Рішення № 9440211, 11.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2010 р.                                                                      Справа №08/31

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –представник не з’явився,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача          приватного підприємства «Хімтон»

до

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ВШК+»

про                     стягнення 10737,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Хімтон»звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВШК+»про стягнення 10737,89 грн. в тому числі: 3900 грн. основного боргу, 983,09 грн. пені, 5046,00 грн. - 20% штрафу, 665,52 грн. інфляційних, 144,61 грн. –3% річних згідно договору поставки №31/03-09-1 від 08.01.2009 та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача подав заяву №649 від 25.01.2010 року про уточнення позовних вимоги, в якій позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3 900 грн. (у зв’язку із сплатою), донарахувавши штрафні санкції, а саме: позивач просить стягнути з відповідача 1092,67 грн. пені; 5046 грн. - 20% штрафу; 895,65 грн. інфляційних; 159,23 грн. річних - всього 7238,52 грн.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 12. 01.2010 року.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

08 січня 2009 року між приватним підприємство «Хімтон» (Продавцем –Позивач по справі), в особі генерального директора Веремеєнко А.В., що діє на підставі Статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю «ВШК+»(Покупцем –Відповідач по справі) в особі директора ДаоФіШанг було укладено договір поставки №31/03-09-1 (Далі –Договір) за умовами якого Продавець зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію (надалі –товар) в асортименті та кількості згідно Специфікації (рахунка-фактури) до Договору, яка являються невід’ємною частиною даного Договору.

Згідно пунктів 2.1, 2.2 Договору Товар, який поставляється оплачується Покупцем по цінах і на умовах згідно «Специфікації»(рахунка-фактури). Ціна включає в себе ПДВ 20%, упаковку та манкіровку.

Відповідно до п. 3.1 Договору «Покупець»передає «Продавцю»запит (далі «Заявку») на поставку конкретного асортименту та кількості Товару. На основі Заявки «Продавець»складає «Специфікацію»(рахунок-фактуру) та вказує кількість, графіку та умов поставки кожної партії, графіку оплати Товару, упаковки.

Датою фактичного відвантаження товару являється дата оформлення видаткової накладної ( п. 3.4 Договору).

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору сторони встановили, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «Продавця» згідно виставлених рахунків. Оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «Продавця»при умові 100% передоплати.

На виконання своїх зобов’язань по Договору Продавець відповідно до рахунків-фактури №39169 від 21.07.2009 р., №39346 від 29.07.2009 р. та накладних №39169 від 22.07.2009 р. на суму 17400,00 грн., №39346 від 31.07.2009 р. на суму 7830,00 грн. передав Покупцю Товар на загальну суму 25230 грн. що підтверджується довіреностями ЯПП №483024/1 та ЯПП №483033/1 на отримання товару.

Оплата по вищевказаним рахункам-фактури повинна була здійснена Покупцем по рахунках–фактурах №39169 від 21.07.2009 р. –10.08.2009 р.; №39346 від 29.07.2009 р.–29.07.2009 р.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався несвоєчасно, а саме по рахунку фактурі №39169 від 21.07.2009: 31.08.2009 –7830 грн.; 25.09.2009 –1000 грн.; 13.10.2009 –1000 грн.; 28.10.2009 –5000 грн.; 03.11.2009 –2570 грн. По рахунку фактурі №39346 від 29.07.2009: 03.11.2009 - 2430 грн.; 13.11.2009 –1000 грн.; 20.11.2009 – 500 грн., (01.12.2009 –500,00 грн., 15.01.2010 –500,00 грн., 18.01.2010 –2900 гр. –сплачено після подачі позову до суду, відповідно до виписок банку).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається Позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою є договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору сторони встановили, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставлених рахунків. Оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця при умові 100% передоплати.

Оплата по рахункам-фактури повинна була надійти по рахунках-фактурах №39169 від 21.07.2009 - 10.08.2009; №39346 від 29.07.2009 - 29.07.2009.

Проте, Відповідач порушив строки оплати Товару, тому позивачем відповідно до умов Договору та діючого законодавства нараховано 5046,00 грн. - 20% штрафу, 895,65 грн. інфляційних та 159,23 грн. річних.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з частинами 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Пунктом 8.6 Договору у випадку недоброякісного виконання умов договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 20% від вартості невиконаного зобов’язання, оскільки відповідач порушив строк виконання оплати Товару, тому суд вважає обґрунтованим нарахування та стягнення з відповідача 5046,00 грн. штрафу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З врахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення інфляційних у розмірі 895,65 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 159,23 грн. підлягають до задоволення.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1092,67 грн. пені, нарахованої на підставі п. 8.3, 8.6 Договору, за прострочення сплати боргу за поставлений товар у розмірі подвійної ставки НБУ за період з 11.08.2009 по 03.11.2009 та з 30.07.2009 по 18.01.2010 р. Вказані вимоги до задоволення не підлягають, оскільки в силу ст.ст.548, 547 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, завдатком, притриманням, заставою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі. Оскільки, сторони у Договорі не встановили такий вид забезпечення виконання зобов’язання як пеня за порушення строків оплати Товару, відповідно відповідальність Відповідача за невиконання грошових зобов’язань не передбачено, тому у Позивача відсутні правові підстави для стягнення неустойки у вигляді пені.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, до стягнення підлягають вимоги про стягнення 5046,00 грн. штрафу, інфляційних у розмірі 895,65 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 159,23 грн., а всього 6100,88 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог необхідно також стягнути 61,00 грн. витрат на оплату державного мита та 134,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, п.1 ст. 80, ст.ст. 82-84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВШК+», (вул. Леніна, 186, м. Канів, код 32081170) на користь приватного підприємства «Хімтон», ( вул. Богатирська, 3-Г, м. Київ, код 30223111) –5046,00 грн. штрафу, 895,65 грн. - інфляційних та 159,23 грн. - трьох відсотків річних, а всього 6100,88 грн., 61,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 134,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог про стягнення 3 900 грн. - припинити провадження.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                       О.І. Кучеренко