Постанова № 9440827, 06.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2010 № 4/689

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Лосєва А.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Дущак Д.Г. довіреність № 62 від 01.12.2009 року

від відповідача -Синюк С.Л. довіреність № 190/2010 від 14.01.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "ЮрКом"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.12.2009

у справі № 4/689 ( .....)

за позовом ЗАТ "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам"

до ТОВ "Компанія "ЮрКом"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 6042,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” (ЗАТ „ПРОСТО - страхування”) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЮрКом” про стягнення 6042, 57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.12.2005 року між Закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” (ЗАТ „ПРОСТО - страхування”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Процівське” було укладено Договір № 102276 серії АТК добровільного страхування майнових інтересів власника автомобіля „Audi A4”, реєстраційний номер НОМЕР_1.

07.10.2006 року на перехресті бул. Л. Українки та вул. Кутузова в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Kia Cerato”, реєстраційний номер АА 0305 АМ, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЮрКом” під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля „Audi A4”, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 10.11.2006 року дана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення правил дорожнього руху водієм Смаль Андрієм Анастасійовичем.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.

Відповідно до акту товарознавчого дослідження № 1511/3962 від 03.01.2007 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Audi A4”, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП складає 6773, 25 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 9 907, 70 грн.

Відповідно до поданих документів за проведений ремонт вартість збитку, завданого власнику автомобіля „Audi A4”, реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 10 163, 17 грн.

17.01.2007 року позивачем складено розрахунок № 3962 страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику і складає 10 163,17 грн. Збиток розраховано згідно з Правилами, Договором добровільного страхування транспортних засобів № 102276 серії АТК від 05.12.2005 року.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 20.01.2007 року було складено страховий акт № 336/АТ.

Відповідно до платіжного доручення № 566 від 22.01.2007 року Закрите акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” (ЗАТ „ПРОСТО - страхування”) виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 10 163, 17 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідач повідомив позивача про укладений із АСК „Інго-Україна” договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/9754811 та в подальшому просив звертатись до вказаної страхової компанії. Остання в свою чергу виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 6263, 25 грн.

Посилаючись на положення ст. 1194 Цивільного кодексу України позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення 3899, 92 грн. (10163, 17 грн. 6263, 25 грн. = 3899, 92 грн.) страхового відшкодування. Крім цього позивач стягнути з відповідача 1788, 27 грн. індексу інфляції за період з серпня 2007 року по липень 2009 року та 354, 38 грн. 3% річних, нарахованих на суму боргу з урахуванням індексу інфляції.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив про те, що за полісом страхування цивільно-правової відповідальності відповідача, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну потерпілому, становить 25500, 00 грн., що значно перевищує суму матеріального збитку, нанесеного застрахованому автомобілю.

Акціонерна страхова компанія „Інго-Україна” виплатила страхове відшкодування позивачу згідно акту товарознавчого дослідження № 1511/3962, у розмірі 6263, 25 грн., що не заперечується позивачем, який з призначеною та виплаченою страховою компенсацією погодився, претензій до страхової компанії не предявив.

Відповідач вважає, що позивачем також невірно було визначено розмір матеріального збитку, оскільки позивач посилався на акт виконаних робіт по ремонту транспортного засобу, а не на акт автотоварознавчого дослідження № 1511/3962.

У звязку з цим відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріального збитку та інфляційного збільшення, та задовольнити заяву про застосування терміну позовної давності щодо вимог по стягненню штрафних санкцій у розмірі 354, 38 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.12.2009 року у справі 4/689 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЮрКом” на користь Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” 3899, 92 грн. страхового відшкодування, 1788, 27 грн. індексу інфляції, 354, 38 грн. 3% річних, 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2009 року у справі № 4/689, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає про те, що відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згаданий ліміт відповідальності Закритого акціонерного товариства „Інго-Україна” підтверджується п. 2 полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/9754811, виданого на імя ТОВ „Компанія „ЮрКом”.

Посилаючись на п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, апелянт зазначає про те, що судом підлягають оцінці докази, що наявні у справі, з-приводу причин недостатності страхової виплати в сумі 3899, 92 грн. (а в подальшому вже з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 6773, 25 грн.) при ліміті відповідальності страховика в сумі 25500 грн. та з приводу обчислення судом вартості збитку, завданого власнику автомобіля „Audi A4” на підставі документів про проведений ремонт без назви, номеру та дати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2010 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.03.2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів оголошено перерву в судовому засіданні 23.03.2010 року до 13.04.2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2009 року у справі № 4/689 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2009 року у справі № 4/689 залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.12.2005 року між Закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” (ЗАТ „ПРОСТО - страхування”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Процівське” було укладено Договір № 102276 серії АТК добровільного страхування майнових інтересів власника автомобіля „Audi A4”, реєстраційний номер НОМЕР_1.

07.10.2006 року на перехресті бул. Л. Українки та вул. Кутузова в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Kia Cerato”, реєстраційний номер АА 0305 АМ, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЮрКом” під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля „Audi A4”, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 10.11.2006 року дана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення правил дорожнього руху водієм Смаль Андрієм Анастасійовичем.

В результаті даної ДТП автомобіль „Audi A4”, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав пошкодження у вигляді деформації крила лівого переднього (царапини та вмятини), деформації бампера переднього (ліва частина), подряпини фари лівої передньої, про які було зазначено в повідомленні власника автомобіля до страхової компанії (позивача) 10.10.2006 року (а.с.-9-10).

З довідки ДАІ від 07.10.2006 року № 1141 вбачається, що, крім зазначених вище пошкоджень, автомобіль має подряпини диска лівого переднього (а.с. 8).

З дефектної відомості огляду зазначеного транспортного засобу від 13.10.2006 року вбачається, що автомобіль має пошкодження крила переднього лівого, підкрилка колеса переднього лівого, фари лівої, які підлягають заміні, та деформації, подряпини обліцовки бампера переднього, сколи ЛФП стойки лівої, які підлягають ремонту та фарбуванню (а.с. 18-19).

З дефектної відомості огляду зазначеного транспортного засобу від 16.10.2006 року вбачається, що автомобіль має додаткові виявлені пошкодження у вигляді тріщин спойлера обліцовки бампера переднього, деформації радіатора, тріщин кронштейну блок-фари лівої, тріщин повітрозабірника, зламу кронштейну крила переднього лівого, які підлягають заміні.

Відповідно до акту товарознавчого дослідження № 1511/3962 від 03.01.2007 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Audi A4”, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП складає 6773, 25 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 9 907, 70 грн.

Згідно акту виконаних робіт № 10635 від 06.12.2006 року ДП „Ауді центр „Віпос”, вартість відновлюваного ремонту автомобіля „Audi A4”, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 10163, 17 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що до виконаних робіт включено заміну крила лівого переднього (337, 50 грн.), так і фарбування крила лівого переднього (970, 00 грн.), що взаємовиключають одне одного, зроблено напили на капот (285, 00 грн.) та напил на двері передні ліві (285, 00 грн.), які не були пошкоджені під час ДТП, оскільки відомості про такі пошкодження у документах відсутні.

Крім цього, до робіт включено мийку колісних арок (12, 50 грн.), вартість омивача (4 л, вартістю 34, 56 грн.), та вартість антифриза (0,9 л вартістю 33, 85 грн.), які не повязані із пошкодженнями, отриманими автомобілем „Audi A4” в ДТП, що сталась 07.10.2006 року.

При цьому, 17.01.2007 року позивачем складено розрахунок № 3962 страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику, і складає 10 163,17 грн. Розмір страхової виплати розраховано згідно з Правилами, Договором добровільного страхування транспортних засобів № 102276 серії АТК від 05.12.2005 року.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 20.01.2007 року було складено страховий акт № 336/АТ.

Відповідно до платіжного доручення № 566 від 22.01.2007 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 10 163, 17 грн.

Відповідач повідомив позивача про укладений із АСК „Інго-Україна” договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/9754811 та в подальшому просив звертатись до вказаної страхової компанії.Остання в свою чергу виплатила страхове відшкодування в розмірі 6263, 25 грн., про що не заперечує позивач.

Посилаючись на положення ст. 1194 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3899, 92 грн. страхового відшкодування (10163, 17 грн. 6263, 25 грн. = 3899, 92 грн.), а також 1788, 27 грн. індексу інфляції за період з серпня 2007 року по липень 2009 року та 354, 38 грн. 3% річних, нарахованих на суму боргу з урахуванням індексу інфляції.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що на підставі положень ст.ст. 993, 999, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України „Про страхування”, п. 9.2 ст. 9, п. 22.1 ст. 22, п. 37.1 ст. 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 3899, 92 грн., а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 1788, 27 грн. індексу інфляції та 354, 38 грн. 3% річних.

Одночасно місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про застосування терміну позовної давності щодо вимог по стягненню штрафних санкцій у розмірі 354, 38 грн.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 3 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Ліміт відповідальності ЗАТ „Інго-Україна” у розмірі 25 500 грн. підтверджується п. 2 Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/9754811, по якому застрахована цивільно-правова відповідальність ТОВ „Компанія „Юрком” як власника транспортного засобу автомобіля „Кіа Cerato”, реєстраційний номер АА 0305 АМ.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

І тільки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, для повного відшкодування завданої шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) на підставі ст. 1194 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

ЗАТ „Інго-Україна”, яким застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 6 263,25 грн. при ліміті відповідальності у розмірі 25 500 грн.

При цьому позивач погодився з призначеною та виплаченою страховою компенсацією, претензій до ЗАТ „ Інго-Україна” не предявив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, матеріали справи не доводять тих обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а відтак не дають правових підстав для задоволення позову.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на зазначені обставини справи, а тому прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог як в частині стягнення 3 899,92 грн. виплаченого страхового відшкодування, так і в частині стягнення безпідставно нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 1788,28 грн. індексу інфляції та 354,38 грн. 3% річних.

Проте, судом вірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про застосування терміну позовної давності, оскільки дане клопотання є безпідставним і не відповідає обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2009 року у справі № 4/689 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 51, 00 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги, а витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем при подачі позову до суду, покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЮрКом” задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2009 року у справі № 4/689 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” (ЗАТ „ПРОСТО - страхування”) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЮрКом” про стягнення 6042, 57 грн. відмовити в повному обсязі.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” (ЗАТ „ПРОСТО - страхування”) (01601, МСП, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 65, код ЄДРПОУ 24745673, р/р 2650324 в „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335, або з будь-яких рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЮрКом” (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9, код ЄДРПОУ 25404081) 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва після набрання постановою законної сили видати накази.

6. Матеріали справи № 4/689 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

12.04.10 (відправлено)