лабораторія, що не заперечувалось позивачем в суді першої інстанції.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу –необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги закритого акціонерного товариства «Фасад»–відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.05.2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                    

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 30 квітня 2010 року.