Ухвала суду № 94404993, 25.01.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/489/21

Провадження 2-/336/1658/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Савеленко О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфабанк», державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Горлова Юлія Миколаївна, про визнання недійсними результатів прилюдних електронних торгів з реалізації нерухомого майна, акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовом до АТ «Альфабанк», ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д. Ю., ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Горлова Ю. М., про визнання недійсними результатів прилюдних електронних торгів з реалізації нерухомого майна, акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову в якій він просив: заборонити ОСОБА_2 проводити вселення будь-яких осіб у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішення поданій цивільній справі; заборонити ОСОБА_2 проводити виселення будь-яких осіб з житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішення поданій цивільній справі; заборонити органам реєстрації місця проживання проводити реєстрацію (зняття з реєстрації) постійного місця проживання будь-яких осіб у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .; накласти арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору дарування та свідоцтва про спадщину.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив що, 05 січня 2021 року йому стало відомо про укладення правочину за результатами прилюдних електронних торгів, які проведені ДП «Сетам», за заявкою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. з реалізації належного йому нерухомого майна, будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , за результатами яких оформлено акт про проведені електронні торги від 21 жовтня 2020 року, згідно з яким переможцем торгів визнана ОСОБА_2 квартира придбана за ціною 170988,30грн.

Окрім іншого зазначив, що між ним та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір № 08-315П145-К за умовами якого він отримав кредит у розмірі 40 000 доларів США із оплатою відсотків за користування кредитом у розмір 14% на рік, з кінцевим терміном повернення до 06.07.2023 року.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 було передано в іпотеку нерухоме майно, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок, на дату передачі в іпотеку банку, загальною площею 196.7 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 1331 кв.м., належав, ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування та свідоцтва про право на спадщину, та був його єдиним житлом.

Спірний будинок виступав як засіб забезпечення зобов`язання за споживчим кредитом, а тому його реалізація суперечить вимогам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

12.05.2015 року заочним рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя позов публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк» задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , на користь ПАТ “Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфабанк» заборгованість за кредитним договором № 08-315П145-К від 07.07.2008 року у розмірі 69 201,85 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ – 1 091 929,48 (один мільйон дев`яносто одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять) та витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 1827 гривень з кожного, а всього 3654 гривні.

На підставі виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі № 336/1526/15ц відкрито виконавче провадження № ВП 61801599 про яке заявнику стало відомо лише 05 січня 2021 року після того коли до його дому за адресою АДРЕСА_1 приїхали троє невідомих осіб: двоє чоловіків, та молода дівчина, які повідомили, що вини є новими власниками будинку. Надали документ, у відповідності до якого ОСОБА_2 є новим власником будинку, який раніше належав заявнику. Проте серед осіб, що прибули до будинку самої ОСОБА_2 не було. Невідомі особи почали вимагати від ОСОБА_1 та його родини звільнити будинок, незважаючи на те, що їм було пояснено, що в домі знаходиться хвора жінка, яка зареєстрована в цьому будинку. 06.01.2021 року до будинку повторно з`явились троє невідомих осіб, перелізли через паркан, відкрили самовільно двері воріт. Разом з ними перебувала ОСОБА_2 , і вони знов вимагали в агресивній формі звільнення будинку, погрожували вимкненням комунікацій, та насильницькими засобами змінити замки.

ОСОБА_2 повідомила, що, вона є переможцем електронних торгів, які відбулись 21.10.2020 року, та які проводились ДП «Сетам». 30.12.2020 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Ю.М. ОСОБА_2 видано свідоцтво за результатами прилюдних електронних торгів.

21.01.2021 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, з яких йому стало відомо, що будинок, який належав йому на підставі права власності, реалізований на прилюдних електронних торах, які відбулись 21.10.2020 року, внаслідок яких складено акт про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах, на яких переможцем стала ОСОБА_2 .

Про проведення вказаних торгів та про реалізацію житла заявник зазначив, що йому не було відомо,

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на квартиру позивач також посилався на те, що до винесення рішення по суті існує реальна небезпека, що вказаний будинок буде використаний та відчужений повторно на користь третіх осіб, що в свою чергу зробить неможливим виконання рішення у випадку задоволення позову.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Із позовної заяви вбачається, що спір виник щодо реалізованого на прилюдних торгах буднику по АДРЕСА_1 , переможцем яких визнано відповідача ОСОБА_2 .

Забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, а саме накладення арешту на житловий будинок не завдає шкоди відповідачу ОСОБА_2 , оскільки накладення арешту на нерухоме майно тимчасово перешкоджає лише відчуженню такого майна а відтак заява в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, суд відмовляє в задоволенні заяви в частині заборони відповідачу ОСОБА_2 провидити вселення, виселення будь-яких осіб у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 та в частині заборони органам реєстрації місця проживання проводити реєстрацію (зняття з реєстрації) постійного місця проживання будь-яких осіб у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки заявником не надано підтвердження, що відповідачем вживались будь-які дії щодо виселення (виселення).

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд враховує те, що невжиття заходу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок в майбутньому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про визнання недійсними результатів прилюдних електронних торгів з реалізації нерухомого майна, акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності. Такий захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на житловий будинок є адекватним, ефективним, співмірним та достатнім для забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-151, 153, 157, 258- 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки від 20 листопада 2020 року та свідоцтва від 30 грудня 2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19454470.

Зустрічне забезпечення не застосовується.

Копію ухвали направити всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати.

Копію ухвали направити до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 36) для виконання та роз`яснити положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: О.А. Савеленко