Рішення № 94415859, 26.01.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.2021 Справа № 905/1740/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор`євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовекогруп”, м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача 2: Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область

про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 634270,01грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

Суть справи:

Позивач, Акціонерне товариство “ВТБ Банк”, м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовекогруп”, м.Маріуполь, Донецька область та відповідача 2. Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 634270,01грн., з яких: 231782,63грн. – прострочена заборгованість за кредитом та 402487,38грн. – заборгованість по сплаті процентів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 грошових зобов`язань за кредитним договором №86.20/13-М545 від 06.11.2013, виконання яких забезпечено договором поруки №86.20/13-ДП1 від 06.11.2013, укладеним між позивачем та відповідачем 2.

05.11.2020 на запит суду надійшла відповідь Департаменту адміністративних послуг відділу аналітичного забезпечення Маріупольської міської ради щодо місця реєстрації відповідача 2.

Ухвалою від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.12.2020.

24.11.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява №б/н від 19.11.2020 про слухання справи за відсутністю його представника.

Ухвалою від 02.12.2020 підготовче засідання відкладено на 28.12.2020.

Ухвалою за результатами підготовчого засідання 28.12.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 26.01.2021.

У судове засідання, призначене на 26.01.2021 представники сторін не з`явилися; про місце, час та дату розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідачами відзиви на позовну заяву до суду не надані.

Разом з тим про наявність у відповідача доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу по суті, суду не повідомлялося.

Поштові відправлення (ухвали суду), які були надіслані на адреси відповідачів згідно з матеріалами справи, повернуто до господарського суду відділом поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Факт неотримання відповідачами вказаної поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Згідно із пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового слухання, але відповідачі не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін не була визнана обов`язковою, беручи до уваги наявне в матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, достатність документів для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовекогруп» (позичальник, відповідач 1) укладений кредитний договір №86.20/13-М545 (далі – кредитний договір), за умова пункту 1.1. якого Банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (далі – кредит) в порядку та на умовах визначених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що визначені цим договором.

Згідно із пунктами 3.1., 3.2. кредитного договору, сума та валюта кредиту – 250 000,00грн., який позичальник зобов`язується повернути в повному обсязі 05.11.2017 або достроково у випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 3.3. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються Банком за процентною ставкою у розмірі 29% річних. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього договору, встановили, що розмір визначених у цьому пункті процентів може змінюватися шляхом укладання договору про внесення змін до цього договору у випадку і у порядку встановленому п.5.2.6 цього договору.

Пунктом 3.4. кредитного договору, визначений спосіб повернення кредиту та сплати процентів, а саме: щомісячно, відповідно до Графіка повернення кредиту і сплати процентів (далі – Графік). Ануїтетні платежі (далі – платежі) - регулярні рівні щомісячні платежі, що направляються на виконання зобов`язань за цим договором, а саме повернення суми кредиту і сплати процентів, які розраховуються таким чином, що в кінці строку договору за умови виконання зобов`язань позичальником заборгованість повністю погашається.

Дата списання Банком платежів (дата повернення кредиту) – 6 число кожного місяця (пункт 3.5. кредитного договору).

Поточний рахунок № НОМЕР_1 у Відділенні «Світоч» ПАТ «ВТБ Банк» (пункт 3.6. договору).

Згідно із пунктом 3.8. кредитного договору, виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується порукою ОСОБА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .

За умовами пункту 3.9. кредитного договору, кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів у валюті кредиту на рахунок позичальника, зазначений в пункті 3.6. цього договору. Днем видачі кредиту вважається день перерахування коштів на рахунок.

Відповідно до пункту 4.1. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному в п.3.3. цього договору або у розмірі, який змінений відповідно до п.3.3. та/або п.5.2.6. цього договору.

Пунктом 4.2. кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом за поточний місяць нараховуються двічі на місяць в день, що передує даті повернення кредиту (даті списання Банком платежів) та в останній робочий день кожного місяця. Період, за який сплачуються проценти – з дати повернення кредиту (дата списання Банком платежів) попереднього місяця (включно) по дату, що передує даті повернення кредиту (даті списання Банком платежів) поточного місяця (включно).

При нарахуванні процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту або його частини, тобто в такому випадку проценти за користування кредитом нараховуються на суму наданого кредиту, за один день користування кредитом (пункт 4.3. кредитного договору).

Згідно з пунктом 4.4. кредитного договору, при розрахунку процентів за кількість днів у році приймається фактична кількість днів у календарному році (365/366).

Нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно з дати надання кредиту до дня повного його повернення (день повернення не враховується) на залишок фактичної заборгованості за кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом (пункт 4.5. кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.6. кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів за кредитним договором здійснюється щомісячно згідно з Графіком в якому сума щомісячного ануїтетного платежу, розраховується таким чином, що протягом строку кредитування, вказаного в п.3.2. цього договору, сума кредиту, вказаного в п.3.1. цього договору та нараховані проценти погашаються в повному обсязі рівними частинами.

У випадку, якщо дата платежу або дата остаточного повернення кредиту припадає на день, який відповідно до чинного законодавства України є святковим або неробочим, зобов`язання за платежем вважаються виконаними в строк за умови наявності достатніх коштів на рахунку позичальника і списання їх в погашення заборгованості на наступний за ним робочий день (пункт 4.8. кредитного договору).

За умовами пункту 4.13 кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом може здійснюватися як позичальником так і поручителем, або іншими особами у випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Позичальник зобов`язаний сплатити комісійну винагороду, повернути Банку отриманий Кредит та сплатити нараховані Проценти за користування Кредитом в повному обсязі (пункт 5.3.1. кредитного договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою Банку та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з цим договором в повному обсязі (пункт 8.11. кредитного договору).

Договір підписаний представниками сторін договору, підписи представників скріплено печатками.

Доказів розірвання договору, визнання його недійсним або його окремих положень суду не надано.

Сторонами узгоджено Графік повернення Кредиту і сплати Процентів за період з 06.12.2013 по 05.11.2017.

06.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «ВТВ Банк» (Банк, позивач) та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) укладено договір поруки №86.20/13-ДП1 (далі - договір поруки), за умовами пункту 1.1. якого поручитель поручається перед Банком за виконання позичальником зобов`язань, що виникли та/або можуть виникнути у майбутньому на підставі кредитного договору №86.20/13-М545 від 06.11.2013.

За приписами пункту 1.2. договору поруки згідно кредитного договору Банк надав позичальнику кредит в сумі 250 000,00грн. на строк до 05.11.2017 включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 29% річних або в іншому розмірі, передбаченому кредитним договором.

Сторони договору поруки встановлюють, що зобов`язання поручителя перед Банком є безумовними і для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та кредитним договором, не потребується (пункт 1.3. договору поруки).

Згідно з пунктом 2.1. договору поруки сторони визначають, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі зобов`язань позичальника за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов`язаних з порушенням виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором.

Цей договір поруки набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками Банку та поручителя (у випадку наявності у поручителя печатки) і діє до 05.11.2020 включно або до припинення забезпеченого цим договором зобов`язання за кредитним договором (пункт 5.1. договору).

Договір підписано представниками сторін, підпис представника Банку скріплено печаткою.

Доказів розірвання, визнання договору поруки недійсним та припинення поруки суду не надано.

За твердженнями позивача Банк свої зобов`язання за кредитним договором №86.20/13-М545 виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 250000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №34609 від 06.11.2013.

Проте в порушення умов кредитного договору позичальником не повернуто Банку кредитні кошти та не сплачено нараховані проценти за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 06.11.2013 по 28.05.2014 позичальником здійснено часткове повернення кредиту на суму 18217,37грн. та сплату процентів за користування кредитом у розмірі 35036,39грн., про що зазначає позивач в розрахунку заборгованості.

Таким чином, у зв`язку із неналежним виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 10.09.2020 у позичальника ТОВ «Азовекогруп» виникла заборгованість за кредитом у розмірі 231782,63грн. та процентами за користування кредитом у розмірі 402487,38грн.

Посилаючись на те, що свої порушені права позивач бажає захистити шляхом стягнення у судовому порядку суми заборгованості за кредитом у розмірі 231782,63грн. та процентами за користування кредитом у розмірі 402487,38грн., АТ «ВТБ Банк» звернувся до суду з позовною заявою про солідарне стягнення з позичальника та поручителя вказаної заборгованості.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Згідно з статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.2. кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі 05.11.2017 або достроково у випадках, передбачених цим договором.

За умовами пункту 3.3 кредитного договору за користування кредитом, Банком нараховуються проценти за процентною ставкою у розмірі 29% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між відповідачем-2 (поручитель) та позивачем (Банком) 06.11.2013 укладено договір поруки №86.20/13-ДП1, за умовами якого поручитель зобов`язався перед Банком відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №86.20/13-М545 від 06.11.2013, укладеному між Банком та позичальником, згідно якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі 05.11.2017, в тому числі: повернути кредит в сумі 250 000,00грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, виходячи з 29% річних.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед Банком за виконання зобов`язань по кредитному договору.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі та надав відповідачу-1 кредитні кошти у сумі 250000,00грн., відповідній до умов кредитного договору, що підтверджується наявним в матеріалах меморіальним ордером №34609 від 06.11.2013, проте відповідач-1 своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість по кредиту в сумі 231782,63грн. та прострочена заборгованість по процентах в сумі 402487,38грн.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами першою, другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини першої статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Наслідки солідарного обов`язку боржників передбачені статтею 543 ЦК України, основним з яких є зазначені у частині першій цієї статті, а саме, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частина друга статті 534 ЦК України).

З аналізу вимог частини першої статті 554 ЦК України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою статті 542 та статтею 543 ЦК України, вбачається, що між боржником та поручителем існує солідарний обов`язок, встановлений законом та договором.

Як зазначалося вище, відповідач 2 прийняв на себе зобов`язання щодо солідарної відповідальності за виконання відповідачем 1 грошових зобов`язань за кредитним договором. Прийнятий відповідачем 2 обов`язок надає кредиторові (позивачу) право, при порушенні позичальником зобов`язання, вимагати його виконання від будь-якої зобов`язаної особи - позичальника або/та поручителя.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту у розмірі 231782,63грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 402487,38грн., суд вважає його обґрунтованим. Доказів сплати заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом у вказаних сумах суду не надано, та відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги встановлений судом факт видачі кредиту та наявність солідарного обов`язку відповідачів щодо виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №86.20/13-М545 від 06.11.2013 у сумі основного боргу 231782,63грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 402487,38грн. є правомірними, доведені належним чином та відповідачами не спростовані.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом четвертим частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з приписів наведених вище норм чинного законодавства та здійснивши аналіз умов кредитного договору та договору поруки, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариствоа“ВТБ Банк”, м.Київ до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовекогруп”, м.Маріуполь, Донецька область та відповідача 2 Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 634270,01грн., з яких: 231782,63грн. – прострочена заборгованість за кредитом та 402487,38грн. – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовекогруп» (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Леніна, будинок 71, приміщення 57; код ЄДРПОУ 36637130) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії: НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РУГУМВС України в м.Києві 23.11.1995; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26; код ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитом у розмірі 231782,63грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 402487,38грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9514,05грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.

Рішення складено та підписано 26.01.2021.

Суддя М.О. Лейба