Рішення № 9440302, 23.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2010 р.                                                                      Справа №02/181

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М.,

за участю представників: позивача: Ткаченко В.Л. –за довіреністю,

відповідача: Лисак І.М. –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІТ»

до комунального підприємства “Соснівська служба утримання будинків Черкаської міської ради»

про стягнення 60197 грн. 72 коп.,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 60197 грн. 72 коп., в тому числі 58 444 грн. 40 коп. заборгованості за виконані позивачем роботи по покрівлі жилого будинку по вул. Б.Вишневецького, 34/1 відповідно до договору підряду № 16 на виконання ремонтно-будівельних робіт від 12 червня 2008 року та за виконані роботи по покрівлі жилого будинку по вул. Смілянська, 2 відповідно до договору підряду № 25 від 03 липня 2008 року, а також 1753 грн. 33 коп. три проценти річних від простроченої суми.

Представник позивача у судовому засіданні погодився із сумою боргу по акту звірки взаємних розрахунків від 31 жовтня 2009, пояснив, що сума боргу відповідача станом на 01 листопада 2009 року становила 56444 грн. та після подання позову позивач сплатив 2000 грн.; підтримав позов в сумі 54444 грн., подав заяву про відмову від позову в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що згідно акта звірки взаємних розрахунків від 31 жовтня 2009 року заборгованість відповідача складала 56444 грн. та 22.01.2010 відповідач сплатив 2000 грн. боргу, тому борг перед позивачем складає 54 444 грн.

          Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

12 червня 2008 року ТОВ «ТІТ»(підрядник за договором, позивач у справі) в особі директора Майбороди Сергія Володимировича, що діяв на підставі Статуту, та ВЖ РЕУ-5 (замовник за договором, правонаступником якого є відповідач відповідно до статуту) уклали договір підряду № 16 на виконання ремонтно-будівельних робіт, за умовами якого позивач зобов’язався виконати роботи по ремонту покрівлі жилого будинку по вул. Б.Вишневецького, 34/1 і здати роботи відповідачу в обумовлені договором терміни, а відповідач зобов’язався прийняти роботи та оплатити. Договірна ціна робіт згідно п.п. 2.1. п. 1 договору складає 37892 грн.

Крім цього, названі сторони уклали договір підряду № 25 на виконання ремонтно-будівельних робіт від 03 липня 2008 року, за умовами якого позивач зобов’язався виконати роботи по ремонту покрівлі жилого будинку по вул. Смілянська, 2 і здати роботи відповідачу в обумовлені договором терміни, а відповідач зобов’язався прийняти роботи та оплати. Договірна ціна робіт згідно п.п. 2.1. п. 1 договору складає 45552 грн.

Вказані договори підряду відповідають припису статті 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу. Сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами для договорів даного виду.                                                                                                               

В підпунктах 1.4., 3.4. пунктів 4 вказаних договорів визначено, що замовник перераховує 30% авансу від ціни договору на придбання матеріалу в сумі –11367 грн. 60 коп. по договору № 16 та в сумі –13665 грн. 60 коп. по договору № 25; розрахунки за виконані роботи проводяться замовником самостійно на протязі не пізніше 3-х днів з моменту підписання Акту прийому робіт Ф-2.           

Відповідно до умов договорів підряду підрядник виконав замовлені роботи і здав їх, а замовник прийняв, про що сторони підписали Акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за червень 2008 року та за липень 2008 року на загальну суму 83444 грн. Вказані Акти підписані повноважними представниками сторін, скріплені їх печатками, знаходяться у матеріалах справи. На них відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт, вказаних у акті, чи щодо їх якості.           

Замовник розрахувався із позивачем частково, залишок боргу станом на день подання позовної заяви складав 56 444 грн. 40 коп. Ця сума боргу підтверджена у акті звірки взаємних розрахунків станом на 01 листопада 2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні подала завірену установою банку копію платіжного доручення № 6273 від 22.02.2010 на суму 2000 грн., із якої вбачається, що після подання позовної заяви до господарського суду відповідач сплатив частину боргу за договором в сумі 2000 грн. Вказане підтверджено представником позивача у судовому засіданні. З огляду на викладене, в частині вимоги про стягнення 2000 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовної вимоги.

Залишок боргу відповідача перед ТОВ «ТІТ» станом на день прийняття рішення складає 54 444 грн.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, замовник та відповідач, як його правонаступник, не виконав свої зобов’язання за договором, не перерахував позивачу кошти в установлений договором строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 54444 грн. боргу є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, вона не спростована і не заперечена відповідачем, отже, підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 1753 грн. 33 коп. три проценти річних. Часткова відмова позивача від позову відповідає його праву, таке право надане представнику позивача у довіреності № 1 від 25 січня 2010 року. Суд вважає, що відмова позивача від позову в частині стягнення 1753 грн. 33 коп. трьох процентів річних підлягає прийняттю, а провадження у справі - припиненню згідно пункту 4 статті 80 ГПК України.

Вимога позивача про стягнення 2 000 грн. боргу задоволенню не підлягає в зв’язку з необгрунтованістю її пред’явлення, оскільки в акті звірки розрахунків від 31 жовтня 2009 року, підписаному обома сторонами, вказана сума боргу 56 444 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 564 грн. 44 коп. та 221 грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись пунктами 1-1, 4 статті 80, статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 1753 грн. 33 коп. три проценти річних.

2. Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 2000 грн. боргу та 1753 грн. 33 коп. три проценти річних.

3. Позов задовольнити частково.

          4. Стягнути із комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків»Черкаської міської ради (18010, м. Черкаси, вул. Гайдара, 3/2, ідентифікаційний код 36701766) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТІТ»(18028, м. Черкаси, вул. Громова, 138, ідентифікаційний код 22796235) борг в сумі 54444 грн., 564 грн. 44 коп. витрат на сплату державного мита, 221 грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею 01.03.2010