Рішення № 9440489, 12.01.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2010 р.

Справа № 3/192. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сімнадцять», м. Київ до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про стягнення 26585,38 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача Дугаєв Ю.М., довіреність від 31.12.2009 року

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Сімнадцять»звернулось до приватного підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення 26585,38 грн. заборгованості, яка складається з 22290,45 грн. основного боргу, 325,82 грн. інфляційних, 211,64 грн. річних, 1564,45 грн. пені та 2229,05 грн. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю між сторонами господарських відносин, що виникли на підставі договору купівлі-продажу №715 від 26.05.2008 року, відповідно до якого, як наголошує позивач, ним здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 22290,45 грн., за яку останній не розрахувався.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.11.2009 року порушено провадження у справі з призначенням розгляду справи на 09.12.2009 року.

Ухвалою від 09.12.2009 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 12.01.2010 року.

На день вирішення спору, 12.01.2010 року, належним чином повідомлений відповідач, особисто у судове не зявився, явку свого представника не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи без участі відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Відзиву на позовну заяву або інших документів, повязаних з визнанням чи спростуванням позову, від відповідача не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

26.05.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сімнадцять» та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу за №715 ПП(08) (надалі - Договір), згідно умов якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачеві товар в асортименті, в кількості та по ціні, що визначені умовами цього Договору, а відповідач прийняти та оплатити вартість цього товару в порядку визначеному Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов Договору, поставлено відповідачу товар на загальну суму 22290,45 грн.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що зобов`язання за Договором в частині оплати вартості отриманого товару, відповідачем не виконано, внаслідок чого у нього виник основний борг, який, станом на день розгляду справи, становить 22290,45 грн.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт поставки і отримання покупцем товару підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних та відповідачем жодним чином не спростовано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 22290,45 грн.

Відповідно до умов п.п. 6.2. Договору, відповідачу нараховано пеню, у розмірі 1564,45 грн., та штраф у розмірі 2229,05 грн., що узгоджується з вимогами частин другої та третьої статті 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов, правомірним є нарахування позивачем 211,64 грн. трьох процентів річних та 325,82 грн. інфляційних.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сімнадцять»(м. Київ, пров. Карельський, 5, р/р 260060105024, в ЗАТ «ПроКредит банк»в м. Києві, МФО 320984, код 32913588) 26585,38 грн. заборгованості, 265,85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині задоволення решти позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 12.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано 15.01.2010 року.

СуддяО.В. Гончарук